Вирок № 68336843, 16.08.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15194/16-к

Провадження № 1-кп/520/368/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Марченко Я.А.,

провівши в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160000000957 від 26 грудня 2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого на посаді морського агента ДП з ІІ «Економу-Інтернешинал шіпінг Еджинсі», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,-

сторони кримінального провадження: прокурори: Купріна І.В., Трофимов В.С., Кологрьова С.А.,

потерпілі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представник потерпілих ОСОБА_5,

захисник Федорончук І.В.,

цивільний позивач ОСОБА_7,

представник цивільного позивача Любчик О.М.,

представник цивільного відповідача ОСОБА_8,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2015 року близько 02 години 20 хвилин водій ОСОБА_2, порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п.2.3 б) Правил, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9 а) Правил, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.10.1 Правил, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.4 Правил, яким передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год; та п.13.1 Правил, яким передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим позбавив себе можливості правильно орієнтуватись в дорожній обстановці та контролювати рух транспортного засобу, керуючи власним технічно справним автомобілем НОМЕР_1, в темний час доби, здійснював рух по освітленій міським електроосвітленням ділянці проїжджої частини проспекту Маршала Жукова в місті Одесі, з боку вулиці Левітана у напрямку проспекту Академіка Глушко, де проїжджа частина має по три смуги в одному напрямку, позначені дорожньою розміткою (1.5), у середній смузі свого напрямку руху зі швидкістю близько 117 км/год, чим грубо порушив встановлений в населеному пункті швидкісний режим та створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Проявивши злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків але легковажно розраховуючи на їх відвернення, при відсутності яких-небудь причин технічного або іншого характеру водій ОСОБА_2 вкрай уважним не був, постійно за дорожньою обстановкою та її зміною не слідкував, з метою випередження автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався попереду у попутному напрямку, у середній смузі руху, зі швидкістю близько 50-60 км/год, в районі будинку № 97 «а» проспекту Маршала Жукова вирішив здійснити маневр перестроювання у праву попутну смугу, проте, через значне (майже у два рази) перевищення допустимої у населеному пункті швидкості руху, своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, яка об'єктивно йому появлялася та виразилася у маневрі перестроювання автомобіля «Mitsubishi Lancer» із увімкненим покажчиком правого повороту у праву попутну смугу руху, своєчасних заходів до зниження швидкості руху керованого транспортного засобу не вжив, не впорався з керуванням та допустив зіткнення лівою передньою кутовою частиною автомобіля «Honda Accord» із задньою частиною заднього правого крила автомобіля «Mitsubishi Lancer», після чого автомобіль «Honda Accord», здійснюючи рух у бічному заносі, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка стояла на правому за ходом руху тротуарі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа № 1270-4123 від 26.01.2016 року отримала наступні тілесні ушкодження: синець і садно ділянки правого ліктьового суглоба, синець і садно правого передпліччя, синець лівого плеча, множинні садна правої клубової ділянки, садно правої бічної поверхні живота, садно задньо-зовнішньої поверхні правого стегна, множинні садна передньо-лівої поверхні грудної клітки та передньо-лівої поверхні живота, два синця лівого стегна, синець ділянки лівого колінного суглоба, синець ділянки лівого колінного суглоба, забита рана лівої гомілки, три синця лівої гомілки, крововиливи під м'якою оболонкою головного мозку, множинні закриті переломи лівих ребер, множинні розриви лівої легені, множинні розриви лівої частки печінки, розміжчення селезінки, множинні розриви лівої нирки, крововилив у заочеревинну клітковину, багатоуламковий закритий перелом тіл 2-го і 3-го шийних хребців, розрив довгастого мозку на межі з спинним мозком, розрив лонного зчленування, закритий багатоуламковий перелом куприкової кістки, крововилив м'яких тканинах центру поперекової ділянки, крововилив у м'яких тканинах задньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки, відкритий багатоуламковий перелом кісток лівої гомілки, крововилив у м'яких тканинах правої сідниці, крововилив у м'яких тканинах задньо-зовнішньої поверхні правого стегна з розміжченням підшкірної жирової клітковини і відшаруванням м'яких тканин, крововилив у м'яких тканинах ділянці правої підколінної ямки.

