Рішення № 6838186, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/320 26.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» До

Про Приватного підприємства «Елсон –Україна»

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Поздняков П.В.–представник

Кукреті Д.К.- представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Елсон-Україна»45927,70 грн., в тому числі 33458,35 грн. основного боргу за Договором суборенди № 2 від 01.09.2007, 11 886,96 грн. пені, 179,90 грн. –3% річних, нарахованих на суму боргу, та 402,49 грн. інфляційних нарахувань. У зв’язку з тим, що відповідач протягом травня-серпня 2009 року сплатив суму основного боргу у розмірі 33458,35 грн. позивач заявою від 08.09.2009 № 53 ( з урахуванням заяви про зміну розміру штрафних санкцій від 26.10.2009 № 271), змінив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1507,13 грн. пені, 859,27 грн. - 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 1443,35 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав. Факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за Договором суборенди № 2 від 01.09.2007 представником відповідача в судових засіданнях не заперечувався. Позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов’язань з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну розміру штрафних санкцій від 26.10.2009 відповідачем визнані.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач»(Орендар) та Приватним підприємством «Елсон-Україна»(Суборендар) укладено Договір суборенди № 2 (далі - Договір), відповідно до якого Орендар надає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування майно (частину нежитлового приміщення –складу площею 130 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Будьонного,22а) та зобов’язується сплачувати Орендарю суборендну плату (п.1.1 та п.1.2 Договору).

За умовами Договору Суборендар сплачує Орендареві суборендну плату у розмірі 62,40 грн. в місяць. Кожного місяця суборендна плата перераховується із врахуванням відповідного індексу інфляції (п. 4.2 Договору). Суборендна плата сплачується Суборендарем в порядку попередньої оплати шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Орендаря у строк до 10 числа місяця за який здійснюється оплата (п.4.3 Договору).

Відповідно до п. 5.4.8 Договору Суборендар зобов’язаний відшкодовувати Орендареві вартість охорони, комунальних послуг.

Строк суборенди встановлений сторонами починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі майна та закінчується 02.07.2008 (п. 3.2 Договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом прийому –передачі від 01.09.2007 року.

Додатковою угодою від 01.07.2008 сторони продовжили дію Договору суборенди № 2 від 01.09.2007 до 01.07.2009.

Додатковою угодою від 01.03.2008 сторони дійшли до згоди про збільшення з 1 березня 2008 року розміру суборендної плати, відшкодування витрат пов’язаних з охороною приміщення та комунальних послу за Договором суборенди № 2 від 01.09.2007 та встановили їх у розмірах: 2261,08 грн. - суборендна плата, 3638,92 грн. –сума відшкодування витрат пов’язаних з охороною приміщення та 600,00 грн. –відшкодування витрат з комунальних послуг.

10.02.2009 сторонами підписана Додаткова угода, якою внесені зміни до Договору суборенди № 2 від 01.09.2007, а саме до п. 1.2 Договору –зменшено орендовану площу зі 130 кв.м. до 30 кв. м. З 10 лютого 2009 року встановлено суборендну плату у розмірі 570,19 грн., розмір відшкодування витрат пов’язаних з охороною приміщення –917,65 грн. та комунальних послуг –151,31 грн.

Актом приймання-передачі приміщення від 10.02.2009 Суборендар передав, а Орендар прийняв частину суборендованого нежитлового приміщення площею 100 кв.м.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 01.04.2009 строк дії Договору суборенди № 2 від 01.09.2007 скорочений за згодою сторін до 01 квітня 2009 року.

Актом приймання –передачі суборендованого нежитлового приміщення від 01.04.2009 Суборендар передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення площею 30 кв.м.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив розрахунки з позивачем за суборенду нежитлового приміщення з порушенням строків, встановлених п. 4.3 Договору суборенди № 2 від 01.09.2007.

Дія Договору суборенди № 2 від 01.09.2007 за згодою сторін припинена та орендоване майно повернуто Орендарю 01 квітня 2009 року. На момент припинення дії Договору Суборендар мав заборгованість по сплаті визначених Договором платежів на загальну суму 44721,31 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки станом на 31.03.2009 (належна копія якого наявна у матеріалах справи).

23.04.2009 позивачем направлена на адресу відповідача претензія № 155 щодо погашення заборгованості у розмірі 44721,31 грн. Листом № 05 від 13.05.2009 відповідач вимоги визнав та у зв’язку з недостатністю грошових коштів на рахунку заборгованість сплатив частково, лише на суму 11262,96 грн.

Матеріалами справи встановлено, що частина заборгованості у розмірі 33458,35 грн. погашалася відповідачем у червні –серпні 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем не заперечуються, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 839,27 грн. та втрат від інфляції у розмірі 4163,87 грн. (1443,35 грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму несвоєчасно сплаченої суборендної плати + 2720,52 грн. інфляційні втрати, нараховані на суму боргу з відшкодування витрат, пов’язаних з охороною приміщення та комунальних послуг) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п.1 ст.547 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.4 Договору суборенди № 2 від 01.09.2007 сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати Суборендарем суборендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасної суборендної плати за кожний день прострочення.

Оскільки штраф, сплата якого вимагається позивачем згідно положень п. 6.4 Договору. застосовується саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк обумовлений договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо сплати суборендної плати, сума штрафу обраховується у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку що відповідальність встановлена договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону)

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є припікальним.

Розрахунок неустойки у вигляді пені в розмірі 1507,13грн. за невиконання відповідачем грошових зобов’язань за Договором суборенди в частині оплати суборендної плати, наведений позивачем у заяві про зміну розміру штрафних санкцій від 26.10.2009, відповідає вимогам ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Виходячи з викладеного, позов (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) підлягає задоволенню.

Судові витрати у зв’язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Елсон-Україна» (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, оф. 46, 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 32162452, рахунок 26008052724427 у ПФ «Приват банк»МФО 300711 або з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач»(07403, Київська область, м. Бровари, вул. Будьонного, 23-а, рахунок 26004011000241 у ВАТ «БТА Банк»м. Київ, МФО 321723, ідентифікаційний код 31033523) 1507 (одна тисяча п’ятсот сім) грн. 13 коп. пені, 839 (вісімсот тридцять дев’ять) грн. 27 коп. –3% річних, 4163 (чотири тисячі сто шістдесят три) грн. 87 коп. - втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:04.11.2009