Рішення № 6842053, 03.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. справа № 5020-4/187 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-Лак” (75022, Херсонська область Білозерський район, с. Киселівка, вулиця Залізнична 12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум”

(99007, місто Севастополь, вулиця М. Музики 58-74)

про стягнення 26599,61грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

позивач –не з`явився;

відповідач –Опанасенко Наталя Сергіївна, довіреність б/н від 15.01.2009.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ „Полімер-Лак” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ТОВ „Максимум” про стягнення 26599,61 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 09.09.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

Відповідач визнає суму основного боргу, але вважає строк, з якого позивач розраховує штрафні санкції необґрунтованим та їх математичний розрахунок невірним. Позивач вважає, що нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися не з дати поставки, а з дати підписання сторонами акта звірки розрахунків, оскільки доказів реалізації товару не має та неможливо встановити дату, з якої зобов’язання по оплаті товару вважається порушеним .

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

          26.11.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 02/494-08 (далі –Договір) (а.с.10-11).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов’язується передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов’язується прийняти та сплатити за Товар на умовах цього Договору.

До суду в якості підтвердження поставки товару позивачем надано видаткові накладні (а.с.16-21).

Заборгованість відповідача за поставлений товар в сумі 21267,72 грн. підтверджується Актом звірки розрахунків та не оспорюється самим відповідачем (а.с.15, 48).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 3.1., 3.3 Договору встановлено, що оплата здійснюється після реалізації Товару протягом 7 календарних днів шляхом безготівкового розрахунку, на рахунок позивача. Обсяг реалізованого товару визначається Актом про наявність залишків у відповідача.

Згідно з пунктом 6.2 Договору, у разі прострочення оплати за товар згідно п. 3.1 Договору, відповідач сплачу позивачу пеню у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за реалізовану кількість товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В той же час, позивач не надав суду доказів реалізації відповідачем отриманого товару через 7 днів.

На підставі викладеного, розглянувши вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних, суд знаходить обґрунтованими заперечення відповідача стосовно часу з якого повинні стягуватися штрафні санкції.

Оскільки документом, якій підтверджує наявність заборгованості відповідача, є лише акт звірки розрахунків від 16.07.2009 (а.с.15), який визнається відповідачем суд вважає дату підписання акту датою виникнення у позивача права на стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, суд знаходить можливим задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ (22% річних по 11.08.2009, 20,5% по 17.08.2009) та 3% річних лише частково - за 31 день –з часу після підписання акту звірки розрахунків по 17.08.2009 –час по який позивач просить стягнути штрафні санкції, розмір яких становить 393,01 грн. –подвійна облікова ставка НБУ, 54,19 грн. –3% річних.

Відносно стягнення збитків від інфляції, суд зазначає наступне. Період заборгованості складає лише 31 день тобто по суті є лише 1 місяць. Індекс інфляції під час липня та серпня складав 99,8%, що свідчить про фактичну відсутність інфляції та наявність дефляційних явищ в економіці, тобто підстав для задоволення вимог щодо стягнення суми боргу з урахуванням збитків від інфляції немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на сторони судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог - витрати по сплаті державного мита 217,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 192,66 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум” (99007, місто Севастополь, вулиця М. Музики 58, квартира 74, ідентифікаційний код 31005009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер –Лак»(75022, Херсонська область, Бєлозерський район, селище Киселівка, вулиця Залізнична 12, ідентифікаційний код 19237456) основну заборгованість в розмірі 21267,72 грн., штрафні санкції у розмірі 393,01 грн., 3% річних у розмірі 54,19 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 217,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 192,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 09.11.2009.

РОЗСИЛКА:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак»

(75022, Херсонська область Білозерський район, с. Киселівка, вулиця Залізнична 12)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум»

(99007, місто Севастополь, вулиця М. Музики 58 квартира 74)

(99038, місто Севастополь вулиця Соловйова 10 кімната 2)

3. Справа