Смерть ОСОБА_9 полягає у прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою травмою шиї у вигляді багатоуламкових закритих переломів тіл 2-го і 3-го шийних хребців з розривом довгастого мозку на межі з спинним мозком, що і з'явилось безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9

Згідно висновку автотехнічної експертизи за обставинами дорожньо-транспортної пригоди № 3988 від 15.09.2016 року, водій автомобіля НОМЕР_2, не мав технічної можливості уникнути пригоди і знаходився в умовах аварійної обстановки, а фактичні дії водія автомобіля НОМЕР_1, що не відповідали вимогам пунктів 12.4, 10.1, 13.1 ПДР, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.

Крім того, 26.12.2015 року близько 02 години 20 хвилин ОСОБА_2 завідомо залишив без допомоги ОСОБА_10, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, хоча мав змогу надати їй допомогу, а також сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, а саме: в зазначений день та час водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив вимоги п. 2.3 б), п. 2.9 а), п. 10.1, п. 12.4 п. 13.1 Правил дорожнього руху та в районі будинку № 97 «а» проспекту Маршала Жукова допустив зіткнення лівою передньою кутовою частиною свого автомобіля «Honda Accord» із задньою частиною заднього правого крила автомобіля НОМЕР_2, після чого автомобіль «Honda Accord», здійснюючи рух у бічному заносі, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка стояла на правому за ходом руху тротуарі.

Після наїзду на пішохода водій ОСОБА_2 в порушення вимог пункту 2.10. «а», «г», «д» Правил дорожнього руху, які зобов'язують водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; на місці пригоди не залишився, заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій не вжив, до медичного закладу та органу міліції про дорожньо-транспортну пригоду не повідомив та зник з місця пригоди, тим самим залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_9, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлений ??можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, хоча мав змогу надати їй допомогу, при цьому сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.135 КК України.

В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 26 грудня 2015 близько о 2 годині 30 хвилин керуючи автомобілем він рухався в середній смузі по вулиці Маршала Жукова в бік вулиці Академіка Глушко. Вулиця була добре освітлена. Він чітко бачив чорний автомобіль «Мітсубіші Лансер» з шашкою таксі та молодих людей справа, які стояли на узбіччі. Коли автомобіль «Мітсубіші» зрівнявся з людьми, які стояли на узбіччі, відбувся удар. Автомобіль «Мітсубіші» не ввімкнув поворот, в результаті чого він не встиг відреагувати на маневр та трапилось зіткнення. Він дійсно перевищував швидкісний режим. Після зіткнення він вдарився головою та погано пам'ятає що відбувалось далі. Він вийшов з машини, відійшов на деяку відстань, почув жіночі крики. Жіночій голос кричав, що хтось постраждав, почали викликати швидку допомогу, поліцію. Коли він почув фразу, що дівчина не дихає, дуже злякався та пішов додому. Через деякий час він з мамою повернувся на місце ДТП, де слідчий повідомив йому, що загинула дівчина. Після цього поїхали на експертизу.

Крім того, відповідаючи на питання учасників судового провадження і суду, обвинувачений показав, що в той день він їхав з роботи, у нього ненормований робочий день. Їхав зі швидкістю приблизно більше 80 км/г. Автомобіль «Мітсубіші» їхав в середньому ряді, він не міг припустити, що він буде перестроюватись в праву сторону, та хотів випередити автомобіль з правої сторони, його переднє ліве колесо зрівнялося з заднім правим колесом автомобіля, який рухався попереду. В напрямку його руху всього було три смуги. Він не може сказати в якому напрямку рухався його автомобіль після зіткнення. Дійсно він вживав алкогольні напої ввечері, приблизно 100-150 грамів рому, тому не оспорював висновок щодо перебування в стані алкогольного сп'яніння. Після ДТП він залишив автомобіль на місці. З ним була людина яку він підібрав в районі площі Толбухіна, але куди потім ділася ця людина він не пам'ятає. Цивільному позивачу ОСОБА_7 він не пропонував відшкодувати шкоду, так як всі зусилля його направлені на відшкодування шкоди батькам загиблої, а не другому водію. Стаж його водіння приблизно півроку.

