Рішення № 6837105, 12.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2009 р.Справа № 12/613

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Нестерчук А.П. - дов. №196/10 від 26.12.08р.

від відповідача Лаврінчук Ю.С. - дов. № 934 від 22.12.08р.

Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів)

про стягнення 1196039,31 грн.

Спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 10.11.09р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 10:30 год. 12.11.09р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1196039,31 грн. заборгованості, з яких 864336,31грн. основний борг, 123478,67грн. пеня, 178424,20грн. інфляційні нарахування, 29800,13грн. три відсотки річних та судових витрат.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 2-10, т.1; а.с. 59-61, т.2). Повідомлено суд, що заборгованость відповідача станом на день вирішення спору становить 468954,60 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що фактична заборгованість відповідача на день звернення позивача до суду становила 854705,24 грн., а на день вирішення спору - 468954,60 грн., тому не погоджується і з наданим позивачем розрахунком інфляційних, 3 відсотків річних та пені. Мотиви заперечень відповідача викладено у письмових відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву (а.с. 58-61,108-109, т.1).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2007 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (відповідач) був укладений договір на постачання природного газу № 06/07-2749 (надалі Договір (а.с. 19-28, т.1), згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу у 2008р. природний газ, а відповідач прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом січня - грудня 2008 року природний газ в об'ємі 17214,582 тис. м куб на загальну суму 4372258,84 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 29-42, т.1).

Відповідно до п. 5.1. договору, сторонами погоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно умов Договору, відповідач зобов'язаний був в повному обсязі розрахуватися за фактично спожитий природний газ до 10 січня 2009 року.

За п.6.2. Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Відповідач, за даними позивача, на час звернення до суду, частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 3507922,53 грн.

На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становила 864336,31грн. (а.с.13-16, т.1).

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, позивачем відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну оплату за спожитий газ за період з 14.10.08р. по 14.04.09р. у розмірі 123478,67 грн., про що свідчить розрахунок пені позивача (а.с.3-5, т.1).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачу обраховано борг з урахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з квітня місяця 2008 року по березень місяць 2009 року у сумі 1042760,51грн., тобто інфляційні становлять 178424,20 грн. (а.с.5, т.1); нараховано до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми по постачанню природного газу за період з 11.04.2008р. по 14.04.2009р. у розмірі 29800,13 грн.(а.с.5-10, т.1).

Відповідач не заперечує факт наявності боргу. У письмових відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву (а.с. 58-61,108-109, т.1) зазначив, що виникнення заборгованості викликано також незастосуванням до нього позивачем оперативно-господарських санкцій, складним фінансовим станом відповідача. ==

Представник відповідача зазначив, що відповідач не погоджується з розміром заборгованості, як на дату звернення до суду так і на день вирішення спору. Повідомив, що під час судового розгляду було проведено часткові розрахунки з позивачем на суму 385750,64 грн. Пояснив, що різниця в сумах заборгованості на день звернення позивача до суду становить 9631,07 грн., оскільки вказана сума була перерахована в рахунок погашення боргу за червень місяць 2008 року по договору № 06/07-2749 від 29.12.07р., однак не була зарахована як оплата по вказаному Договору (а.с.40, т.2). Тому нараховані позивачем суми пені, 3% річних та інфляційних вважає завищеними.

Позивач, у письмових поясненнях (59-61, т.2) заперечив надане відповідачем пояснення походження розбіжностей, у визначеному сторонами розмірі основного боргу, на суму 9631,07 грн. Пояснив, що зарахування вказаної суми в рахунок погашення заборгованості за червень 2008 року по договору № 06/07-2749 від 29.12.07р. було неможливим, так як у платіжних дорученнях, згідно яких здійснювалося перерахування коштів, відповідач не вказав номер та дату договору № 06/07-2749 від 29.12.07. При цьому у графі "призначення платежу" було вказано: "за природний газ від населення п.2.1.5 дог. від 10.04.08р. №2603/860, на вик. п. КМУ від 26.03.08 №247, п.НКРЕ від 22.05.08 №623.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та часткове їх задоволення на підставі слідуючого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № 06/07-2749 від 29.12.07р., відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у 2008 році природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.3 договору, газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем (відповідачем) виключно для подальшої реалізації населенню.

Отже, як вбачається з договору, який узгоджений сторонами, у позивача виникло зобов'язання щодо поставки природного газу для подальшого його відпуску населенню, а у позивача виникло зобов'язання щодо прийняття та оплати отриманого природного газу.

Згідно доданих до справи документів, на виконання взятого на себе зобов'язання, позивач здійснив поставку газу відповідачу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, на день звернення з позовом до суду, виконав частково.

Проаналізувавши надані до справи документи, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача на день звернення з позовом до суду становила не 864336,31 грн., як вказав позивач, а 854705,24 грн. Вказаного висновку суд дійшов, враховуючи наступне.

Як уже зазначалося, позивач не заперечив той факт, що згідно платіжних доручень №9 від 23.06.08р. та №6 від 24.06.08р. та № 3 від 25.06.08 від відповідача поступили кошти на загальну суму 9631,07 грн.

Про надходження позивачеві коштів у вказаній сумі також оговорено у листі відповідача від 14.09.09р. (а.с.40, т.2). Їх незарахування позивачем в рахунок погашення заборгованості по договору № 06/07-2749 від 29.12.07р. вбачається з, підписаного сторонами, акту звірки взаєморозрахунків від 30.06.09р. (а.с.110, т.1).

Оскільки спір між сторонами відносно розбіжностей у сумі заборгованості по Договору станом на день звернення до суду виник з тих підстав, що у графі "призначення платежу" платіжних доручень було вказано: "за природний газ від населення п.2.1.5 дог. від 10.04.08р. №2603/860, на вик. п. КМУ від 26.03.08 №247, п.НКРЕ від 22.05.08 №623", суд проаналізував вказані Постанову Кабінету Міністрів України та Постанову НКРЕ .

Так, з Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 р. N 247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів" вбачається, що зазначеною постановою визначено порядок проведення розрахунків, зокрема населення, за спожитий природний газ.

Постановою НКРЕ України №623 від 22.05.08р. "Про затвердження на червень 2008 року нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, що надійшли від населення та установ і організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів" затверджено на червень 2008 року нормативи перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, відкритих в установах ВАТ "Державний ощадний банк України", що надійшли від населення та установ і організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Отже вищевказані постанови у повній мірі стосуються і договору № 06/07-2749 від 29.12.07р. на постачання в 2008 році ВАТ "Коростишівгаз" природного газу для подальшої реалізаціїї його населенню та не передбачають спрямування коштів на інші цілі, тому не можуть бути перешкодою для їх зарахування саме в рахунок погашення заборгованості по вищевказаному Договору.

При цьому, з наданих позивачем розрахунків боргу відповідача (а.с. 14, 105, т.1) вбачається, що на рахунок позивача і раніше надходили кошти з аналогічним призначенням платежу, однак це не стало підставою їх незарахування позивачем в рахунок погашення боргу за договором № 06/07-2749 від 29.12.07р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сума заборгованості відповідача на день звернення до суд становила 854705,24 грн., а не 864336,31 грн. як вказав позивач.

Тому у стягненні 9631,07 грн. основного боргу слід відмовити, оскільки вказану суму включено до позовних вимог безпідставно.

Враховуючи, що під час розгляду справи відповідач провів додаткові розрахунки на суму 385750,64 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості сторін (а.с. 48-51,79-84, т.2) та платіжними дорученнями №11 від 29.05.09р., №8 від 28.04.09р., №14 від 30.06.09р., №17 від 11.06.09р., №7 від 28.04.09р., №16 від 12.05.09р., №15 від 12.05.09р., №122 від 16.10.09р. (а.с. 87, 93-97, т.1; а.с.85, т.2)), в цій частині провадження у справі слід припинити за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин, на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 468954,60 грн.

Так як відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунки за постачання природного газу позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за несвоєчасно проведені розрахунки, 3% річних та інфляційні.

Однак, враховуючи невірно визначену позивачем суму основної заборгованості на день звернення з позовом до суду, суми пені та нарахувань, згідно ст. 625 ЦК України, також визначено невірно.

Згідно зробленого відповідачем та перевіреного судом розрахунку, інфляційні, 3% річних та пеня становлять, відповідно, 170677,21 грн., 29396,31 грн. і 122325,29 грн., а не 178424,20грн., 123478,67грн. і 123478,67 грн., як нарахував позивач.

Отже, в стягненні 7746,99 грн. інфляційних, 403,82 грн.3% річних та 1153,38 грн. пені слід відмовити, так як їх заявлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як було вказано вище, за договором від 29.12.07р. відповідачу поставлено природний газ на суму 4372258,84 грн. Він виконав грошове зобов'язання на суму 3517553,60 грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Також господарський суд встановив, що кінцевими споживачами природного газу є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача.

Оцінивши дані обставини, суд вважає їх винятковими і зменшує розмір пені до 1000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 670028,12 грн., а саме: 468954,60 грн. основного боргу, 1000,00 грн. пені, 170677,21 грн. інфляційних та 29396,31 грн. 3% річних.

В частині стягнення 385750,64 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п.1-1 ст.80 ГПК України.

В стягненні 9631,07 грн. основного боргу, 7746,99 грн. інфляційних, 403,82 грн.3% річних та 1153,38 грн. пені суд відмовляє, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягаєстягненню до 1000,00 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12500, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гвардійська, 42, код 20413052)

- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка,1, код 31301827)

- 468954,60 грн. - заборгованість за поставлений природний газ;

-1000,00 грн. - пеня;

- 170677,21 грн. - інфляційні нарахування;

- 29396,31 грн. - 3% річних;

- 11771,04 грн. сплаченого держмита;

- 116,13 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 9631,07 грн. основного боргу провадження у справі припинити за п.1-1 ст.80 ГПК України.

5. Відмовити в позові у частині стягнення 9631,07 грн. основного боргу, 7746,99 грн. інфляційних нарахувань, 403,82 грн. 3% річних та 1153,38 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяСікорська Н.А.

Дата підписання: 25 листопада 2009 року

Віддрукувати:

1 - у справу

3,2 -сторонам