Рішення № 68343368, 17.08.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9939/17

Провадження № 2/638/3937/17

17.08.2017

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Омельченко К. О.

при секретарі - Помазан М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору недійсним,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору недійсним, у якій зазначає, що за договором іпотеки, в іпотеку відповідачем ОСОБА_2 передана квартира АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя, а відповідно до вимог діючого на час укладення договору законодавства України, розпорядження спільною сумісною власністю здійснюється співвласниками за спільною згодою, зокрема згода другого з подружжя має бути викладена письмово та нотаріально засвідчена. Проте своєї згоди, в т.ч. письмової, на передачу спільного майна в іпотеку позивачка не надавала, у зв'язку з чим вважає договір іпотеки недійсним.

В судове засідання представник позивачки не з'явилась, надала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлені про час та місце слухання справи належним чином. Заяв про відкладення слухання справи не надійшло.

За клопотанням позивача та у відповідності зі ст.. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 16.05.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойда Г.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1639, відповідач ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1

16.05.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (актуальне найменування - ПАТ «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений 16.05.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойда Г.М. за реєстровим №1646.

Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами №11346200000, №11346223000, №11346239000, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 16 травня 2008 року. Відповідно до умов іпотечного договору ОСОБА_2 передав ПАТ «УкрСиббанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

На час укладення договору іпотеки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим 19 серпня 2006 року міським відділом РАЦС №1 Харківського обласного управління юстиції.

Згідно з ч.3 ст.368, ч.2 ст.369 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до ч.3 ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно з ч.1 ст.18 ЗУ «Про іпотеку», іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про іпотеку», Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників.

Як зазначено позивачкою в позовній заяві, та як вбачається з матеріалів справи, позивачка як дружина відповідача ОСОБА_2, не надавала згоди на укладення договору іпотеки від 16.05.2008.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 відповідно до ст.60 СК України є спільною власністю подружжя, відповідач ОСОБА_2 для укладення договору іпотеки щодо вказаної квартири був зобов'язаний отримати посвідчену нотаріально згоду позивачки на його укладення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 1622цс15, укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той подружжя, який уклав договір щодо спільного майна та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і той з подружжя, який уклав договір не отримав згоди на це другого з подружжя.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що банк є юридичною особою зі штатом юристів і, керуючись принципами розумності та справедливості, перед укладанням спірного договору мав можливість бути обізнаним, в тому числі від відповідача, про його сімейний стан та наявність інших співвласників нерухомого майна. Відповідачем суду не доведено, що він в даному випадку, діяв добросовісно.

Таким чином, спірний договір іпотеки укладений в порушення ст.65 СК України, ч.2 ст.369, ст.578 ЦК України, ч.2 ст.6 ЗУ «Про іпотеку», що має наслідком його недійсність на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 16.05.2008, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (актуальне найменування - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, посвідчений 16.05.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жамойда Г.М. за реєстровим №1646.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя