Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.11.09 р. Справа № 22/110
Господарський суд Донецької області у складі судді ІванченковоїО.М.
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 32193737,
до відповідача 1: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
відповідача 2: ОСОБА_2, м. Донецьк,
відповідача 3: ОСОБА_3, м.Донецьк,
про стягнення 4414,43 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: Бассарабі Л.П. по дов.,
від відповідача 1: не зявився,
від відповідача 2: не зявився,
від відповідача 3: не зявився, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, відповідача 2, ОСОБА_2, м. Донецьк, та відповідача 3, ОСОБА_3, м.Донецьк, про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 4414,43 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу №3111 від 11.06.2007р., внаслідок чого Товариству з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” завдано матеріальну шкоду у визначеній сумі.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір купівлі-продажу №3111 від 11.06.2007р. та доповнення до нього, видаткові накладні №РН-045662 від 17.12.2008р., №РН-045665 від 17.12.2008р., №РН-047846 від 26.12.2008р. та №РН-047862 від 26.12.2008р., рахунки на передплату, претензію № 28 від 15.01.2009., лист № 02/002 від 17.02.2009р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 1, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1166, 1190 Цивільного кодексу України.
03.11.2009р. через канцелярію суду позивачем надані пояснення, за якими останній розяснює принцип визначення сум у видаткових накладних, виходячи з наявної програми обліку на підприємстві, та підтверджує наявність договірних стосунків з відповідачем 1, а також здійснення ним та позивачем господарської діяльності в межах спірного договору. На доказ наведеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” суду представлений акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.11.2008р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 в судове засідання не зявились, витребувані документи не надали.
Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресами відповідачів, які вказані позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
11.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер” та Субєктом підприємницької діяльності укладено договір купівлі-продажу №3111.
За умовами даного договору позивач (Продавець) зобовязується передати у власність відповідача 1 (Покупця) продукти харчування, а останній зобовязується прийняти цей товар та сплатити його на умовах визначених договором.
Позивач стверджує, що підставою виникнення матеріальної шкоди є невиконання обовязків відповідачем 1 по оплаті переданого товару за договором №3111 від 11.06.2007 року.
Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Згідно з видатковими накладним №РН-045662 від 17.12.2008р., №РН-045665 від 17.12.2008р., №РН-047846 від 26.12.2008р. та №РН-047862 від 26.12.2008р. Продавець (позивач) передав товар загальною вартістю 4414,43грн. Покупцеві (відповідачу 1).
Однак, суд вважає, що зазначені документи не можуть розглядатися як докази передачі товару відповідачу 1 в межах умов договору №3111 від 11.06.2007 року, оскільки в них не міститься жодного посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір.
Так само не підтверджують факт передачі товару в межах договору №3111 від 11.06.2007 року позивачем та його прийняття саме відповідачем 1 підписи, що містяться на первинній документації, оскільки особою, яка зазначена у накладних як така, що прийняла товарно-матеріальних цінності є ОСОБА_3 Цей висновок також зроблено з урахуванням змісту доповнення до договору №3111 від 11.06.2007р., яким сторони встановили, що отримання товару та звірка актів звіряння розрахунків підтверджується з боку відповідача 1 підписом ОСОБА_2. та ОСОБА_6
Акт взаємних розрахунків станом на 25.11.2008 року, на який позивач посилається як на доказ здійснення господарських операцій в межах спірного договору, також не може розглядатися таковим, оскільки він лише фіксує факт визнання відповідачем 1 заборгованості в сумі 1488,59 грн., яка, як вказано в поясненнях Товариством з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, сплачена ОСОБА_1 та не стосується предмету позовних вимог.
Інших доказів передачі товару відповідачу 1 в межах умов спірного договору Позивач не надав.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, факт передачі товару та виникнення у відповідача 1 заборгованості саме за договором №3111 від 11.06.2007р., як і наявність господарських відносин із відповідачем 2 та відповідачем 3.
Одночасно, відносно правової підстави подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, слід визначити наступне.
Позов подано на підставі ст.ст.1166, 1190 Цивільного кодексу України.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Виходячи зі змісту наведеної норми матеріального права, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1190 Цивільного кодексу України визначається відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Проте, за змістом позовної заяви вбачається, що позивач вказує на несвоєчасне виконання грошового зобовязання та вимагає стягнення суми заборгованості, що регулюється ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 612, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, позивачем невірно обрано правову підставу та спосіб захисту порушеного права юридичної особи, її інтересів.
З огляду на зазначене, в позовних вимогах слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. -
ВИРІШИВ:
1.В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівний Гуллівер”, м.Донецьк, до відповідача 1, Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк, відповідача 2, ОСОБА_2, м. Донецьк, та відповідача 3, ОСОБА_3, м.Донецьк, про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 4414,43 грн. відмовити.
2.Рішення оголошено у судовому засіданні 19.11.2009 року.
3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 6835725, Господарський суд Донецької області було прийнято 19.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/110. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: