Рішення № 6841251, 28.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.09                                                                                           Справа№ 14/125

За позовом: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі, м.Яворів Львівської області

До відповідача: Новояворівського ДГХП «Сірка», м.Новий Яр Яворівського району Львівської області

Про стягнення 5623,62 грн заборгованості .

Суддя Кітаєва С.Б. При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

від позивача:Музика М.В. - представник

від відповідача: не з»явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз”яснено.

Суть спору: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі, м.Яворів, звернулось до господарського суду Львівської області із позовною заявою №130 від 09 червня 2009 року про стягнення з відповідача : Новояворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», с.Новий Яр, Яворівського району Львівської області 5623,62 грн виплачених потерпілому Мінджосі В.О. коштів, в зв»язку з ушкодженням його здоров»я з вини третьої особи, якою є відповідач по справі.

Провадження у справі №14/125 за даним позовом порушено ухвалою від 19.06.2009 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.07.2009 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні наведені в ухвалі про порушення провадження у справі.

Ухвалу від 19.06.2009 року про порушення провадження у справі позивач отримав 24.06.09 р, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням за №4420936 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції,а відповідач –26.06.09 р, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням за № 4420880.

В судове засідання 07.07.09 р відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не надав, у зв»язку з чим ухвалою від 07.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 28.07.2009 року та повторно зобов»язано відповідача виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі. Ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.07.09 року позивач отримав 13.07.09 року, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням за №4470461; відповідач зазначену ухвалу отримав 14.07.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням за №4470470 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судове засідання 28.07.2009 року позивач забезпечив явку повноважного представника, який подав додаткові документи до справи по обставинах ДТП та по виплаті грошових коштів Мінджосі Володимиру Олександровичу у спірному періоді (січень-грудень 2008 р), а також долучив до справи копії судових рішень з аналогічних спорів, про задоволення вимог відповідних Відділень виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на відшкодування в порядку регресу завданих їм збитків.

Відповідач повторно в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив; відзиву, заперечень по позовній заяві не подав; скерував до господарського суду Клопотання за № 201 від 20.07.09 р (клопотання зареєстроване за вх.№15102 24 липня 2009 р) зі змісту якого слідує, що відповідачу відомо про звернення позивача з даною позовною заявою до суду та про порушення провадження у даній справі ухвалою господарського суду Львівської області від 19.06.2009 р . У зазначеному клопотанні ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка»просить суд розглядати даний спір без участі його представника. На виконання вимог ухвали від 19.06.2009 року, в додаток до зазначеного клопотання ,відповідач долучив копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач у позовній заяві, поясненні за №170 від 03.07.09 р, а його представник в судовому засіданні, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задоволити. Стверджують, зокрема, що в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі потерпілому внаслідок ДТП Мінджосі В.О.виплачено щомісячну страхову виплату втраченого заробітку в сумі 3807,40 грн та витрати на її доставку 5,69 грн. Всього 3813,09 грн. Крім цього за цей же період відшкодовано управлінню Пенсійного Фонду України у Яворівському районі 1784,35 грн виплаченої Мінджосі В.О. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та 26.18 грн витрат на її доставку, всього:1810,53 грн. Загальна сума витрат становить 5623,62 грн.

ДТП мала місце 14 грудня 1988 року у результаті зіткнення автомобіля МАЗ-500, що належав Яворівському державному гірничо-хімічному підприємству «Сірка», правонаступником якого на даний час є ДП «Новояворівське ДГХП «Сірка», яким керував водій Мельник А.Г., з автобусом ЛАЗ-677 держ.№20-37, що доставляв зміну на площадку АБК з м.Новояворівська. В результаті ДТП був важко травмований водій автобуса Мінджоса Володимир Олексійович, працівник колишнього Яворівського АТП №14632 , на даний час ВАТ «Яворівське АТП-14632». Причиною нещасного випадку було порушення правил дорожнього руху водієм Мельник А.Г.

Позивач повідомляє, що 18.02.2009 р за вих.№51 Відділенням ВД ФССНВ у Яворівському районі було пред»явлено претензію відповідачу(як третій особі, з вини якої заподіяно гр.Мінджосі В.О. ушкодження його здоров»я) про відшкодування щомісячної страхової виплати втраченого заробітку та пенсії по інвалідності від трудового каліцтва, виплачених потерпілому Мінджосі В.О. за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 5623,62 грн. Відповіді на претензію позивач від відповідача не отримав.

