Ухвала суду № 68336781, 17.08.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/6611/17

Провадження № 2/520/7864/17

УХВАЛА

17.08.2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 заяву представника ОСОБА_2 міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна, в якій позивач просить суд витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 міської ради земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09 червня 2017 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

До позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101;

- Встановити заборону суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії повязані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101.

В попередньому судовому засіданні представник ОСОБА_2 міської ради заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач у попереднє судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення попереднього судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У випадку, коли заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі, така заява має бути розглянута впродовж двох днів та лише у випадку коли порушується питання про захист прав інтелектуальної власності, у іншому випадку вирішення питання про забезпечення позову до відкриття провадження у справі вбачається не можливим. Таким чином вимоги позивача про забезпечення позову розглянуті невідкладно після відкриття провадження у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам, встановленим ч.2ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч. ч.1-3ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 1, 2 та ч. 3ст. 152 ЦПК України,позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

ПленумВерховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п.4розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Позивач звертаючись до суду з зазначеною заявою зазначив, що ОСОБА_2 міською радою подано позов до ОСОБА_3 про витребування від відповідача на користь територіальної громади міста ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 міської ради земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101.

Позивач в обґрунтування заяви посилається на те, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року у справі №2-А-396 задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради в особі ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2 регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах та визнано за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд. Даним рішенням суду також зобов'язано ОСОБА_2 регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах зареєструвати та видати ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку, адреса якої зазначена вище.

На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку від 21.1 1.2008 року серії ЯЖ № 319403. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850501615, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:42:021:0113.

Як стверджує позивач, в подальшому ОСОБА_4 здійснила відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 28.05.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 1286.

06.10.2010 року постановою ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі ОСОБА_2 міської ради задоволено частково, постанову Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 міської ради в особі ОСОБА_2 міського управління земельних ресурсів та ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови надати земельну ділянку у власність, закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання права власності.

Позивач також посилається на те, що ОСОБА_2 міська рада рішення щодо передачі чи відмови у передачі спірної земельної ділянки у власність або користування не приймала, відтак, оформлення права приватної власності на користь фізичних осіб відбувалось з порушенням прав територіальної громади м. Одеси.

У звязку з чим, виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що земельна ділянка, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вибула з комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі ОСОБА_2 міської ради не з її волі, а іншим шляхом.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.12.2016 року, номер провадження: 22-ц/785/7476/16, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 21.11.2008 року серії ЯЖ № 319403.

На підставі чого позивач стверджує, що за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:42:021:0113, не було визнано, тому вона не мала жодних законних підстав для здійснення будь-якого правочину щодо вказаної земельної ділянки.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 88675063 станом на 01.06.2017 року, позивачеві стало відомо, що власником зазначеної земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 188099751101, є ОСОБА_3.

Право власності ОСОБА_3 набув на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року за № 4490, укладеного з ОСОБА_6, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5. Тобто, ОСОБА_3 являється добросовісним набувачем.

Позивач зазначає, що постанова Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року у справі №2-А-396, на підставі якої вибула зазначена земельна ділянка з комунальної власності територіальної громади м. Одеси, скасована, що підтверджує факт її вибуття поза волею ОСОБА_2 міської ради, у звязку з чим ОСОБА_2 міська рада була вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Позивач також вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що за період розгляду даного спору, у разі ухвалення позову на користь ОСОБА_2 міської ради, вказане майно може бути ще раз відчужено на користь третіх осіб, що зробить неможливим виконання рішення по даній справі, а тому позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року„Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідност. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Одеси земельної ділянки, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, яка на цей час належить відповідачеві на праві власності, однак, як стверджує позивач, перебуває у незаконному його володінні, а у разі відчуження відповідачем спірної земельної ділянки під час розгляду справи на користь третіх осіб, зробить неможливим виконання рішення суду у разі його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист,а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, тому вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, на підставі вищевикладених обставин зазначених позивачем суд вважає, що є існування загрози невиконання та утруднення виконаннявідповідачем можливого рішення суду про задоволення позову на користь позивача, у звязку з чим, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_2 міської ради про забезпечення позову є обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/6611/17 за позовом ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна, а саме:

- Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101;

- Встановити заборону суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії повязані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки, площею 0,10 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 144-Б, кадастровий номер: 5110136900:42:021:0113, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 188099751101.

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОСОБА_2 міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її оголошення, а особи, які були відсутні під час оголошення ухвали протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Головуючий Калініченко Л. В.