Також обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, просить пробачення у потерпілих та розкаюється.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 26 грудня 2015 року близько 2 години 30 хвилин ночі їй подзвонила ОСОБА_11, подруга її доньки ОСОБА_10, та сказала, що вони потрапили в аварію і у ОСОБА_10 зламана нога. Вона викликала такси і коли під'їжджала до міста ДТП знов подзвонила ОСОБА_11 та повідомила, що ОСОБА_10 вже повезли до лікарні. Вона поїхала в чергову частину лікарні, яка знаходиться на Слобідці, але коли приїхала в лікарню, там сказали, що дівчина доставлена не була. Вони почекали деякий час, але швидка допомога так и не приїхала. Потім в лікарню приїхали хлопці, які були на місті ДТП, подзвонили в швидку допомогу, їм сказали що з місця ДТП швидка допомога не уїжджала. Після цього вона повернулась на місце ДТП на проспект Маршала Жукова і там дізналась, що ОСОБА_10 загинула. ОСОБА_2 не було на місті ДТП, вона його не бачила та не спілкувалась з тим згодом дізнавшись, що під ранок ОСОБА_2 відвезли на медичний огляд.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 26 грудня 2015 року близько 3 години ночі йому зателефонувала жінка та сказала, що їх дитина загинула. Він під'їхав в район селянки, там стояли жінка, свідки, швидка допомога та поліція. Потім вони перемістилися на місце ДТП, де стояли дві розбиті машини та водій автомобіля «Мітсубіші». Водій другого автомобіля з'явився під ранок.

Також потерпілі, кожен окремо, зазначили, що вважають за можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та просили призначити покарання обвинуваченому із іспитовим строком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що 25 грудня 2015 року вони з друзями сиділи в кафе на вулиці Маршала Жукова. Їх було четверо: вона, дівчина ОСОБА_10 та два їх друга. Біля 2 години ночі вони вирішили їхати додому та вийшли із закладу, перейшли дорогу, щоб зупинити машину. У дороги вони стояли близько 10 хвилин, спілкувались, перед ними стояв припаркований автомобіль, та за цією машиною вони побачили автомобіль з шашкою, як вже відомо під керуванням водія ОСОБА_7, який їхав з нормальною швидкістю. ОСОБА_17 витягнув руку, щоб зупинити автомобіль, який, в свою чергу, почав змінювати напрямок руху в їх сторону. Однак, раптово виїхав другий автомобіль та відбулось зіткнення, в результаті якого автомобіль з шашкою віднесло в ту сторону, де вони стояли. ЇЇ автомобіль лише зачепив, потім вона побачила як ОСОБА_10 лежить за деревом. Вона підбігла до ОСОБА_10 побачила зламану ногу, одежа на ОСОБА_10 була розірвана. Почали підходити люди, викликали швидку допомогу. Спочатку приїхала поліція, потім швидка допомога, яка забрала ОСОБА_10. Вони поїхали в лікарню за ОСОБА_10, але ОСОБА_10 там не було, потім їм повідомили, що машина швидкої допомоги залишилась на вулиці Маршала Жукова, та вони поїхали назад, де вже дізнались, що ОСОБА_10 мертва. Під ранок на місце ДТП з'явився обвинувачений. Як їй відомо зі слів, одразу після аварії він втік. Їй не відомо, чи знаходився в той час обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що 26 грудня 2015 року вони зібрались компанією в барі, який розташований на вулиці Маршала Жукова. Після відпочинку вони вийшли із закладу та вирішили зупинити машину. Перейшовши дорогу, він, його друг, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 стояли на узбіччі, чекаючи попутну машину. Побачивши, як їде таксі по середній смузі дороги, вирішили його зупинити. Автомобіль таксі почав гальмувати та плавно під'їжджати до них. Потім він побачив фари, які наближались, та удар, почув крик ОСОБА_11 і побачив як ОСОБА_10 лежить на землі. Почали викликати швидку допомогу. Через 15 хвилин приїхала поліція, потім хвилин через 15-20 швидка допомога, але ОСОБА_10 ознак життя вже не подавала. Автомобіль «Хонда» рухався зі швидкістю близько 100 км/г., а автомобіль «Мітсубіші» рухався зі швидкістю близько 60 км/г, потім плавно почав перестроюватись. Йому відомо зі слів, що після зіткнення дві людини вибігли з автомобіля «Хонда» та втекли, особисто він не бачив як втік обвинувачений. Він бачив останнього вже під ранок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що приблизно два роки тому в грудні, перед Новорічними святами він та його друзі катались на автомобілі, та коли повертали на вулицю Маршала Жукова, побачили як автомобіль «Хонда Акорд» їхав на великій швидкості, приблизно 120 км/г., в правому ряду, а в лівому ряду їхав автомобіль «Мітсубіші Лансер» чорного кольору, водій якого ввімкнув покажчик повороту та плавно почав перестроюватися вправо. Після чого відбувся удар, вказані автомобілі зіткнулися. Автомобіль «Хонда акорд» задньою частиною ударив дівчину, яка відлетіла. Вони зупинились, дівчину спочатку не помітили, підбігли, щоб допомогти к автомобілю «Хонда акорд». Коли вони підійшли до пасажира, спитали чи все в порядку, він хитався, можливо від удару, та сказав, що все в порядку. Потім він підбіг до автомобіля «Мітсубіші Лансер», водій якого сказав, що з ним все в порядку. Після цього вони почули крики, лайку, перебігли дорогу та побачили як лежить дівчина, почали викликати швидку допомогу, поліцію. Швидка допомога довго їхала, а поліція приїхала приблизно через 5 хвилин. Водія автомобіля «Хонда Акорд" більше не бачили, дізналися про те, що він з'явився пізніше.

Цивільний позивач ОСОБА_7, який був учасником ДТП за участі ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що 26 грудня 2015 року близько о 2 годині 30 хвилин ночі він їхав з роботи за кермом автомобіля «Мітсубіши» та рухався в середній смузі по проспекту Маршала Жукова зі сторони вулиці Левітана в напрямку вулиці Академіка Глушко. Він побачив на узбіччі людей приблизно за 200 метрів, так як видимість була добра. Знаходячись на середній смузі дороги він завчасно включив відповідний покажчик повороту. Автомобілі позаду знаходились приблизно на відстані 250 метрів, він їх бачив, але все відбулось раптово. Коли він зрівнявся з людьми, які стояли на узбіччі, відбулось зіткнення та його автомобіль відкинуло на узбіччя. Автомобіль «Хонда» під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з задньою правою частиною його автомобіля. Після закінчення досудового розслідування він забрав свій автомобіль та продав за 2000 доларів США, але підтверджуючих документів продажу автомобіля немає, так як нотаріус виписав довіреність на покупця. Обвинувачений нічого не пропонував для відшкодування шкоди.

Крім того, вина обвинувачуваного ОСОБА_2 доведена документальними доказами у кримінальному провадженні.

Протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2015 року з план-схемою та фото-таблицею до протоколу огляду зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди (м.Одеса, район будинку № 97 «а» на проспекті Маршала Жукова) за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_7, розташування транспортних засобів після ДТП (т.2 а.с.2-36).

Висновком від 26 грудня 2015 року доведено, що за результатами медичного огляду, проведеного КУ «ООМЦПЗ» у ОСОБА_7 ознак сп'яніння не виявлено (т.2, а.с.37).

Висновком від 26 грудня 2015 року та Актом медичного огляду № 002266 від 26 грудня 2015 року доведено, що за результатами медичного огляду, проведеного КУ «ООМЦПЗ» у ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (т.2, а.с.38, 144).

Листом наступності № 50 доведено, що по прибуттю бригади № 53 швидкої медичної допомоги ІНФОРМАЦІЯ_7 року о 02 годині 42 хвилини було встановлено, що біологічна смерть ОСОБА_9 настала до приїзду швидкої допомоги (т.2, а.с.39).

Лікарським свідоцтвом про смерть № 4123 від 28.12.2015 року з довідкою про причину смерті № 4123, доведено, що смерть громадянки ОСОБА_9 настала за адресою м.Одеса, вул.Маршала Жукова, біля будинку № 89, в результаті зіткнення з легковим автомобілем (т.2, а.с.41).

Висновком експерту № 1270-4123/2015 від 26.01.2015 року доведено, що смерть ОСОБА_9 полягає у прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою травмою шиї (отриманої в результаті ДТП) у вигляді багато уламкових закритих переломів тіл 2-го і 3-го шийних хребців з розривом довгастого мозку на межі з спинним мозком, що і з'явилось безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_9 в крові виявлений етиловий спирт у концентрації 0,7%. Зазначена концентрація етилового спирту у крові за життя могла відповідати легкому алкогольному сп'янінню (т.2, а.с.43-47).

Актом судово-медичного дослідження № 4123 від 23.01.2016 року з додатком у вигляді фото таблиці доведено, що ушкодження ОСОБА_9 утворились одномоментно або в короткий проміжок часу одне за іншим і оцінюватися роздільно не можуть. Враховуючи поєднанність, характер і локалізацію вищеописаних ушкоджень можливо припустити, що вони утворились у результаті транспортної травми, зокрема, від удару виступаючими частинами транспортного засобу з послідуючим можливим закиданням тіла на капот транспортного засобу і скиданням його на дорожнє покриття. Смерть ОСОБА_9 полягає у прямому причинному зв'язку з наявною у неї закритою травмою шиї у вигляді багатоуламкових закритих переломів тіл 2-го і 3-го шийних хребців з розривом довгастого мозку на межі з спинним мозком, що і з'явилось безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 (т.2, а.с.49-54).

Актом судово-медичного дослідження № 6606/4123 від 30.12.2015 року доведено, що при судово-токсикологічному дослідженні крові, сечі від трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт у концентрації: в крові - 0,7%, в сечі - 1,1% (т.2, а.с.55).

Актом судово-медичного дослідження № 1379/4123 від 29.12.2015 року доведено, що кров трупа ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО (а.с.56).

Актом судово-медичного-гістологічного дослідження № 3680/4123 від 06.01.2016 року доведено, що при дослідженні шматочків органів від трупа ОСОБА_9 виявлено крововиливи у м'яких тканинах правого стегна; субарахноїдальний та контузійні у столовій частині, крововиливи головного мозку; крововиливи у легенях, травматичні розриви печінки, нирок; розтрощення і крововиливи селезінці без вираженої перифокальної клітинної реакції; нерівномірне кровонаповнення органів (т.2, а.с.57).

Актом судово-медичного дослідження № 767 від 05.01.2016 року з таблицею № 1 доведено, що на фрагментах кісток лівої гомілки, вилучених від трупа ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено по одному уламковому перелому, які розташовані на одному рівні, сходні за морфологічними ознаками, утворені одночасно в результаті впливу травмуючої сили (тупого предмета) в області пошкоджень, в напрямку праворуч ліворуч, трохи спереду назад (т.2, а.с.58-62).

Висновком № 7839 від 26 лютого 2016 року судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля НОМЕР_3, доведено, що виявлені ушкодження деталей підвіски заднього правого колеса, руйнування шини й диска заднього правого колеса, ушкодження трубки гідроприводу заднього правого колеса утворені в процесі ДТП при зіткненні зазначеного автомобіля з автомобілем Honda Accord. До моменту ДТП гальмова система, рульове керування й ходова частина автомобіля НОМЕР_3 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки й не мали несправностей, які б могли раптово для водія обумовити відмова систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху. Система висвітлення автомобіля НОМЕР_3, як на момент експертного огляду, так і на момент ДТП перебувала в працездатному стані й дозволяла водієві обирати необхідні режими висвітлення (т.2, а.с.64-74).

Висновком № 7838 від 26 лютого 2016 року судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля НОМЕР_4, доведено, що виявлені ушкодження, а саме: деформація й руйнування деталей підвіски переднього лівого колеса, руйнування шини й диска переднього лівого колеса, розрив гнучкого гальмового шланга переднього лівого гальмового механізму утворені в процесі ДТП при зіткненні зазначеного автомобіля з автомобілем Mitsubishi Lancer. До моменту ДТП гальмова система, рульове управління і ходова частина автомобіля НОМЕР_4 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість, аж до зупинки й не мали несправностей, які б могли раптово для водія обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху. На момент експертного огляду ліва фара далекого світла автомобіля НОМЕР_4 перебувала в непрацездатному стані, що обумовлене ушкодженням нитки розжарення лампи цієї фари. Визначити коли щодо моменту ДТП відбулося ушкодження лампи далекого світла лівої фари. Інші світлові прилади системи висвітлення (обидві фари близького світла й права фара далекого світла), а також електроланцюг лівої фари далекого світла як на момент експертного огляду, так і на момент ДТП перебували в працездатному стані (т.2, а.с.76-85).