Позивач вважає,що даний спір підвідомчий господарським судам України. Стверджує, що відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР)страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов»язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно із затвердженими статутами. У відповідних правовідносинах виконавчі дирекції фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб»єкти владних повноважень у системі загальнообов»язкового державного соціального страхування. Позивач пояснює, що якщо мова йде про стягнення заборгованості зі страхових внесків, обов»язкова сплата яких передбачена Законом України «Про обов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Відділення виступає як суб»єкт владних повноважень, а відтак такий спір розглядається в порядку адміністративного судочинства. В даному випадку позов виникає з цивільно-правових відносин, зокрема ст.ст.1172,1191 ЦК України, а відтак спір підвідомчий господарським судам. На підтвердження такої позиції судових інстанцій по аналогічних спорах , позивач просить долучити до справи копії судових рішень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і давши належну їм оцінку, судом встановлено та враховано при прийнятті рішення у справі наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі, м.Яворів Львівської області, звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», с.Новий Яр Яворівського району Львівської області про стягнення в порядку регресу на підставі статей 1187,1191 Цивільного кодексу України 5623,62 грн. коштів (завданих Відділенню збитків).

Правовідносини, що виникли між відділенням Фонду та відповідачем, не виникли на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” чи Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до ст.14 яких, страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов»язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідач є страхувальником лише щодо своїх працівників, тобто осіб, які працюють на його підприємстві на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Натомість, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) (ст. 8 ЦК України).

Оскільки питання відшкодування шкоди, завданих збитків в порядку регресу не врегульовані Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, то застосовуються загальні положення ЦК України, що регулюють питання, пов’язані із відшкодуванням шкоди, завданої третьою особою (право регресної вимоги).

А тому, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до норм законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводить страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілим на виробництві як у разі, коли відповідальність за ушкодження здоров’я несе роботодавець, так і у разі, коли відповідальність за ушкодження здоров’я несуть треті особи. Якщо протиправні винні дії третьої особи призвели до ушкодження здоров’я потерпілого на виробництві та до заподіяння збитків відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які не покриваються за рахунок страхових внесків, відповідне відділення виконавчої дирекції Фонду зобов’язане відшкодувати такі збитки шляхом подання регресних вимог до заподіювача шкоди з метою збереження своїх фінансових ресурсів.

Між сторонами у даній справі виник спір про право цивільне, пов’язаний з матеріальними правовідносинами. У даному випадку відділення виконавчої дирекції у Яворівському районі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не є суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, згідно якого суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що спір, який виник між позивачем і відповідачем , не належить до юрисдикції адміністративних судів, хоча Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі Львівської області є суб’єктом владних повноважень, і доводи позивача з цього питання є обґрунтованими.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, 14 грудня 1988 року, внаслідок зіткнення автомобіля МАЗ-500, що належав Яворівському державному гірничо-хімічному підприємству «Сірка», правонаступником якого є відповідач, яким керував водій Мельник А.Г., з автобусом ЛАЗ-677 державний №20-37, що доставляв зміну на площадку АБК з м.Новояворівська, був важко травмований водій автобуса Мінджоса Володимир Олексійович, працівник колишнього Яворівського АТП №14632 ( на даний час –ВАТ «Яворівське АТП-14632»). Причиною нещасного випадку було порушення правил дорожнього руху водієм Мельником А.Г. (копія акту про нещасний випадок за № 2 в матеріалах справи).

В зв»язку з вищевказаним нещасним випадком гр.Мінджоса В.О. був визнаний інвалідок 2-ої групи внаслідок трудового каліцтва ( з 13.12.06 року група інвалідності встановлена безтерміново); втрата Мінджоса В.О. професійної працездатності встановлена у розмірі 70 %, що підтверджують копії довідок медико-соціальної експертної комісії , долучені до справи.

Матеріали справи підтверджують, що 21.12.2001 р позивач прийняв за №36/104 постанову про продовження раніше призначеної страхової виплати Мінджоса В.О., який ушкодив здоров»я внаслідок нещасного випадку на виробництві , що стався 14.12.1988 року за час роботи на Яворівському АТП-14632., реєстраційний номер страхувальника 1331000249; документи передані позивачу особовою справою потерпілого Мінджоса В.О. № 2 по Акту приймання-передачі №1 від 13.06.2001 р; відповідно до статті 2 Закону України від 23.09.1999 р №1105-Х1У «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(із змінами та доповненнями внесеними Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»зазначеною постановою позивач постановив продовжити раніше призначену Мінджоса В.О. щомісячну грошову суму у зв»язку з частковою втратою працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку і проводити відповідні платежі; встановив дату виплати - 15 число кожного місяця на особовий рахунок потерпілого №50136. Як відзначено вище в рішенні, потерпілому Мінджоса В.О. з 13.12.06 року МСЕК встановлена безтерміново 2-а група інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві із втратою професійної працездатності 70 %.

Наявними у справі матеріалами (постановами позивача , зокрема: про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати, про індексацію щомісячної страхової виплати,списками позивача на перерахування коштів на особовий рахунок потерпілого у філії Ощадбанку протягом періоду січень-грудень 2008 р, довідкою Яворівської філії №6334 ВАТ «Державний ощадний банк України якою підтверджується сума та дата зарахування страхових виплат за січень-грудень 2008 року на особовий рахунок №50136 п.Мінджоси Володимира Олексійовича, а також розмір витрат на їх доставку, та іншими наявними у справі документами підтверджується, що за період січень 2008 року - грудень 2008 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Яворівському районі потерпілому Мінджосі В.О. виплачено щомісячну страхову виплату втраченого заробітку в сумі 3807,40 грн та витрати на її доставку 5,69 грн ( всього 3813,09 грн) .

У позові заявлено також вимогу про відшкодування збитків, понесених позивачем у зв»язку із відшкодуванням в цей же період управлінню Пенсійного Фонду України у Яворівському районі 1784,35 грн. виплаченої Мінджосі В.О. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та 26,18 грн. витрат на її доставку, а всього: 1810,53 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов»язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні в тому числі і пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Проте, позивач не надав належних і допустимих доказів в підтвердження обставин, на яких грунтується його вимога про відшкодування шкоди в сумі 1810,53 грн, тобто, доказів, які б підтверджували відшкодування позивачем управлінню Пенсійного фонду України у Яворівському районі зазначеної суми коштів.

Відповідно, суд вбачає за доцільне в частині вимоги про стягнення в порядку регресу з відповідача 1810,53 грн. позов залишити без розгляду.

Зазначене не лишає позивача права знову звернутися з позовом до суду в загальному порядку з даною вимогою після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині вимог без розгляду.

Принципи , загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов»язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені Основами законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування (далі-Основи).

Відповідно до ст.21 Основ внески на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону №1105 визначено, що страховий ризик –це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну та психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону №1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з статтею 2 Закону №11905 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб»єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках –члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи; страховик –Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону України №1105 є Відділення).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов»язаний у встановленому зкаконодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні :допомогу у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону ;

Відповідно до наведених приписів статей 2,6 Закону №1105 потерпілий Мінджоса В.О. є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником –роботодавцем –Яворівським АТП-14632 .

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на наведене, матеріали справи суд дійшов висновку про те, що відповідач, не будучи страхувальником щодо потерпілої особи –гр.Мінджоса В.О., як власник джерела підвищеної небезпеки та юридична особа, працівником якої під час виконання трудових обов»язків, а саме водієм Мельник А.Г, заподіяно шкоду іншій фізичній особі, має відшкодувати згадані витрати позивача в порядку регресу.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, не висловив непогодження із здійснюваними позивачем виплатами та щодо їх розміру, не стверджує про скасування акту про нещасний випадок та постанов позивача про призначення потерпілому Мінджосі В.О. щомісячної грошової виплати у зв»язку із частковою втратою (70% ) професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Оскільки Відділенням у Яворівському районі за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проведено страхові виплати в сумі 3813,09 грн, що знаходяться в безпосередньому причинному зв»язку з діями особи, правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов»язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України і підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 3813,09 грн. збитків, понесених позивачем у зв»язку із виплатою у період січень-грудень 2008 року потерпілому Мінджоса В.О. щомісячних страхових виплат втраченого заробітку.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог. Стягненню з відповідача в доход державного бюджету України підлягають державне мито в сумі 69,16 грн та 211,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 1,2,12,32,33,34,36,43,44,49,75,п.5 ч.1.ст.81, ст.ст.82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка»(с.Новий Яр, Яволрівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 34509953):

А) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі ( м.Яворів, вул.Шашкевича,8А, код ЄДРПОУ 25257773) 3813,09 грн. збитків;

Б) в доход державного бюджету України 69,16 грн. державного мита та 211,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В частині вимоги про стягнення 1810,53 грн. позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                           Кітаєва С.Б.