Рішення № 6840846, 11.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.09                                                                                           Справа№ 6/202

За позовом: Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об”єднання “Енергія-Новояворівськ”, м.Новояворівськ

про: стягнення 303953грн. 71коп.

                              Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача : Шумський Ю.М., Будка І.І.

Представникам відповідача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством “Енергоринок” до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об”єднання “Енергія-Новояворівськ” про стягнення 303853грн. 64коп. основного боргу, 218грн. 08коп. штрафу, 1577грн. 28коп. пені, 304грн. 71коп. 3 % річних .

Ухвалою суду від 12.10.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.11.2009р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак направив суду телеграму про відкладення розгляду справи в зв”язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в державі.

В судовому засіданні 11.11.2009р. та у відзиві на позов від 10.11.2009р. №10/1-11-09 представники відповідача повідомили суд проте, що повністю розрахувалися з позивачем за куплену у червні та липні 2009р. електроенергію, зокрема 06.10.2009р. відповідач перерахував позивачу 120000грн. 00коп., 12.10.2009р. –98078грн. 88коп., 10.11.2009р. –85774грн. 76коп., всього –303853грн. 64коп., тобто станом на 11.11.2009р. заборгованість відповідача по сплаті основного боргу відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного 18.07.2008р. між сторонами договору № 4841/01 позивач зобов”язувався продавати, а відповідач купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору ( п.2.1.).

За період з 01.06.2009р. по 31.07.2009р. відповідачем придбано електроенергію в обсязі 5519,627 тис. кВт.г. на загальну суму 1676937грн. 07коп., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії та виписаними рахунками-фактурами за вказаний період.

Відповідно до ч.1 п.6.4. договору, остаточний розрахунок за куплену відповідачем в позивача електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків відповідача. У цьому випадку відповідач зобов”язаний обов”язково вказати призначення платежу.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Станом на 01.08.2009р. заборгованість відповідача за куплену електроенергію за період з 01.06.2009р. по 31.07.2009р. становила 303853грн. 64коп. Даний факт підтверджується довідкою позивача та двостороннім актом звірки розрахунків № 03/72-5741 від 26.08.2009р.

Оскільки, 06.10.2009р. відповідач за платіжним дорученням № 3479 перерахував позивачу 120000грн. 00коп., 12.10.2009р. –98078грн. 88коп. (платіжне доручення №3524), 10.11.2009р. –85774грн. 76коп. (платіжне доручення №3758), всього –303853грн. 64коп., тобто станом на 11.11.2009р. заборгованість відповідача по сплаті основного боргу відсутня. З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню в зв”язку із сплатою.

ч.1 п.7.3.2 договору передбачено, що в разі несплати відповідачем за куплену в позивача електроенергії у терміни, встановлені п.6.4 договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, позивач має право нарахувати пеню відповідачу у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягнути штраф у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. Сплата пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача і не звільняє відповідача від обов”язку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії”. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 218грн. 08коп. та пеню в розмірі 1577грн. 28коп. Розглянувши дані вимоги, суд вважає їх обгрнутованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до представленого суду розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача 304грн. 71коп. 3 % річних. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладені обставини, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 1577грн. 28коп. пені, 218грн. 08коп. штрафу та 304грн. 71коп. 3 % річних, в частині стягнення 303853грн. 64коп. основного боргу –провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки, спір виник з вини відповідача, а заборгованість сплачено після заявлення позову (позовна заява надіслана позивачем до суду 29.09.2009р.), судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст.33,43,49, п.1.1.ст.80, ст.ст.82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об”єднання “Енергія-Новояворівськ”, м.Новояворівськ, вул.Пасчника, 1 ( ідентифікаційний код 32789941) на користь Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ, вул. Комінтерну, 27 (ідентифікаційний код 21515381) 1577грн. 28коп. пені, 218грн. 08коп. штрафу, 304грн. 71коп. 3 % річних, 3059грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 80коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення основного боргу в розмірі 303853грн. 64коп. –провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.