Рішення № 6836209, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р. Справа № 30/129

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Відповідача: Комунального підприємства „Архітектура і кадастр” Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 34215605)

про: стягнення сплаченої за договором №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року суми у розмірі 1520,83 грн. та штрафу у розмірі 309,16 грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №1137 від 18.03.2009 року )

представника Відповідача Назаренко О.Г. (за довіреністю №01/185 від 21.10.2009 року )

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Краматорськ, Донецька обл. (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства „Архітектура і кадастр” Краматорської міської ради м. Краматорськ, Донецька обл. (далі Відповідач) про стягнення сплаченої за договором №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року суми у розмірі 1520,83 грн. та штрафу у розмірі 309,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року, щодо виготовлення необхідної документації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.10,13), копії паспорту (а.с.11), довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.12), витяг з реєстрації права власності нерухомого майна (а.с.16), договір №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року (а.с.17), протокол узгодження договірної ціни (а.с.18), рахунок фактуру №СФ-0000010 від 26.01.2009 року (а.с.19), квитанції №66, №67 (а.с.20, 21), претензію №1 №2-28/04/09 (а.с.22),

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 225, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем 16 жовтня 2009 року через канцелярію суду були надані оригінали наступних документів: лист від 28.09.2009 року, який був направлений Позивачем Державному казначейству України (а.с.29), договір №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року (а.с.30), протокол узгодження договірної ціни (а.с.31), договір №ДУ-1409 від 30.05.2008 року (а.с.32), протокол узгодження договірної ціни (а.с.33), акт №ОУ-000255 здачі приймання робіт (наданих послуг) (а.с.34), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.35), претензія №1 №2-28/-4/09 (а.с.37-38), квитанції (а.с.39).

03 листопада 2009 року на виконання ухвали суду представником Відповідача через канцелярію суду були надані наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію Комунального підприємства „Архітектури і кадастр” Краматорської міської ради (а.с.51).Також представником Відповідача були надані пояснення №01/187 від 03.11.2009р. (а.с.52), у яких він вказує, що Відповідачем відповідно до умов договору №ДУ 0000034 від 26.01.09р. було виконано містобудівне обґрунтування для ОСОБА_1. на суму 1505,76 грн. Дане містобудівне обґрунтування було надане Відповідачем на засіданні містобудівної ради 16.02.2009 року. Підтвердженням даного факту виконання містобудівного обґрунтування є виписка з протоколу засідання містобудівної ради від 16.02.2009 року. Рішенням містобудівної ради було відхилена реконструкція окремо розташованого нежилого приміщення складу по бул. Краматорському, 47 для розташування магазину непродовольчих товарів, відповідно містобудівного обґрунтування. Виконана робота (містобудівне обґрунтування) замовником не була отримана.

Також Відповідач надав акт здачі приймання робіт (наданих послуг) №0000484, підписаний лише з боку Відповідача (а.с.53), витяг з протоколу засідання містобудівної ради від 16.02.2009 року (а.с.54), статут комунального підприємства „Архітектура і кадастр” Краматорської міської ради (а.с.55-61)

Представник Позивача у судове засідання 17.11.2009р. зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судове засідання 17.11.2009 року зявився, проти позову заперечив.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін до початку судового засідання надали клопотання від 22.10.09р. про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.42). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2009 року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір №ДУ-0000034.

Згідно п.1 Договору Замовник у порядку та на умовах, встановлених даним договором, дає замовлення, а Виконавець приймає на себе зобовязання надати за плату Замовнику, а саме: містобудівне обґрунтування - 0,56 шт. 1254,80 грн. (без ПДВ).

Загальна вартість робіт (послуг) склала без ПДВ 1254,80 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 80 коп.), ПДВ 20% - 250,96 грн., загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ - 1505,76 грн. (одна тисяча пятсот пять гривень 76 коп.)

Строк надання послуг з 26.01.2009 року по 25.02.2009 рік (п.3 Договору)

Замовник оплачує Виконавцю обумовлену в п.1 даного Договору суму шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10-днів з моменту підписання договору (п.4 Договору).

Для підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуги відповідно даному Договору складається відповідний акт виконаних робіт (п.5 Договору).

Сторони несуть відповідальність за виконання своїх зобовязань по даному договору згідно до діючого законодавства України (п.6 Договору)

За твердженням Позивача Відповідач не виконав свої зобовязання за договором №ДУ-0000034.

Рахунок фактура №СФ 0000010 від 26.01.2009 року на суму 1505,76 грн.(а.с.19) Позивачем був оплачений, що підтверджується квитанціями №66 (а.с.20) та 67 (а.с.21).

Позивач направив на адресу Відповідача претензію №1 №2-28/04/09 (а.с.22), у якій Позивач посилається, що Відповідач не виконав свої зобовязання за договором, внаслідок чого Позивач вимагає від Відповідача повернення коштів у розмірі 1505,76 грн. Проте відповіді не отримав.

В звязку з чим, позивач звернувся з позовом до суду та просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачену за Договором суму в розмірі 1520,83 грн., де 1505,76 грн. сума, за виконані роботи по договору, 15,06 грн. комісія за послуги банку.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що роботи були виконані, проте акт №ОУ 0000484 від 30.06.2009р. підписаний тільки Відповідачем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Звертаючись з позовом до суду, Позивач відповідно до розділів І,V,VІІІ Господарського процесуального кодексу України самостійно визначає предмет та підстави позову, які повинен довести, а суд вирішує спір по суті відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства за своїм внутрішнім переконанням. Відповідно до статей 54, 57 Господарського процесуального кодексу України Позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.

За загальними правилами господарського процесу, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Позивачем не надано ні заяв, ні клопотань відповідно до ст. 22, п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, на момент розгляду справи доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, правового обґрунтування такого повернення суми у розмірі саме 1520,83 грн., до матеріалів справи не надав. Крім того, доказами, що підтверджують розмір суми заявленої до стягнення є квитанції, відповідно до яких було сплачено Позивачем суму у розмірі 1505,76 грн., комісію банку 15,06 грн., всього 1520,82 грн. Доказів оплати суми у розмірі 1520,83 грн., що заявлена до стягнення Позивачем суду не надано.

Як вбачається з тесту позовної заяви, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму у розмірі 1520,83 грн. Правовий статус стягуваної суми (1520,83 грн.) Позивачем не визначений.

Проте, в тексті позовної заяви Позивач зазначає п.6, 8 Договору, ст.ст.225, 231 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншими субєктами, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; -матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, сума одержаної 100% передплати за договором не підпадає під визначення збитків, яке застосовується в господарському законодавстві.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог, щодо стягнення сплаченої за договором №ДУ-0000034 від 26.01.2009 року суми у розмірі 1520,83 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 309,16 грн., слід зазначити наступне:

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, оскільки жодна зі сторін за договором №ДУ-0000034 від 26.01.2009р. не належить до державного сектору економіки, застосування вказаної норми є безпідставним та неправомірним. У звязку з чим, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу з Відповідача у розмірі 309,16 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У позові Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код НОМЕР_1) відмовити повністю.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 17.11.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева

Суддя