Висновком № 7836/7837 від 04.03.2016 року судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи по дослідженню зіткнення автомобіля Honda Accord і Mitsubishi Lancer доведено, що в умовах події первинний контакт мав місце лівою передньою кутовою частиною автомобіля НОМЕР_4 із задньою частиною заднього правого крила автомобіля НОМЕР_3, після чого відбувся блокувальний контакт переднього лівого колеса автомобіля Honda Accord із заднім правим колесом автомобіля Mitsubishi Lancer при взаємному перекритті габаритів приблизно на 18 см і при куті між поздовжніми осями автомобілів близько 10 (відлічується від поздовжньої осі автомобіля Mitsubishi Lancer до поздовжньої осі автомобіля Honda Accord проти годинникової стрілки). Приблизне взаємне положення автомобілів у момент їх первинного контактування наведене на масштабній схемі №3 прикладеної до висновку. Після припинення блокувального контакту, у завершальній фазі взаємного контактування, мав місце ковзний контакт переднього лівого колеса автомобіля Honda Accord, яке вже перебувала у вивернутому вліво положенні, уздовж борту автомобіля Mitsubishi Lancer на ділянці задньої й передньої його дверей, при цьому одночасно відбувався розворот обох автомобілів проти годинникової стрілки. На автомобілі НОМЕР_4 у правій бічній задній частині визначається наявність слідів і ушкоджень, які можливо віднести до утвору їх у результаті контактування з об'єктом, що не мають рівноміцних металу кромок, із залишенням характерних для контактування з тілом людини пологих деформацій, протертостей власного лакофарбового покриття схожих з текстурою тканини, нашарувань полімерної речовини схожого з матеріалом одягу, які локалізовані в середній частині панелі задньої правої боковини й на поверхні диска заднього правого колеса. Розташування зазначених ушкоджень і ступінь їх виразності характеризує рух автомобіля в момент контакту з пішоходом у режимі бічного ковзання, яке супроводжувалося розворотом автомобіля у плані проти годинникової стрілки. Місце зіткнення автомобілів розташовується приблизно на лінії дорожньої розмітки, яка розділяє середню й праву смугу руху, у місці початку сліду юза, який позначений на схемі ОМП позицією «1». В момент зіткнення, автомобіль Mitsubishi Lancer рухався в прямому напрямку, перебував у середній смузі руху й своєю правою стороною розташовувався приблизно на лінії дорожньої розмітки, яка розділяє середню й праву смугу руху, а автомобіль Honda Accord рухався по крайній правій смузі в режимі маневрування вліво. Приблизне розташування автомобілів на проїзній частині в момент зіткнення проілюстроване на масштабній схемі №4. Місце наїзду автомобіля Honda Accord на пішохода розташоване на проїзній частині, на траєкторії постконтактного переміщення заднього правого колеса автомобіля Honda Accord і в межах ділянки обмеженої деревом, на яке був відкинутий пішохід після контакту з автомобілем (гранично можлива далека границя) і розташуванням заднього правого колеса зазначеного автомобіля в момент його зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer (гранично можлива близька границя) (т.2, а.с.88-100).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2016 року за участю свідка ОСОБА_7 та протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2016 року на місці дорожньо-транспортної пригоди - проїзній частині проспекту Маршала Жукова в м.Одесі за участю свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 доведено, за яких обставин відбулось ДТП за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 (т.2, а.с.104-106, 107-116).

Висновком № 3988 від 15.09.2016 року доведено, що швидкість руху автомобілів при проїзді повз заправку - автомобіля НОМЕР_3 - біля 60 км/г, автомобіля НОМЕР_4 - біля 120км/г. Виходячи з візуальних критеріїв їхнього руху по відеозапису можливо заключити, що швидкість автомобіля Mitsubishi к моменту зіткнення була меншою за 60 км/г, оскільки він досить тривало знижував швидкість, а швидкість автомобіля Honda була приблизно такою ж, бо гальмування водій застосував лише за секунду до зіткнення, що виключало суттєве зниження швидкості. Якщо ж автомобіль Honda до гальмування після проїзду заправки прискорювався, як це вказують свідки, його швидкість могла бути й більшою за 120 км/г. Належні дії водія автомобіля НОМЕР_3 у світлі можливості уникнення пригоди, з експертної точки зору, безпредметно, бо в момент початку зниження швидкості й перестроюванні ним в праву смугу автомобіль НОМЕР_4 ще знаходився позаду за ним у тій же смузі. При виконанні маневру, який на початковій фазі проявляється йому таким, що задовольняв вимогам безпеки, увага водія повинна була акцентуватися вперед по ходу маневрування, а дорожня ситуація позаду нього у світлі забезпечення безпеки руху, повністю залежала від водія Honda Accord р.н. НОМЕР_5. В обставинах пригоди водій автомобіля НОМЕР_3 не мав технічної можливості уникнути пригоди й знаходився в умовах аварійної обстановки. В умовах події належні дії водія автомобіля НОМЕР_4 регламентувалися вимогами пунктів 12.4, 10.1, 13.1 ПДР, відповідно яких водій повинен був рухатися зі швидкістю не більш 60 км/г, і при наближенні до автомобіля НОМЕР_3, водій якого застосував гальмування і включив покажчик правого повороту з ціллю інформування інших учасників руху про своє перестроювання в праву смугу з випередженням, дотримуючись безпечної дистанції до автомобіля Mitsubishi в межах середньої смуги, або при маневруванні за ним також дотримуватися безпечної дистанції. Водій автомобіля НОМЕР_4 належним виконанням вимог пунктів 12.4, 10.1, 13.1 ПДР, тобто, рухаючись зі швидкістю не більш 60 км/г, і при наближенні до автомобіля НОМЕР_3, водій якого застосував гальмування й включив покажчик правого повороту з ціллю інформування інших учасників руху про своє перестроювання в праву смугу й почав його, відказавшись від аналогічного перестроювання в праву смугу з випередженням, дотримуючись дистанції при маневрування вслід за ним, мав технічну можливість уникнути пригоди. В умовах пригоди фактичні дії водія автомобіля НОМЕР_4, що не відповідали вимогам пунктів 12.4, 10.1, 13.1 ПДР, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з ДТП (т.2, а.с.118-127).

