Рішення № 6836175, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р.                     Справа № 30/127                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Пневмо-Дон”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 33454228)

до Відповідача: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, Донецька обл. (ідентифікаційний код 33426253)

про: стягнення заборгованості за договором підряду №106 від 07.02.2006 року у розмірі 277126,90 грн.

за участю:

представника Позивача –.Мотрій В.О. (рішення №б/н від 10.03.2005р.);

представника Відповідача – Сорока С.С. (за довіреністю №1/877 від 29.07.2009р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Пневмо-Дон”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду №106 від 07.02.2006 року у розмірі 277126,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором підряду №106 від 07.02.2006 року, щодо оплати за виконані роботи.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір підряду №106 від 07.02.2006 року (а.с.6-7), додаткову угоду до договору №106 від 07.02.2006 року (а.с.8), кошториси (а.с.9-21,24-30), розрахунок витрат пов’язаних з відрядженням робітників підрядних організацій на будівництво (а.с.22), розрахунок коштів на доплату різниці страхових внесків в пенсійний фонд України (а.с.23,35), відомість ресурсів до локального кошторису (а.с.31-32), розрахунок загальновиробничих витрат (а.с.33), розрахунок витрат, пов’язаних з командируванням робітників підрядних організацій (а.с.34), рахунки-фактури (а.с.36-40), акти приймання виконаних підрядних робіт по кошторису (а.с.41-51), претензія (а.с.52-53), відповідь на претензію (а.с.54), квитанції (а.с.56), свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства „Пневмо - Дон” (а.с.57), статут ПП „Пневмо-Дон” (а.с.59-63).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.16, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання ухвали суду 28 вересня 2009 року через канцелярію суду були надані наступні документи: протоколи виїмки (а.с.66-70), розширений акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку обох сторін та завірений печатками, відповідно до якого заборгованість станом на 25.09.2009 рік складає 277 126,39 грн. (а.с.72), довідку за підписом головного бухгалтеру та директора, з якої вбачається що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 277 126,39 грн. (а.с.73).

19 жовтня 2009 року Позивач на виконання ухвали суду надав копію чека направлення претензії (а.с.85).

Відповідач на виконання ухвали суду 22.10.2009 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (а.с.88), у якому проти позову заперечує у повному обсягу, посилаючись на те, що на день подання позовної заяви закінчився строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми вартості виконаних робіт за актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень та липень 2006 року та Позивач безпідставно включає дану суму в розрахунок суми боргу. Заявлено вимоги про застосування строків позовної давності.

02 листопада 2009 року Позивач через канцелярію суду надав пояснення (а.с.92), у яких вказує, що не пропустив строк позовної давності при зверненні до суду, оскільки, відповідно ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. 24.04.2009 року Відповідач визнав свій борг, що підтверджується відповіддю на претензію №4/961.

04 листопада 2009 року Відповідач через канцелярію суду надав заяву, у якій визнає позов частково на суму 162718,95 грн., з яких 90699,56 грн. – сума по акту за серпень 2006 року, 72019,39 грн. – сума (залишок) по акту за вересень 2006 року (а.с. 95)

12 листопада 2009 року Позивач через канцелярію суду на виконання ухвали суду надав наступні акти звіряння взаємних розрахунків: акт звіряння взаємних розрахунків від 11 травня 2007 року підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.05.2007р. складає 277126,39 грн. (а.с.101), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку Позивача та Відокремленого підрозділу шахта «Україна» ДП «Селідіввугілля», відповідно до якого заборгованість станом на 31.12.2007р. складає 277126,39 грн. (а.с.102), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку Позивача та Відокремленого підрозділу шахта «Україна» ДП «Селідіввугілля», відповідно до якого заборгованість станом на 01.12.2008р. складає 277126,39 грн. (а.с.103)

17 листопада 2009 року Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти преривання строків позовної давності та надав копії постанов ВГС України. (а.с.а.с.104-111).

