Постанова № 68335918, 14.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. Справа № 921/468/16-г/3

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПСП" Аметист" б/н від 20.07.2017

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" за вих.№18 від 21.04.2017 (вх.№9961 від 25.04.2017) про заміну сторони (кредитора)

у справі №921/468/16-г/3

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест", вул. Київська, 104д, м. Рівне,

до відповідача Приватного підприємства "ПСП" Аметист", с. Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область,

про cтягнення заборгованості в сумі 386 271,30 грн. (з врахуванням заяв про зменшення та збільшення позовних вимог).

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Шевчук В.О.-представник

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017 у справі №921/468/16-г/3 (суддя Боровець Я.Я.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" про заміну кредитора у справі № 921/468/16-г/3 - задоволено; замінено сторону (кредитора/стягувача) у справі № 921/468/16-г/3 щодо зобов'язання, що виникли із: договору поставки №СЗР-197000002 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ "Агріматко - Вест" (позивач) та ПП "ПСП "Аметист" (відповідач); Мирової угоди від 18.10.2016 між Первісним кредитором (ТОВ "Агріматко-Вест") та боржником (ПП "ПСП "Аметист"), яка затверджена ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.10.2016 у справі № 921/468/16-г/3; постанови про відкриття виконавчого провадження за ВП №53486835 від 27.02.2017, зокрема: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко - Вест" (вул. Київська, 104 д, м. Рівне, 33027, ідентифікаційний код 34401968) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСВІНХАУС" (вул. Межигірська, 82-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 36538792).

ПП "ПСП "Аметист" подано апеляційну скаргу б/н від 20.07.2017, в якій просить скасувати ухвалу суду, відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони (кредитора) у зобов»язанні), посилаючись на те, що оскільки первинне зобов»язання припинене, а ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, то на даному етапі є неможливим здійцснити заміну кредитора по зобов»язаннях які є припиненими в силу ст.604 ЦК України та ст.80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18 жовтня 2016 року у справі №921/468/16-г/3 затверджено мирову угоду №3 від 18.10.2016 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" та Приватним підприємством "ПСП "Аметист" на підставі статті 78 ГПК України.

У зв'язку з затвердженням мирової угоди, провадження у справі №921/468/16-г/3 припинено на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що 07 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" (у якості "первісного кредитора") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСВІНХАУС" (у якості "нового кредитора") укладеного договір про зміну кредитора (відступлення права вимоги) відповідно до умов якого, регулюються відносини, пов"язані із заміною зобов"язаної сторони (первісного кредитора) у зобов"язанні, що виникли із:

- договору поставки №СЗР-197000002 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ "Агріматко - Вест" (позивач) та ПП "ПСП "Аметист" (відповідач);

- Мирової угоди від 18.10.2016 між первісним кредитором (ТОВ "Агріматко-Вест") та боржником (ПП "ПСП "Аметист"), яка затверджена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2016 у справі №921/468/16-г/3;

- постанови про відкриття виконавчого провадження за ВП №53486835 від 27.02.2017.

Відповідно до п.1.2 договору первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки №СЗР-197000002 від 28.02.2013.

Позивач зазначає, що станом на день підписання договору заборгованість боржника перед кредитором складає 321 786,07 грн., що складається з 95 304,72 грн. - основного боргу та 226 481,35 грн. сума боргу з врахуванням валютного коригування.

Новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язання за основним договором, ухвалою суду, постановою ДВС (п.1.3 договору).

У відповідності до п. 6.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як визначається частиною 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 517 ЦК України зазначає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В силу положень статті 124 Конституції України, статті115 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у строки та порядку, встановленими Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону, чинній на період виникнення даних правовідносин) виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, так і згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя. Заміна сторони на цій стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку.

Розглядаючи дану справу по суті, суд апеляційної інстанції враховує рішення Конституційного Суду України. Зокрема, в рішенні Конституційного суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження", що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Окрім того, розглядаючи цю справу, суд апеляційної інстанції бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Можливість здійснення заміни сторони її правонаступником на стадії виконавчого провадження визначено приписами статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Аналогічна норма встановлена у статті 122 -4 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З огляду на викладене, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. При цьому, у зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, після винесення судом рішення у справі воно підлягає до виконання, у зв'язку чим позивач у справі переходить статус стягувача за виконавчим документом. При цьому заінтересована особа вправі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора у зобов'язанні.

Отже, у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок укладення договору відступлення права вимоги, відбувається заміна цієї особи у виконавчому провадженні на її правонаступника, який отримує від попереднього кредитора всі права та обов'язки у вказаному провадженні, у тому числі право вимагати виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочинну, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява ТОВ "Агріматко-Вест" про заміну сторони (кредитора) підлягає до задоволення.

Відтак, судом правмоірно замінено кредитора у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСВІНХАУС".

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи наведені в апеляційній скарзі, скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що ухвала суду прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за перегляд ухвали суду у даній справі в апеляційному порядку покладається на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2017 у справі №921/468/16-г/3 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.