Рішення № 6840841, 09.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.09                                                                                           Справа№ 1/143

За позовом: Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Віско”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МБК Груп”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 73 459,91 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Боровець Я.Я.

Представники сторін:

Від позивача: Рісна Ю.Б. –представник;

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Українсько-польське спільне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю „Віско” звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МБК Груп” про стягнення заборгованості в сумі 73’459,91 грн.(в т.ч. 64’470,56 грн. –основний борг, 1663,85 грн. - інфляційні втрати, 7325,50 грн. –3% річних за користування чужими коштами).

Свої вимоги позивач обґрунтовує договором поставки, накладними, довіреностями на отримання товару, актом взаємо звірки розрахунків та визнаною претензією.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.

Позивач у свою чергу в судовому засіданні заявив письмове клопотання про розгляд справи по суті без участі відповідача, оскільки на його думку борг відповідача підтверджений документально і відповідачем визнається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

01.10.2008р. між Українсько-польським спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю „Віско” (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МБК Груп” (Відповідач) було укладено договір № 50/10.2008 р., відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити відповідачеві будівельні матеріали, а саме: газобетонні блоки в асортименті та клею згідно замовлення відповідача. Відповідач (покупець) в свою чергу, згідно з п.3.1 договору був зобов’язаний оплатити поставлений продавцем товар за погодженою ціною згідно виставлених рахунків.

Факт поставки позивачем блоків підтверджується видатковими накладними:

-          від 07.10.2008р. № ВІ –329, довіреність ЯПД № 445042 від 07.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 09.10.2008 р. № ВІ –335, довіреність ЯПД № 445042 від 07.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 10.10.2008 р. № ВІ –339, довіреність ЯПД № 445042 від 07.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 13.10.2008 р. № ВІ –343, довіреність ЯПД № 445042 від 07.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 30.10.2008 р. № ВІ –370, довіреність НБЖ № 490303 від 30.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 06.11.2008 р. № ВІ –409, довіреність НБЖ № 490303 від 30.10.2008 р. на суму 18759,84 грн. з ПДВ;

-          від 12.11.2008 р. № ВІ –424, довіреність НБЖ № 490303 від 30.10.2008 р. на суму 9873,60 грн. з ПДВ;

-           від 14.11.2008 р. № ВІ –430, довіреність НБЖ 490303 від 30.10.2008 р. на суму 15797,76 грн. з ПДВ;

та відповідними довіреностями № 445042 від 07.10.2008 р., № 490303 від 30.10.2008 р., які були належним чином оформлені відповідачем.

Загальна сума поставки становила 138230,40 грн.

Виставлені рахунки на оплату поставленої продукції відповідачем оплачено частково в сумі 73’759,84 грн. Викладене підтверджується підписаним актом взаємозвірки розрахунків станом на 30.11.1008 р. та актом взаємозвірки розрахунків станом на 10.09.2009 р., який теж підписаний сторонами.

Таким чином, станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду борг відповідача перед позивачем становив 64470,56 грн.

Станом на 09.11.2009р., основний борг відповідача перед позивачем становить 64’470,56 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті товару тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1663,85 грн. за користування чужими коштами та інфляційні нарахування у сумі 7325,50 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на момент прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України –за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогою п.1.1 договору 50/10.2008 від 01.10.2008 р. –Продавець зобов»язується здійснити поставку будівельних матеріалів, а сааме: газобетонних блоків в асортименті та клею згідно попереднього замовлення.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов п.3.1 договору –Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за погодженою ціною згідно виставлених до оплати рахунків. Ціна, що вказана за одиницю товару в накладних, є узгоджена двома сторонами відповідно до затверджених прайсів, які є невід»ємною частиною цього Договору і вважається звичайною ціною на момент поставки.

Виставлені позивачем рахунки на оплату поставленої продукції відповідачем оплачені частково в сумі 73'759,84 грн.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов”язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Позивачем подано суду акти звірки розрахунків станом на 30.11.2008 р. та 10.09.2009 р., підписані сторонами, в яких погоджена сума основного боргу становить 64'470,56 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні 09.11.2009р., за письмовою згодою представника позивача, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.11.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 73’459,55 грн. (в т.ч. 64’470,56 грн. –основний борг, 7325,50 грн. - інфляційні втрати, 1663,85 грн. –3% річних за користування чужими коштами).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МБК Груп” (місцезнаходження: 79058, м.Львів, пр..Чорновола,63 офіс 411, код ЄДРПОУ 35943641) на користь Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Віско” (місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул.Липинського,36, код ЄДРПОУ 22332211) 64’470 грн.56 коп. –основного боргу; 7325 грн. 50 коп. - інфляційних втрат; 1663 грн. 85 коп .–3% річних за користування чужими коштами; 734 грн. 60 коп.. – державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.

Суддя