Ухвала суду № 68377016, 16.08.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗУСТРІЧНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"16" серпня 2017 р.

№ 01-39/903/614/17

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Темпо»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”

про визнання недійсним кредитного договору

в с т а н о в и л а:

господарським судом Волинської області розглядається справи № 903/614/17 за позовом Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю “Пакко Холдинг” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Темпо” про солідарне стягнення 69405745,63 грн., з них 63 450 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 893593,61 грн. відсотків за користування кредитом, 716 199,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 345952,13 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків. Підставою стягнення є невиконання ТзОВ “Пакко Холдинг” (Позичальник) умов кредитного договору № № 06.1-20/002 укладеного 11.01.2013 року між ПАТ “Укрсоцбанк” (Банк) та ТзОВ “Пакко Холдинг” (Позичальник).

15.08.2017 року до господарського суду Волинської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Темпо» до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 06.1-20/002, укладеного між ТзОВ «Пакко Холдинг» та ПАТ «Укрсоцбанк» в частині п.6.2 даного договору.

При обґрунтуванні заяви вказує, що відповідно до п. 6.2. кредитного договору, в разі несплати позичальником в належний строк або термін будь-якої суми за цим договором, позичальник сплачує банку на його вимогу неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо не погоджено з банком) на рахунок, визначений банком, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з: подвійної облікової ставки Національного банку України та 15 відсотків річних.

Вважає дану норму кредитного договору такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При правовому обґрунтуванні зустрічного позову посилається на норми ч.1 ст.203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Суд дослідивши дану зустрічну позовну заяву дійшов висновку про необхідність повернення останньої без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушенням вимог, викладених у статтях 54-58 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву на підставі статті 63 ГПК України.

Пунктом 4 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК.

Також, суд звертає увагу на те, що позивач (по зустрічному позову) ТзОВ «Темпо» просить визнати недійсним кредитний договір № 06.1-20/002, укладений між ТзОВ «Пакко Холдинг» та ПАТ «Укрсоцбанк» в частині п.6.2 даного договору, сторонами якого є банк та ТзОВ «Пакко Холдинг», однак відповідачем зазначено лише ПАТ «Укрсоцбанк».ї

Як зазначено в п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 року якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Водночас, як слідує зі змісту зустрічної позовної заяви, позивач жодним чином не обґрунтовує порушення його прав оспорюваним правочином.

Викладені обставини виступають підставою для повернення даної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись п. 3 ч.1 ст.63, 86, 89 ГПК України, -

ухвалив:

Повернути ТзОВ «Темпо» без розгляду позовну заяву з матеріалами на 6-ти аркушах.

Суддя С. В. Костюк