Рішення № 6835746, 23.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.09 р.                     Справа № 4/253                               

19.11.2009р. оголошена перерва на 11-00годин 23.11.09р. на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами витребуваних від сторін додаткових документів, які мають значення для вирішення даного спору.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Корчевний О.В. – довіреність від 13.11.2009р. № 11/13-2,

від відповідача – Деркунський М.В. – довіреність,

за позовом - Приватного підприємства “Домініон-Юг” м. Одеса

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаунди Полімерні Системи”

м. Волноваха

про стягнення 13102,76грн. заборгованості, пені, інфляційних витрат та річних процентів,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 13102,76грн., з яких: 11208,00грн. - заборгованість, 437,11грн. – інфляційні витрати, 175,03грн. – 3%річних, 1282,62грн. – пені за прострочку виконання грошового зобов’язання.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №342/ОП-09 від 19.01.2009р. зі специфікацією, видаткову накладну №03-02-1 від 03.02.2009р. на суму 22458,0грн., по якій поставлений товар відповідачу, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати та відповідь на неї.

Також позивач для забезпечення позову просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що одержаний від позивача товар не відповідає якості, так як 6тюків товару загальною масою 1468кг забруднені машинним маслом, що робить його непридатним для подальшого перероблення, що підтверджується дефектним актом від 06.01.2009р.

Господарський суд при здійсненні правосуддя в господарських відносинах встановлює по справі об’єктивну істину, тобто ті юридичні факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну та припинення правовідносин. Факти, котрі має встановити суд, є юридичними фактами, тому вони повинні бути надані суду в оригіналі і тільки з них господарський суд упевнюється в наявності або відсутності обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторону, яка посилається в обґрунтування тих чи інших обставин при доведенні своїх вимог чи заперечень.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №342/ОП-09 від 19.01.2009р. зі специфікацією, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставляти відповідачу товар, асортимент, кількість, якість якого визначаються в специфікаціях, які являються невід’ємною частиною договору (п. 1 договору), а покупець оплачувати товар наступним чином: 50% від вартості партії товару в день відвантаження на підставі виставленого постачальником рахунку та 50% - протягом 20 банківських днів з моменту поставки (п. 3.3 договору).

2

Також сторонами підписана специфікація №1, в якій сторони узгодили найменування товару, одиницю виміру, ціну.

Позивачем виставлений відповідачу для оплати рахунок-фактура №20-01-1 від 20.01.2009р. на всю суму поставки – 225009грн. Саме на підставі цього рахунку відповідач сплатив 11250грн., що підтверджено витягом з банківського рахунку від 02.02.2009р.

Відповідачем отриманий товар по видатковій накладній №03-02-1 від 03.02.2009р. у кількості 14,972т., в якій вказана загальна вартість його – 22458,00грн., який оплачений частково - попереднім рахунком в сумі 11250,00грн.

Залишок несплаченого майна становить на час вирішення спору 11208,00грн. (22458,00грн. - 11250,00грн.).

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана відповідачем, прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Не приймається до уваги заперечення відповідача стосовно одержання від позивача неякісної продукції, так як недоведене, що прийнята продукція не відповідала нормативам ДОСТ чи ТУ на час його приймання, що приймалася спірна продукція за правилами Інструкції про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, яка застосовується при вирішенні спорів, пов’язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектної, а також в неналежній тарі (упаковці).

В судовому процесі був доведений факт, що отриманий відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, несплаченою залишилась заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення із позовом в розмірі 11208,00грн., що не заперечується відповідачем, тому суд задовольняє вимогу позову в частині стягнення боргу в повному розмірі.

Крім заборгованості, позивач просить суд стягнути з боржника 437,11грн. інфляційних, 175,03грн. 3%річних та 1282,62грн. пені. За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

3

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3.3 договору – 50% вартості в день відвантаження, 50% - в термін 20 днів в моменту поставки); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1282,62грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, а позивач нарахував суму пені без врахування шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 437,11грн. інфляційних, 175,03грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем наданий обґрунтований розрахунок сум та доведений факт несвоєчасності виконання боржником своїх грошових зоборв2язань.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Приватного підприємства “Домініон-Юг” м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаунди Полімерні Системи” м.Волноваха про стягнення 13102,76грн., з яких: 11208,00грн. – заборгованість, 437,11грн. – інфляційні витрати, 175,03грн. – 3%річних, 1282,62грн. – пені за прострочку виконання грошового зобов’язання в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаунди Полімерні Системи” м. Волноваха-85700, вул. 1 Травня, 12, ЄДРПОУ 35374149 на користь Приватного підприємства “Домініон-Юг” м. Одеса-65020, вул. Тираспольська, 26, ЄДРПОУ 35404844 заборгованість в сумі 11208,00грн., 437,11грн. – інфляційних, 175,03грн. – 3%річних, 1282,62грн. - пені, 131,03грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 23.11.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи, 1- позивачу, 1- відповідачу.