Відповідно до Акту здачі приймання висновку судового експерта № 7839 від 26.02.2016 року, Акту здачі приймання висновку судового експерта № 7838 від 26.02.2016 року, Акту здачі приймання висновку судового експерта № 7836 від 04.03.2016 року, Акту здачі приймання висновку судового експерта № 7837 від 04.03.2016 року та Акту здачі приймання висновку експерта № 3988 від 15.09.2016 року витрати на залучення експертів складають 5 893 гривні 50 копійок (т.2, а.с.63, 75, 86, 87, 117).

Ухвалою слідчого суді від 29 грудня 2015 року на автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 накладено арешт та заборонено їх відчуження, розпорядження і використання власниками та іншими особами, з подальшим зберіганням автомобілів на майданчику тимчасового збереження транспортних засобів (т.2, а.с.145).

Ухвалою слідчого суді від 23 лютого 2016 року скасовано ухвалу від 29.12.2015 року в частині подальшого зберігання автомобіля на майданчику тимчасового збереження транспортних засобів та передано автомобіль ОСОБА_7 під зберігальну розписку (т.2, а.с.146, т.3, а.с.88-89).

Під час судового провадження ухвалою суду скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого суді від 29 грудня 2015 року на автомобіль НОМЕР_1.

Постановою слідчого від 26 грудня 2015 року визнано речовими доказами: автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 (т.2, а.с.42).

Протоколом огляду речового доказу від 22.01.2016 року - CD-диску, який містить відеозапис, зафіксований на камеру відеоспостереження АЗС, доведено за яких обставини сталось ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 (т.2, а.с.101).

Відеозапис, яким зафіксовано обставини ДТП було переглянуто судом та учасниками судового провадження під час судового засідання.

Постановою слідчого від 22 січня 2016 року визнано речовим доказом CD-диск, який містить відеозапис, зафіксований на камеру відеоспостереження АЗС, на якому зафіксовано ДТП за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (т.2, а.с.102-103).

Крім того, в судовому засіданні було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_2, яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий (т.2, а.с.143), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (т.1, а.с.100-102, т.2, а.с.134-135, 142), має на утриманні двох малолітніх дітей (т.2, а.с.138-139) та мати - інваліда ІІІ групи (т.2, а.с.140-141).

Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.

В судовому засіданні доведено, що в діях ОСОБА_2 дійсно є склад кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілому,

- ч.1 ст.135 КК України за ознаками завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан,

та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінуємих йому кримінальних правопорушеннях.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся у скоєному, усвідомив суспільну небезпеку свого діяння, добровільно відшкодував заподіяну моральну шкоду у розмірі, визначеному потерпілими, що в силу ст.66 КК України визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання, враховуючи думку потерпілих, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до статті 67 КК України суд вбачає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

В кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування: відповідачем ОСОБА_2 матеріального збитку, який не покривається страховим відшкодуванням в сумі 110 609 гривень 00 копійок, моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень 00 копійок, витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 1 218,00 гривень; відповідачем ПрАТ «АСК «ІНГО України» матеріального збитку в розмірі 51 953 гривень 00 копійок.

Суд, вислухавши в судовому засіданні цивільного позивача та його представника, цивільного відповідача ОСОБА_2, його захисника та представника цивільного відповідача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що цивільний позов ОСОБА_7 підлягає задоволенню частково.

У зв'язку із тим, що, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована відповідно до полісу в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», позивач просив стягнути з страхової компанії збитки, пов'язані з пошкодженням автомобіля в межах страхової суми - 50 000,00 гривень та збитки, пов'язані з зберіганням автомобіля на арешт майданчику в сумі 1 953,58 гривні, всього на суму 51 953,00 гривні.

Відповідно ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до страхового полісу № АЕ/3152611 від 11.09.2015 року яким застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (т.3, а.с.17), страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи визначено в сумі 510,00 гривень.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ст.ст.12, 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позовні вимоги ОСОБА_7 до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» підлягають задоволенню частково в сумі 49 490 гривень 00 копійок.

