Рішення № 6837694, 09.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.09 Справа № 21/132/09

Суддя

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Скантек” (01000, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 72/25; поштова адреса-03151, м.Київ, а/с 126)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТТК” (72318, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Чкалова, б.31; код за ЄДРПОУ 35124755)

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Дочірнє підприємство “Лакталіс-Україна” (04050, м.Київ, вул.Мельникова,12; код за ЄДРПОУ 25593656)

про стягнення 24297 грн. 52 коп.

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача - не з’явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- не з’явився

ВСТАНОВИВ:

09.09.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Скантек” подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮТТК” на користь позивача 23423 грн. 81 коп.-основного боргу, 568 грн. 32 коп.-пені, 71 грн. 39 коп –3%річних, 234 грн.-індекс інфляції.

Ухвалою від 09.09.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 23.10.2009 року.

На підставі ст.77 ГПК України ухвалою від 23.10.2009 року відкладено судове засідання по справі № 21/132/09 на 09.11.2009 року.

В судове засідання 09.11.2009 року сторони,третя особа не з’явилися.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу від 23.10.2009 року було спрямовано на адреси сторін, які зазначені в позовній заяві, за місцезнаходженням третьої особи, тобто учасників провадження у справі слід вважати такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.

Позивач обґрунтував позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 11,12,14,15,16,509,510,525,526,527, 594, 629,920,610,615,618, ч.1 ст. 628, ст.924, 925 Цивільного кодексу України, п.29.13 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст.ст. 173, 193, 199 Господарського кодексу України, п. 128 Статуту автомобільного транспорту, ст.ст. 1,2,12,22,Розділу ІІ ГПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11”Про судове рішення”, Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 , п.12 договору-заявки № 14/07/2009-4 від 14.07.2009 року, враховуючи наступні обставини. Між позивачем та відповідачем був підписаний договір-заявка № 14/07/2009-4 від 14.07.2009 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно якого позивач виступав-експедитором,а відповідач-перевізником. Відповідно до умов договору,відповідач зобов’язався перевести своєю машиною вантаж-молочну продукцію за маршрутом Павлоград-Київ за період з 15.07.2009 року (з 12 год.) по 16.07.2009 року (4 год.). На складі № 4 15.07.2009 року , під час завантаження вантажу на машину, була вимірена температура молочної продукції, яка складала +4,5 Со та відповідала вимогам ч.44 додатку № 18 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та зафіксована в “Акті замірів температури в продукції,що відвантажується, від 15.07.2009 року”, підписаним представниками вантажовідправника та відповідачем в особі водія машини –Хаустова Володимира.

16.07.2009р. при розвантаженні машини АР6459/АР78127XX виявлено в частині перевезеної продукції температуру від 13.1 Со до 14.2 Со,яка зафіксована в «Акті замірів температури в продукції, що відвантажується, від 15.07.2009року»та в Акті від 16.07.2009 року, підписаним представниками вантажовідправника та водієм машини - Хаустовим Володимиром, що є вищою відповідно до допустимої норми для такого виду продукції, що передбачено вимогами ч. 44 Додатку № 18 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. При складанні вищевказаних актів відповідач визнав у повному обсязі свою вину у доставлені вантажу з пониженою якістю, що підтверджується підписами Відповідача - в особі водія Хаустова Володимира.

17.07.2009р. на складі № 4 вся продукція з пониженою якістю була утилізована, що підтверджується «Актом № ФЦ-00768 від 17.07.09 року»та «Актом № ФЦ-00769 від 17.07.09 року на утилізацію товару», підписаними комісією у складі трьох представників вантажоотримувача, які проводили утилізацію.

20 липня 2009р. власник вантажу «Лакталіс-Україна»надіслав позивачу претензію на відшкодування шкоди, яку було спричинено доставкою вантажу з пониженою якістю на суму 23 423 грн. 81 коп.-це ціна утилізованого товару згідно ціни вантажу, вказаної в товарно-транспортній накладній та Актах про утилізацію: № ФЦ-00768 від 17.07.09р. та № ФЦ-00769 від 17.07.09р.

Позивач, який є експедитором, направив регресом факсимільним зв'язком та поштою претензію № 58-7 від 20.07.2009р. відповідачу. Згідно претензії, відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки позивачу у розмірі 23 423 грн. 81 коп. шляхом перерахування вищевказаної суми на розрахунковий рахунок ТОВ «СКАНТЕК»до 27.07.2009р. включно, керуючись п. 128 Статуту автомобільного транспорту, сума штрафу підлягає сплаті у 5-денний термін та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язань не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимог, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. За твердженням позивача боржник мав виконати це зобов'язання у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

На підставі ч. 7 п. 13 «Особливі умови»договору, позивач у претензії запропонував відповідачу варіант часткового погашення боргу шляхом утримання суми боргу із оплат за здійснені відповідачем перевезення. Для цього йому необхідно було відповідачу зазначити у лівому верхньому куті факсимільної копії претензії «ЗГІДНИЙ на вирахування, номера рахунків з яких вираховувати, дату, підпис, печатку ТОВ «ЮТТК»та відправити Позивачу засобом факсимільного зв'язку.

Керуючись п. 166 Статуту автомобільного транспорту та п. 16.13 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідач прийняв претензію та проігнорував її разом із пропозицією Позивача. Відповідач не дав ні відповіді на отриману претензію, не оплатив претензію, і в телефонному режимі відмовився оплачувати взагалі.

У зв’язку із тим, що відповідач не відшкодував ціну продукції згідно претензії у встановлений актами цивільного законодавства строк,позивач просить суд стягнути з відповідача 568 грн. 32 коп. пені,3% річних у розмірі 71 грн. 39 коп., втрати від інфляції у розмірі 234 грн.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 09.11.2009 р.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між Дочірнім підприємством “Лакталіс-Україна” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скантек” (перевізник) укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортне експедирування № 8. Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору замовник доручає та зобов’язується оплатити, а перевізник зобов’язується надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом з дотриманням відповідного температурного режиму (+2 +6) (при прийомці товару,його перевезенні, здачі отримувачу вантажу) та у відповідності до умов даного договору,власним транспортом,або уклавши від свого імені договори перевезення з третіми особами-перевізниками, що мають всі необхідні дозволи і ліцензії на здійснення послуг з перевезення вантажів.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю “Скантек” (експедитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮТТК” (перевізник) уклали договір договір-заявку № 14/07/2009-4 від 14.07.2009 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі-договір-заявка). В межах даного договору-заявки перевізник зобов’язаний здійснити перевезення вантажів, наданих для перевезення експедитором, а експедитор-сплатити надані послуги.Виконуючи обов’язки за даною заявкою,експедитор виступає перед перевізником та здійснює всі дії від імені та рахунок своїх замовників (вантажоодержувача), має всі повноваження для укладення договорів,пов’язаних з перевезенням,а також здійснювати всі інші дії, необхідні для доставки вантажу до місця призначення.Заявка дійсна протягом одного календарного місяця,але до повного виконання зобов’язань сторонами. Договором-заявкою визначений маршрут перевезення: Павлоград-Київ, автомобіль-рефрижератор –державний номер АР6459АХ/АР8127ХХ. Пунктом 4 договору-заявки встановлено вимоги до транспортного засобу, зокрема,перевізник має подати під завантаження придатний для перевезення транспортний засіб у технічно справному стані, з дотриманням санітарних норм та стандартів, в точний час і місце,вказані у заявці та шляховому листі, при цьому холодильне устаткування має бути у справному стані, температурний режим транспортного засобу від +2 до +6 градусів С з моменту завантаження до моменту розвантаження. Тип вантажу –молочна продукція, дата і час завантаження-15.07.2009 року 12-00; дата і час розвантаження-16.07.2009 року 04-00, адреса вантажовідправника –м.Павлоград,вул.Харківська,1-В.

Пунктом 12 договору –заявки визначена відповідальність сторін за договором.Так,перевізник (водій є експедитором) несе повну матеріальну відповідальність за вантаж;у випадку механічного пошкодження вантажу та при погіршенні вантажу без механічних пошкоджень при виявленні непрацюючого холодильного устаткування у транспортному засобі або підвищення температури у вантажному відсіку транспортного засобу від 7 Со і більше,вважається, що пошкодження сталося з вини перевізника,який має компенсувати втрату пошкодженого вантажу.

Відповідно до акту замірів температури продукції, що завантажується, визначено, що 15.07.2009 року на машину рефрижератор –державний номер АР6459АХ/АР8127ХХ було завантажено продукцію із дотриманням температурного режиму, встановленого Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, продукцію здала третя особа по справі, до перевезення молочну продукцію прийняв водій Хаустов Володимир. Із зазначеного акту випливає, що в пункт розвантаження 16.07.209 року продукцію було доставлено із перевищенням допустимого законодавством температурного режиму, що підтверджується також актом від 16.07.2009 року.

17.07.2009р. на складі № 4 вся продукція з пониженою якістю на суму 23423 грн. 81 коп. була утилізована, що підтверджується «Актом № ФЦ-00768 від 17.07.09 року»та «Актом № ФЦ-00769 від 17.07.09 року на утилізацію товару», підписаними комісією у складі трьох представників вантажоотримувача, які проводили утилізацію.

В подальшому третя особа по справі направила Товариству з обмеженою відповідальністю “Скантек” претензію № 332/1 від 17.07.2009 року, в якій містилася вимога до позивача по справі про відшкодування шкоди у розмірі 23423 грн. 81 коп.,що є ціною пошкодженого вантажу.

Позивач зазначив в позові, що отримавши претензію третьої особи № 332/1 від 17.07.2009 року, він в свою чергу направив відповідачу в регресному порядку претензію № 58-7 від 20.07.2009 року, яка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮТТК” 27.07.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. В зазначеній претензії позивача містилася вимога про відшкодування відповідачем збитків у розмірі 23423 грн. 81 коп. у зв’язку із пошкодженням з вини перевізника за договором-заявкою-ТОВ “ЮТТК” вантажу, пов’язаним із підвищенням температури у вантажному відсіку транспортного засобу.

Тобто, за своєю правовою природою позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 23423 грн. 81 коп.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п.4 ч. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Поняття збитків, наведені у частині п'ятій статті 225 ГК України та у частині другій статті 22 ЦК України, проте ці поняття не є тотожними.

Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною першою статті 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Таким чином, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах. ГК України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.

Матеріалами справи не підтверджується перебування у власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Скантек” молочної продукції на суму 23423 грн. 81 коп.,яка була пошкоджена та утилізована на підставі Акту № ФЦ-00768 від 17.07.09 року та Акту № ФЦ-00769 від 17.07.2009 року. Крім того, із акту від 16.07.2009 року випливає те, що перевезення молочної продукції, яка була пошкоджена, здійснювалося водієм позивача-Хаустовим В.,який підписав зазначений акт. Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю “Скантек” не доведено те, що молочна продукція була пошкоджена через вину відповідача-ТОВ “ЮТТК”.

При цьому згідно із ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду факт заподіяння йому відповідачем збитків, у вигляді витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю “Скантек” на суму 23423 грн. 81 коп.-вартості пошкодженої та утилізованої молочної продукції.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з ТОВ “ЮТТК” 23423 грн. 81 коп.-збитків, 568 грн. 32 коп.-пені, 71 грн. 39 коп –3%річних, 234 грн.-втрат від інфляції.

В позові слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

В позові відмовити

Суддя                                                             В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –09.11.2009)