Представник Позивача у судове засідання 17.11.2009р. з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача у судове засідання 17.11.2009р. з’явився, підтримав заперечення проти позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Представники сторін до початку судового засідання надали клопотання від 01.10.2009р. про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.77). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2006 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду №106 (далі за текстом-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець згідно замовлення Замовника виконує підрядні роботи. Види робіт, їх об’єми, вартість та строки проведення встановлюються сторонами в додаткових угодах (а.с.8) та у кошторисах (а.с.9-35), які є невід’ємною частиною даного договору.

Замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх вартість, в тому числі витрати на відрядження робітників Виконавця, залучених до виробництва робіт (п.2.1.2. Договору).

У розділі 3 Договору сторони дійшли згоди, щодо вартості та порядку розрахунків:

- вартість робіт за даним договором визначається кошторисом, що додається до даного договору (п.3.1 Договору).

Вартість робіт може уточнюватись та обговорюватись в додаткових угодах та кошторисах, які є невід’ємною частиною даного договору. У випадку виникнення необхідності проведення робіт, що не були враховані у додаткових угодах та кошторисах, вартість робіт збільшується на вартість проведення додаткових угод. Збільшення вартості робіт оформлюється додатковою угодою до даного договору та підписується уповноваженими особами сторін до початку проведення додаткових робіт

- Замовник сплачує вартість виконаних робіт шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 30 банківських днів після підписання акту здачі – приймання виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Договір вступає в дію з дати підписання та діє до 30 грудня 2006 року (п.8.1 Договору).

На виконання умов договору та підписаних сторонами кошторисів, Позивач виконав роботи на загальну суму 507 126,39 грн.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаних та завірених з боку обох сторін - за квітень 2006 року на суму 101733,94 грн. (а.с.41-42), за травень 2006 року на суму 109135,68 грн. (а.с.43-44), акт за червень 2006 року на суму 103537,28 грн. (а.с.45-47), за серпень 2006 року на суму 90699,56 грн. (а.с.48-49), акт за вересень 2006 року на суму 102019,39 грн. (а.с.50-51).

Позивачем були виставлені рахунки – фактури щодо оплати за виконану роботу (а.с.36-40).

За виконану роботу Відповідач здійснив лише часткову оплату 23.06.2006 року у сумі 200 000,00 грн. за виконанні роботи за договором №106 від 07.02.2006р. та 16.10.2006 року у сумі 30 000,00 грн. – за вересень 2006 року, згідно рахунку №15 від 25.09.2006р. та акту приймання виконаних робіт за кошторисом №II -1-1 на очищення напорного колектора за вересень 2006р. у сумі 102019,39 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 277126,39 грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1/04 від 15.04.2009 року (а.с.52-53), з вимогою погасити заборгованість у розмірі 277126,39 грн.

24.04.2009 року Відповідач надіслав відповідь №4/961 (а.с.54) на вказану претензію, у якій вказує, що заборгованість дійсно існує, але на даний час у зв’язку з важким фінансовим становищем не має можливості її погасити, вказана претензія підписана представником Відповідача – начальником юридичного відділу Максимчуком С.П., діючого на підставі довіреності №1/393 від 31.03.2009р.

Сума боргу Відповідачем сплачена не була, в зв’язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с.88), у якому проти позову заперечує у повному обсягу, посилаючись на те, що на день подання позовної заяви закінчився строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми вартості виконаних робіт за актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень та липень 2006 року та Позивач безпідставно включає дану суму в розрахунок суми боргу. Заявив вимогу про застосування строків позовної давності. Визнав суму боргу лише у розмірі 162718,95 грн., з яких: 90699,56 грн. –сума по акту ф.2 за серпень 2006р., 72019,39 грн. –сума (залишок) по акту ф.2 за вересень 2006р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач виконав роботи на загальну суму 507 126,39 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, підписані та завірені з боку обох сторін за квітень 2006 року на суму 101 733,94 грн. (а.с.41-42), за травень 2006 року на суму 109 135,68 грн. (а.с.43-44), акт за червень 2006 року на суму 103 537,28 грн. (а.с.45-47), за серпень 2006 року на суму 90 699,56 грн. (а.с.48-49), акт за вересень 2006 року на суму 102 019,39 грн. (а.с.50-51).