Крім того, позивачем ОСОБА_7 заявлено вимогу про відшкодування ОСОБА_2 матеріального збитку, який не покривається страховим відшкодуванням в сумі 110 609,00 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 1 218,00 гривень.

Згідно висновку експерта № 5629 від 29 березня 2016 року ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_6, до моменту ДТП 26.12.2015 року, складає 210 737,00 гривень, а ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_6, з урахуванням аварійних пошкоджень, на дату дослідження, складає 50 128,55 гривень (т.1, а.с.69-85).

Таким чином, матеріальний збиток, заподіяний позивачу ОСОБА_7 у зв'язку із пошкодженням його автомобіля, становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП і складає 160 609,00 гривень (210 734,00 - 50 128,00 = 160 609).

Самим позивачем визначено суму заподіяного йому матеріального збитку, що не покривається страховим відшкодуванням, і яку він просить стягнути з ОСОБА_2, а саме 110 609,00 гривень (160 609 - 50 000 = 110 609), та під час судового провадження позивачем ОСОБА_7 вказана сума не уточнювалась та не збільшувалась.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 слід стягнути різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, з урахуванням страхової виплати, яка підлягає стягненню зі страхової компанії, у розмірі 110 609,00 гривень, тобто в сумі яка була визначена позивачем і не збільшувалась, та підтверджена висновком експерта.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на проведення експертизи в сумі 1 218,00 гривень, суд зазначає, що вартість услуг експерта ОСОБА_16 по визначенню збитків відповідно до рахунку № 17 від 01.03.2016 року складає 1 200,00 гривень, що підтверджено квитанцією № 22-1311/1 від 04.03.2016 року про сплату ОСОБА_7 вказаної суми (т.1, а.с.29).

Суд зазначає, що відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 сплаченої ОСОБА_7 на користь ПАТ «Марфін Банк» суми комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 18,00 гривень.

Також, цивільним позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 гривень, посилаючись на те, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2 йому було завдано моральну шкоду, що виразилась в душевних стражданнях, складнощах побутового характеру тощо.

Відповідно до п.2, п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, завданої цивільному позивачу суд враховує характер кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, глибину душевних страждань ОСОБА_7, відсутність фізичних страждань, керуючись принципами розумності та справедливості, вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в сумі 3 000 гривень.

Крім того, цивільним позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування понесених ним процесуальних витрат, пов'язаних з оплатою допомоги представника, який надавав йому правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Так, ОСОБА_7 не є потерпілим у кримінальному провадженні, а є лише цивільним позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані зокрема з оплатою допомоги представника цивільного позивача, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно цивільний позивач.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

За правилами ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Цивільним позивачем ОСОБА_7 не надано суду документального підтвердження його витрат з оплати правової допомоги, яку йому надавав під час судового розгляду адвокат Любчик О.М. відповідно до договору № 1202/01 від 02.12.2016 року, у зв'язку із чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_7 в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 5 000 гривень 00 копійок.

Крім того, в кримінальному провадженні ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1 318 000 гривень 00 копійок

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_4 відмовилась від заявлених позовних вимог про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди (т.3, а.с.86-87) у зв'язку із добровільним відшкодуванням відповідачем завданої моральної шкоди, та така відмова прийнята судом.

Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходить з положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України , суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним за ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України і на підставі цих законів призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.135 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.2 с.286 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.1 ч.1 ст.76, п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого суді від 29 грудня 2015 року на автомобіль НОМЕР_2, в частині заборони відчуження, розпорядження і використання вказаного автомобіля власником та іншими особами.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_1 після набрання вироку законної сили залишити власнику - ОСОБА_2, автомобіль НОМЕР_2 після набрання вироку законної сили залишити законному володільцю - ОСОБА_7

Речовий доказ - CD-диск, який містить відеозапис, зафіксований на камеру відеоспостереження АЗС, на якому зафіксовано ДТП за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_7, після набрання вироку законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 (інн НОМЕР_7) на користь ОСОБА_7 (інн НОМЕР_8) суму матеріального збитку в розмірі 110 609 (сто десять тисяч шістсот дев'ять) гривень 00 копійок, суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, та суму витрат на проведення експертизи в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (код ЄДРПОУ 35333145) на користь ОСОБА_7 (інн НОМЕР_8) страхове відшкодування в розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 до ПрАТ «АСК «ІНГО України» відмовити.

На підставі п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України закрити провадження за позовними вимогами ОСОБА_4 про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 1 318 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в розмірі 5 893 гривні 50 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Чаплицький В. В.