Рішення № 6836761, 25.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.09 р.                     Справа № 21/219                               

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Донецьккокс” м. Донецьк

до відповідачів: 1) Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

2) Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика

“Добропільська” м. Добропілля

3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг” м. Донецьк

про стягнення 1 620,50грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Бондаренко Т.М. – заст. нач. юр. від.

відповідача 1: Гарбузова Т.О. – юр., Жукова Г.Г. – юр.

відповідача 2: Бурлаков І.М. – пров. юр.

3-ї особи: Калініченко Г.В. – юр.

Відкритим акціонерним товариством “Донецьккокс” подано позов до Державного підприємства “Донецька залізниця” та Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Добропільська” про стягнення (з належного відповідача) вартості нестачі вантажу (вугілля кам’яне не пойменоване в алфавіті), відправленого позивачу 19.05.09р. за залізничною накладною №51709230 у вагоні № 66680489, у сумі 810,25грн.

Заявою від 25.11.09р., поданою у засіданні, позивач на виконання ухвали про порушення провадження у справі роз’яснив свої позовні вимоги щодо кожного з відповідачів і фактично збільшив позовні вимоги, оскільки цією заявою позивач наполягає на стягненні вартості нестачі вантажу з обох відповідачів - як з Державного підприємства “Донецька залізниця”, так і з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Добропільська”. Таким чином загальна сума позову складає 1 620,50грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (заглибина у вагоні над 1 і 2 люками) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

-          вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

-          відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;

-          вагон на станцію призначення прибув технічно справному стані, без слідів витікання чи розкрадання.

Центральна збагачувальна фабрика “Добропільська” позов не визнала з посиланням на те, що заглибини у вагоні над 1 і 2 люками свідчать про те, що вагова нестача виникла під час перевезення вантажу, уже після того, як залізниця прийняла вантаж до перевезення. Також фабрика пояснила, що вона не була продавцем вантажу, а тільки передобником з давальницької сировини на підставі договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг” у засіданні підтвердило твердження ВАТ ЦЗФ “Добропільська” щодо укладеного з фабрикою договору на переробку вугілля і одночасно пояснило, що ТОВ “Метінвест холдинг” було постачальником вугілля за спірною відправкою на підставі договору № ДУК-01/08-32р/373-ООП, укладеного 15.10.08р. з позивачем.

Розгляд справи закінчено 25.11.2009р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 25.11.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і 3-ї особи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

19 травня 2009р. за залізничною накладною № 51709230 у 4-х напіввагонах, у тому числі № 66680489 ВАТ ЦЗФ “Добропільська” відвантажило позивачу вугілля кам’яне марки “Г 0-100”. За даними накладної вага нетто вантажу у напіввагоні № 66680489 - 69,0 т.

На станцію призначення (Донецьк) вагон прибув у складі основної групи 21.05.09р., але з актом загальної форми № 1450 від 20.05.09р., складеним станцією Ясинувата. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду на станції Ясинувата було виявлено, що завантаження у вагоні загалом вище бортів на 200мм окрім 1 і 2 люків, над якими вантаж знаходиться нижче бортів на 70-100мм.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагоні № 66680489 видавався з перевіркою його маси представниками станції Донецьк Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 22.05.09р. БН 255708/142, згідно з яким:

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження вище рівня бортів на 20см, рівномірне;

·          вантаж має маркування інертним пилом, борозна подовжня;

·          над 1 і 2 люками навантаження нижче бортів на 70-100мм;

·          зважування вагону проводилося на станційних вагонних тензометричних вагах два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 66,98 т (брутто 89,18 т, тари з документу 22,2 т), нестача вантажу складає 2,02 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний: з боку залізниці – заступником начальника станції, прийомоздавальником, старшим товарним касиром; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Позивач просить стягнути вартість 1,33 т вугілля (з урахуванням норми недостачі 1%), яка з урахуванням ПДВ складає 810,25грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом.

Виявлена на станції Ясинувата заглибина у вагоні над 1 і 2 люками свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу, так як у залізничних накладних відповідних відміток не має.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) і якості вантажу складає 810,25грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі за рахунок Державного підприємства “Донецька залізниця”. Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити за рахунок ДП „Донецька залізниця”.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецьккокс” (м. Донецьк, вул. Хабаровська, 1, п/р 26008959968070 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, код ЄДРПОУ 00191112) 810,25грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Добропільська” відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                               

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

2 – відповідачам;

1- третій особі.

Виконала: с/з Шабан Ю.О

Тел.381-91-18