Судом встановлено, що за виконану роботу Відповідач здійснив лише часткову оплату 23.06.2006 року у сумі 200 000,00 грн. за виконанні роботи за договором №106 від 07.02.2006р. та 16.10.2006 року у сумі 30 000,00 грн. – за вересень 2006 року, згідно рахунку №15 від 25.09.2006р. та акту приймання виконаних робіт за кошторисом №II -1-1 на очищення напорного колектора за вересень 2006р. у сумі 102019,39 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 277 126,39 грн.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 277 126,39 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Проте, статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності –строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки - ст.257 ЦК України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - п.3, п.4 ст.267 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив вимоги про застосування позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починяється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Замовник сплачує вартість виконаних робіт шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 30 банківських днів після підписання акту здачі – приймання виконаних робіт.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом №ІІ-1-2 на очистку напорного колектора за квітень 2006 року від 25.10.2006р. та рахунку фактури №5 від 25.04.2006р. Позивачем здійснено загальні підрядні роботи на суму 101 733,94 грн., акту прийомки виконаних підрядних робіт по кошторису №ІІ-1-1 за травень 2006 року та рахунку-фактури №8 від 24.05.2006р., Позивачем здійснено загальні підрядні роботи на суму 109 135,68 грн., акту прийомки виконаних підрядних робіт по кошторису №ІІ-1-1 за липень 2006 року та рахунку-фактури №11 від 24.07.2006р. Позивачем здійснено загальні підрядні роботи на суму 103 537,82 грн.

Таким чином, враховуючи п.1 ст.261 ЦК України, ст.267, ст.257 ЦК України суд встановив, що на день подання позовної заяви закінчився строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми вартості виконаних робіт за актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, липень 2006 року за вищезазначеним Договором №106.

Посилання Позивача про визнання Відповідачем боргу та переривання строку позовної давності внаслідок підписання Відповідачем акту звіряння взаємних розрахунків від 11.05.2007 року (а.с.101) за підписом з боку Відповідача головним бухгалтером Скрипаль Е.В. та завіреного печаткою Відповідача, а також підписанням відповіді на претензію начальником юридичного відділу Відповідача, діючого на підставі довіреності, не є належним письмовим доказом визнання боргу відповідно до ст. 34 Господарського кодексу України, а тому не приймається як належний доказ визнання такого боргу Відповідачем.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. Підписання акту звірки розрахунків, на який посилається Позивач від 11.05.2007р. не може вважатися дією, яка свідчить про визнання боржником боргу в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України і яка перериває перебіг строку позовної давності, так як Акт звірки є лише фіксуючим документом, тобто документом який фіксує дані бухгалтерського обліку господарюючих суб’єктів.

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органа юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. З довіреності №1/393 від 31.03.2009р., наданої до підписаної відповіді на претензію не вбачається надання начальнику юридичного відділу Відповідача повноважень на підписання відповіді на претензію. Тому вказаний акт був підписаний особою, яка не мала достатніх повноважень щодо визнання боргу від імені ДП „Селидіввугілля” та підписання такого роду документа.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень, липень 2006 року за договором №106 від 07.02.2009р.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості лише у розмірі 162718,95 грн., за актами прийомки виконаних підрядних робіт по кошторису №ІІ-1-1 за серпень – 90699,56 грн., вересень 2006р. – 72 019,39 грн. (так як 30000,00 грн. сплачено Відповідачем 16.10.2006р. (а.с.56)), які задовольняє повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Пневмо-Дон”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 33454228) до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, Донецька обл. (ідентифікаційний код 33426253) про стягнення заборгованості за договором підряду №106 від 07.02.2006 року у розмірі 277 126,90 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, Донецька обл. (ідентифікаційний код 33426253) на користь Приватного підприємства „Пневмо-Дон”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 33454228) заборгованість у розмірі 162718,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове, Донецька обл. (ідентифікаційний код 33426253) на користь Приватного підприємства „Пневмо-Дон”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 33454228) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 1627,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 138,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін в судовому засіданні 17.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.11.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя