Рішення № 6838674, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/335 19.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» до Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Мирутенко М.М. (довіреність № 234 від 11.06.2009р.);

від відповідача: Срібняк В.С. (довіреність № 95 від 01.11.2007р.);

В судовому засіданні 19.11.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін після повідомлення про наявність повного тексту судового рішення, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод сантехнічних заготовок»(надалі ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 (надалі КП по будівництву інженерних мереж № 6, відповідач) суми основного боргу 328900, 54 грн., суми індексації основного боргу 10853, 71 грн., 3% річних 2649, 23 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних зазначених у позовній заяві. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків та 3% річних.

Із запереченнями відповідача позивач не погодився, про що надав заперечення на відзив, де зазначив про відпуск продукції згідно спірних накладних саме за проханням відповідача, який гарантував здійснити оплату до 15.08.2008р..

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив що між позивачем і відповідачем не укладався договір або інший правочин про здійснення відповідачем оплати на користь позивача, а тому у відповідача не виникло зобовязання щодо оплати за продукцію зазначену у видаткових накладних. З цих підстав відповідач вказує, що припущення позивача про виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати за продукцію є безпідставними та такими, що суперечать законодавству України яке регулює правовідносини щодо виникнення зобов’язань.

За твердженням відповідача підстави передбачені законодавством для стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних відсутні, оскільки відповідач немає грошового зобовязання з оплати перед позивачем, а отже неможливо прострочити зобовязання якого не існує. Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що згідно з п. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»до 1 січня 2012 року нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами та стягнення коштів передбачених ст. 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у зв’язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу готової продукції теплоенергетичного та сантехнічного призначення, ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» на користь КП по будівництву інженерних мереж № 6 було передано товарів за накладними, які у повному обсязі відповідачем не оплачені.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними від 11.08.2008р. № СТ-0003374 на суму 145061, 30 грн., № СТ-0003382 на суму 1026, 18 грн., від 14.08.2008р. № СТ-0003463 на суму 38406, 91 грн., № СТ-0003464 на суму 11769, 72 грн., від 20.08.2008р. № СТ-0003576 на суму 3485, 14 грн., від 25.09.2008р. № СТ-0004312 на суму 149151, 29 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Отримання відповідачем продукції за вказаними накладними підтверджується довіреностями серії ЯОЮ № 219555/178 від 07.08.2008р., серії ЯОЮ № 219634/255 від 22.09.2008р., які також залучені до справи.

Товар позивачем відпускався на прохання відповідача, що підтверджується заявкою за вих. 75 від 07.08.2008р., у якій останній гарантував оплату за відпущені матеріали у строк до 15.08.2008р..

Оплата за отриманий товар відповідачем проведена не у повному обсязі (часткова оплата в сумі 20000 грн. відповідачем здійснена 09.12.2008р. що підтверджується банківською випискою наявною у матеріалах справи), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 328900, 54 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлену продукцію, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (вих. № 52 від 13.02.2009р.) у якій просив у семиденний строк від дати отримання листа-вимоги погасити заборгованість у сумі 328900, 54 грн.. Вимога відповідачем отримана 16.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке у належним чином засвідченій копіях міститься в матеріалах справи.

Строк виконання зобов’язань по оплаті переданого товару (продукції теплоенергетичного та сантехнічного призначення) згідно видаткових накладних від 11.08.2008р. № СТ-0003374, № СТ-0003382, від 14.08.2008р. № СТ-0003463, № СТ-0003464, від 20.08.2008р. № СТ-0003576, від 25.09.2008р. № СТ-0004312 настав з урахуванням направленої вимоги 23.02.2009р., однак коштів в оплату товару позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Сума заборгованості в розмірі 328900, 54 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду не представлено у зв’язку з чим вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних збитків позивача за допущене відповідачем прострочення оплати за період березень, квітень, травень 2009р. складає 8909, 20 грн., а розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки виконаний невірно, є завищеним з огляду на застосування індексів інфляції яких не було, зокрема, індекс інфляції за березень 2009р. складає 101, 3%, тоді як позивачем використано індекс інфляції у вказаному періоді 101, 5%, а у травні 2009р. індекс інфляції визначений на рівні 100, 5%, а позивачем здійснено розрахунок виходячи з індексу інфляції 100, 9%.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати суми боргу заявленої до стягнення, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 2649, 23 грн. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків з позивачем за переданий згідно видаткових накладних від 11.08.2008р. № СТ-0003374, № СТ-0003382, від 14.08.2008р. № СТ-0003463, № СТ-0003464, від 20.08.2008р. № СТ-0003576, від 25.09.2008р. № СТ-0004312, товар, обов’язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланої претензії, суду не представлено, у зв’язку з чим з відповідача за поданим позовом підлягають стягненню грошові суми: 328900, 54 грн. основного боргу, 8909, 20 грн. –інфляційних збитків та 2649, 23 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3424, 04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3699, 17 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 (04053, м. Київ, вул. Гоголівська 39, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 04013399) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»(03062, м. Київ, вул. Екскаваторна 24, р/р 26006962481221 в КФ «ПУМБ»м. Києва, МФО 322755, ідент. код 05503272) 328900, 54 грн. (триста двадцять вісім тисяч дев’ятсот гривень 54 копійки) основного боргу, 8909, 20 грн. (вісім тисяч дев’ятсот дев’ять гривень 20 копійок) інфляційних збитків, 2649, 23 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев’ять гривень 23 копійок) 3% річних, 3699, 17 грн. (три тисячі шістсот дев’яносто дев’ять гривень 17 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 19.11.2009