Рішення № 6834122, 17.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "17" листопада 2009 р. по справі № 4/112-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі філії "Рівненська"ТОВ"Ланжерон і К"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар"

про стягнення 7 555,87 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Жолобчук Л. В. - довіреність у справі

від відповідача: Королюк В. В. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі філії "Рівненська" ТзОВ "Ланжерон і К" звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Дар" в особі структурного підрозділу "Агро - Дар" в м. Луцьку, в якій просить стягнути 7555,87грн. в т.ч. 5000,32грн. основного боргу, 608,13грн. пені, 458,17грн. річних, 1000,06грн. штрафу, 489,19грн. інфляції.

14 липня 2009 року позивач подав клопотання № 04/167 від 14.07.2009р. про уточнення позовних вимог в якому останній повідомив, що борг в сумі 5000,32грн. сплачено, просить стягнути з відповідача 682,94грн. пені, 523,60грн. річних, 1000,06грн. штрафу, 552,62грн. інфляції.

Відповідач у відзиві № 219-09 від 10.11.2009р. та представник в судовому засіданні з заявленим позовом ТзОВ "Агро-Дар" в особі структурного підрозділу в м. Луцьку не погоджується та вважає позов необгрунтованим з наступних підстав, при обґрунтуванні позову позивач посилається на те, що відповідач поставлявся товар на підставі видаткових накладних, а саме накладної №РН-0018256 на суму 14430,72гри., позивач та зазначає, що станом на 29.04.09р. у відповідача по даній накладній існує боргу розмірі 5000,32 гри., що не відповідає дійсності.

На сьогоднішній день за даними ТзОВ "Агро-Дар" в особі структурного підрозділу в м. Луцьку по договору від 07.05.2008р., а саме за товар поставлений по видатковій накладній №РН-00018256 на суму 14430,72грн. і по інших накладних боргу немає, що підтверджується відповідними проплатами починаючи з жовтня 2008р. копії платіжних доручень знаходяться в, матеріалах справи.

Встановити, що зазначений у позові борг на підставі накладної №РН-0018256 на суму 5000,32грн. був наявним паном на 29.04.2008р. не мас можливості, оскільки відповідачу поставлявся товар не тільки по даній накладній, що зазначає і сам відповідач у позові. Також позивачем не наведено які і коли проплати проведені відповідачем, а на власний розсуд визначено борг. Між сторонами по договору існувала тривала співпраця та постійно проводились взаєморозрахунки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

7 травня 2008 року між ТзОВ "Ланжерон і К" в особі філії "Рівненська" ТзОВ "Ланжерон і К" та ТзОВ "Агро - Дар" в особі структурного підрозділу "Агро - Дар" в м. Луцьку було укладено договір купівлі - продажу № 170/08, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу згідно видаткової накладної № РН-0018256 від 15.10.2008р. товар на загальну суму 14430,72грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 5000,32грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. договору сторони домовились застосовувати термін нарахування неустойки та термін позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у три роки.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 6.2. договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем у відповідності до представленого суду розрахунку було нараховано пеню, яка становить 682,94грн. та 1000,06грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Пунктом 6.3. договору встановлено 18 % річних від простроченої суми, що згідно розрахунку становить 523,60грн. - річних та 552,62грн. - сума нарахована в зв’язку з інфляцією.

Згідно клопотання № 04/167 від 14.07.2009р. про уточнення позовних вимог в якому позивач повідомив, що борг в сумі 5000,32грн. сплачено, просить стягнути з відповідача 682,94грн. пені, 523,60грн. річних, 1000,06грн. штрафу, 552,62грн. інфляції.

Отже, в частині стягнення 5000,32грн. провадження у справі підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Дар" в особі структурного підрозділу "Агро - Дар" в м. Луцьку (м. Луцьк, вул. Володимирська, 55, код 34890683) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон і К" в особі філії "Рівненська" ТзОВ "Ланжерон і К", (м. Рівне, вул. Фабрична, 12, код 35425106) 682,94грн. пені, 523,60грн. річних, 1000,06грн. штрафу, 552,62грн. інфляції, 102,0грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5000,32грн. провадження у справі припинити, в зв'язку з оплатою відповідачем боргу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.