Рішення № 6835745, 16.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.09 р.                     Справа № 7/196                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве

Предмет спору: стягнення заборгованості за спожитий природний газ – 3265, 80 грн., пені – 217,04 грн., інфляційних – 52, 25 грн., 3% річних – 27, 05 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бережной Р.В. – дов.

іід відповідача: Томицька Н.М. – дов.

У судовому засіданні 12.11.2009р. оголошено перерву до 16.11.2009р. в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:                     

Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Донецьк звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве про стягнення заборгованості за спожитий природний газ – 3265, 80 грн., пені – 217,04 грн., інфляційних – 52, 25 грн., 3% річних – 27, 05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-1010(08)Б/2801877 від 30.09.2008р. з додатковими угодами; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2009р., 28.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р.

У судовому засіданні 16.11.2009р. позивач повідомив про той факт, що акт приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р., передбачений пунктом 2 додаткової угоди №4 від 28.04.2009р. до договору №10-1010(08)Б/2801877 від 30.09.2008р. між сторонами не укладався та, відповідно, не підписувався. Письмові пояснення, на вимогу суду, з приводу відсутності акта приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р. з урахуванням змін, передбачених пунктом 1 додаткової угоди №4 до договору №10-1010(08)Б/2801877, надати відмовився, посилаючись на відповідну вказівку керівництва підприємства та вважає, що усних пояснень, зафіксованих протоколом судового засідання достатньо, крім того, повідомив, що всі пояснення, які позивач вважав занеобхідне надати у письмовому вигляді суду вже надані, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У відзиві на позов від 13.10.2009р. відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на сплату 09.10.2009р. заявленого у позові боргу у вигляді 12% цільової надбавки, в сумі 3265, 80 грн., а також на та той факт, що рахунок на сплату спірної суми отриманий ним лише 24.09.2009р., просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та відмовити у задоволенні позову щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних у зв’язку з безпідставністю заявлення.

У судовому засіданні 16.11.2009р. відповідач повідомив про той факт, що акт приймання-передачі газу, за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р., передбачений пунктом 2 додаткової угоди №4 від 28.04.2009р. до договору №10-1010(08)Б/2801877 від 30.09.2008р. між сторонами не укладався та, відповідно, не підписувався.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-1010(08)Б/2801877 від 30.09.2008р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами.

Відповідно до п.11.1 Договору в редакції додаткової угоди №3 від 30.01.2009р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленої печатками обох підприємств, даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині поставки до 30.04.2009р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі-газ) в обсязі, вказаному в ст.2 Договору.

За даним договором постачається імпортований газ отриманий постачальником за Договором купівлі-продажу природного газу між НАК „Нафтобаз України” та постачальником (п.1.2 Договору).

Кількість та якість газу, який постачається, обумовлений сторонами в статті 2 Договору та у відповідних додаткових угодах до Договору (додаткові угоди №1 від 30.10.2008р., №2 від 24.12.2008р., №3 від 30.01.2009р.).

Остаточний розрахунок за спожитий фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа на ступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

Позивач свої зобов’язання за Договором у січні 2009р. – квітні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами приймання – передачі за вказаний період.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5.1 Договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 934,70 грн. без врахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію газу НАК „Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: витрати на реалізацію газу НАК „Нафтогаз України” – 86,95 грн., збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК „Нафтогаз України”) – 12%, податок на додану вартість – 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 122,00грн., крім того, ПДВ за ставкою 20%.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що ціна на газ, тарифи на його транспортування, розподіл та постачання, витрати, пов’язані з реалізацією газу НАК „Нафтогаз України” визначені відповідно п. 5.1 договору можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, та розміру витрат, пов’язаних з реалізацією газу НАК „Нафтогаз України”, Сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами, що оформлюється додатковими угодами до цього Договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 24.12.2008р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень, у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів щодо зміни на січень 2009р. ціни на газ, тарифу на його транспортування, розподіл та постачання, та розміру витрат, пов’язаних з реалізацією газу НАК „Нафтогаз України” або збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, Сторони зобов’язуються підписати окрему додаткову угоду та здійснити перерахунок вартості спожитого газу за новими цінами та тарифами у січні 2009р.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2008р. № 1161 „Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” у Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 11.06.2005р. № 442, внесено зміни, згідно з якими на обсяги природного газу, що поставляються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших суб’єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ, збір справляється за нульовою ставкою. Зазначена постанова набрала чинності з дня опублікування – 13.01.2009р. (Урядовий кур’єр № 3 від 13.01.2009р.).

На виконання умов Договору сторонами укладено Додаткову угоду №4 від 28.04.2009р. до Договору (далі: Додаткова угода), підписану обома сторонами без зауважень, відповідно до п.1 якої, сторони домовились, що з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. (включно) пункт 5.1 Договору діє в такій редакції: „5.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2 020, 25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 12%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2 384,68 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2861, 62 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна гри. 62 коп.) гривень”.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що протягом десяти робочих днів з дати укладення даної додаткової угоди покупець зобов’язується надати постачальнику акт приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р. з урахуванням змін, передбачених пунктом 1 даної додаткової угоди.

Згідно п. 3 Додаткової угоди покупець (відповідач по справі) протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі, зазначеного у пункті 2 даної додаткової угоди зобов'язується сплатити Постачальнику (позивачу по справі) різницю у вартості газу, використаного за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., що дорівнює розміру суми цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ.

Посилаючись на несплату відповідачем різниці у вартості газу, використаного за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., що дорівнює розміру суми цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 3265, 80 грн. в примусовому порядку.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу в розмірі 3265, 80 грн. платіжним дорученням від 09.10.2009р. №2909064, копія якого міститься в матеріалах справи, що також підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, сума основного боргу у розмірі 3265, 80 грн. сплачена відповідачем після подачі позов до суду (позов подано до суду 14.09.2009р.), тому провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, посилаючись на прострочку виконання відповідачем грошового зобов’язання (сплати 3265, 80 грн. боргу) позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.05.2009р. по 20.08.2009р. 3% річних у сумі 27, 05 грн., за період з травня по липень 2009р. інфляційні у сумі 52, 25 грн. та пеню у сумі 217, 04 грн. за період з 11.05.2009р. по 20.08.2009р.

Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечує, посилаючись на те, що рахунок на сплату 3265, 80 грн. отриманий ним лише 24.09.2009р.

Дані заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, так як ні умовами Договору ні додатковими угодами до нього сторонами не передбачено обов’язку виставлення позивачем будь-якого рахунку на оплату відповідачу та не пов’язано обов’язок здійснення відповідачем оплат за Договором з пред’явленням позивачем відповідного рахунку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.2 Договору, в разі невиконання покупцем умов п.6.1 Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на викладене, зазначені вище норми права визначають відповідальність за порушення грошового зобов’язання та їх приписи підлягають застосуванню лише у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

При цьому, згідно п. 3 Додаткової угоди покупець (відповідач по справі) зобов'язується сплатити Постачальнику (позивачу по справі) різницю у вартості газу, використаного за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., що дорівнює розміру суми цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі, зазначеного у пункті 2 даної додаткової угоди.

Тобто, виходячи із зазначеної умови Додаткової угоди, зобов’язання щодо сплати спірної суми боргу в розмірі 3265, 80 грн. у відповідача виникає протягом трьох банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р.

Акт приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р. сторонами суду не наданий.

При цьому, у судовому засіданні 16.11.2009р. позивач повідомив про той факт, що акт приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р., передбачений пунктом 2 Додаткової угоди між сторонами не укладався та, відповідно, не підписувався. Письмові пояснення, на вимогу суду, з приводу відсутності зазначеного акту, позивач надати відмовився, посилаючись на відповідну вказівку керівництва підприємства та вважає, що усних пояснень, зафіксованих протоколом судового засідання достатньо, крім того, повідомив, що всі пояснення, які позивач вважав занеобхідне надати суду у письмовому вигляді ним вже надані, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Відповідач у судовому засіданні 16.11.2009р. також повідомив про відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р., передбаченого пунктом 2 Додаткової угоди, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що сторони передбачили факт виникнення обов’язку у відповідача щодо сплати суми цільової надбавки за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. з моментом підписання акту приймання-передачі газу за січень 2009р. з розподілом обсягів газу, використаного покупцем за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р., та обсягів газу, використаного за період з 13.01.2009р. по 31.01.2009р., який жодною із сторін суду не представлений, та обома сторонами повідомлено про його відсутність, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня прострочка платежу основного грошового зобов’язання на час розгляду спору по справі №7/196.

Таким чином, вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 27, 05 грн. інфляційних у сумі 52, 25 грн. та пені в сумі 217, 04 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Донецьк в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве пені – 217,04 грн., інфляційних – 52, 25 грн., 3% річних – 27, 05 грн. відмовити.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 3265, 80 грн. заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” (86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів, 9, ЗКПО 00191193, р/р 26006127300 банк ЗАТ „Донгорбанк” відділ №1 м.Єнакієве, МФО 334970) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25, ЗКПО 25987823, р/р 260013011457 в ДОУ ВАТ „Ощадбанк” України у м.Донецьку, МФО 335106) державне мито у сумі 93, 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216, 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення підписаний 20.11.2009р.

Суддя