Постанова № 6832422, 25.03.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2009 р. № 2а-8148/09/2570

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариство "Укроптбакалія "

додержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін: від позивача від відповідача Зіненко Л.В., довіреність від 13.03.2009 року, Халуса В.М., довіреність від 13.03.2009 року, Прохоренко М.М., довіреність від 10.03.2009 року Цицури А.В., довіреність № 1831/9/10-010 від 13.03.2009 року, Тимошенко Н.Ю., довіреність № 13/9/10-010 від 08.01.2009 року ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства „Укроптбакалія” до Державної податкової інспекції в м. Чернігові, в якому позивач просить визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0000202320/0 від 14.01.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств ВАТ „Укроптбакалія” в сумі 14549,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7274,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 14.01.2009 року яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість ВАТ „Укроптбакалія” в сумі 11640,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 5820,00 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до вимог законодавства по операціям отримання у ПП „Северінторг” ремонтно-будівельних робіт позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2007 рік витрати на поліпшення основних фондів у межах встановлених законодавством, на підставі наявних первинних документів та на підставі положень Закону України „Про податок на додану вартість” правомірно визначено податковий кредит звітного періоду та включено до складу податкового кредиту згідно отриманих податкових накладних виданих ПП „Северінторг” суми податку на додану вартість по отриманим ремонтно-будівельним роботам з відповідним занесенням до реєстру отриманих податкових накладних та відображенням у декларації з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Представники відповідача позов не визнали повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.03.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.03.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлення від 11.12.2008 року № 4, виданого ДПА в Чернігівській області згідно п.1 ч.1 ст.11 та ч.13 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до наказу ДПА в Чернігівській області від 26.12.2008 року № 565 проведено документальну виїзну позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства „Укроптбакалія” з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП „Северінторг” за період з 01.01.2007 року по 30.11.2008 року та складено акт від 30 грудня 2008 року №15/23/01553439.

В ході проведення перевірки встановлені порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 п.10.1 ст. 10 Закону України від 22.05.1997 року №238/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2007 рік на суму 14549,00 грн., п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, що призвело до зниження податку на додану вартість на суму 11640 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення №0000202320/0 від 14.01.2009 року, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14549,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7274,50 грн., податкове повідомлення-рішення №0000212320/0 від 14.01.2009 року яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 11640,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 5820,00 грн.,

Відповідно п.1.32 ст.1 Закону України від 22.05.1997 року №238/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1 ст. 5 5.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.1 п.7.2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно абз.1 п.7.2.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно пп.1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10.07.2008 року, який набрав законної сили, що встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, згідно з яким до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України притягнуто осіб, що здійснювали діяльність від імені ПП «Северінторг», останнє створене як фіктивне підприємство з метою прикриття незаконної діяльності – незаконного переведення в готівку безготівкових коштів, керівником якого в подальшому, з метою прикриття його фіктивності та надання вигляду законної діяльності складались, підписувались, скріплювались печаткою та направлялись до ДПІ у м. Чернігові за відомо неправдиві документи податкової звітності, в яких вказувались вигадані операції з суб’єктами господарювання, в результаті використання яких по обліку таких підприємств здійснено незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також у вказаному вироку встановлено, що дане фіктивне підприємство було створене з метою прикриття незаконної діяльності шляхом використання документів від імені такого підприємства для прикриття злочинів у сфері оподаткування іншими суб’єктами господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, внесено запис до реєстру про відсутність юридичної особи - ПП „Северінторг” за вказаною адресою.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Головного управлінням статистики у Чернігівській області, видами діяльності ПП „Северінторг” є оптова торгівля та посередництво в торгівлі. Ремонтно-будівельні чи монтажні роботи, не входять в переліку видів діяльності даного підприємства.

Таким чином встановлені факти свідчать про те, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету України.

Згідно пп. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.18 вказаного Порядку, всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Чернігівській області та вироком у кримінальній справі №1-197/2008 року, керівником ПП „Северінторг” є Ліпський С.О.

Як вбачається з матеріалів справи, на всі акти здачі-прийняття робіт і податкові накладні від ПП „Северінторг” засвідчені підписом Липецького С.О., що в свою чергу є порушенням положень вказаних нормативно правових актів.

Згідно абз.1 п.7.2.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкові накладні складаються (з урахуванням того, яка з подій стається раніше) або у день зарахування коштів від замовника за виконані роботи, або у день оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (акта).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог вказаного закону, перша податкова накладна складена 06.07.07 року, а повинна бути складена 04.07.07 (оплату проведено 04.07.07 року, а акт виконання робіт підписано 10.07.07 року); друга податкова накладна складена 23.07.07 року, а повинна бути складена 19.07.07 (фактичне виконання робіт відбулось 19.07.07 року, а їх оплата 20.07.07 року); третя податкова накладна взагалі не складена, а повинна бути складена 15.08.07 на суму передоплати в 3000 грн.; четверта податкова накладна складена 08.10.07 року на суму 23271,96 грн., що не відповідає фактично сплаченій; п'ята податкова накладна складена 30.10.07 року, а повинна бути складена 25.10.07 (передоплату проведено 25.10.07 року, а акт підписано 29.10.07 року); шоста податкова накладна складена 26.11.07 року, а повинна бути складена 29.10.07 (акт виконаних робіт підписано 29.10.07, а повна оплата відбулась 22.11.07).

Згідно пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно матеріалів перевірки та пояснень сторін, ПП „Северінторг” видано п’ять податкових накладних, в той час як в реєстрі отриманих податкових накладних відображено шість, що в порушення вказаних норм встановлює розбіжність в сумах, нарахованих згідно фактично виписаних податкових накладних, у порівнянні з сумами, відображеними в реєстрі.

За таких обставин, позивачем в порушення вимог п.1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 п.10.1 ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включено до складу валових витрат у 2007 році витрати в сумі 58197 грн. по отриманню у ПП „Северінторг” ремонтно-будівельних робіт, які фактично не надавались та які не могли бути використані у власній господарській діяльності, що призвело до завищення скоригованих валових витрат за 2007 рік на 58197 грн. та заниження податку на прибуток підприємств за 2007 рік на суму 14549 грн., а також позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року суму 3423 грн., серпень 2007 року суму 500 грн., жовтень 2007 року суму 4579 грн., листопад 2007 року суму 3138 грн. по податковим накладним виданим ПП „Северінторг”, які були використані позивачем в порушення вищевказаних норм законодавства у господарській діяльності, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 11640 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0000202320/0 від 14.01.2009 року податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14549,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7274,50 грн., та податковим повідомленням-рішенням №0000212320/0 від 14.01.2009 року зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 11640,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 5820,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на думку суду, надано вісі необхідні докази правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття їх в межах, що передбачені законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Укроптбакалія” до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання повністю недійсним податкового повідомлення-рішення №0000202320/0 від 14.01.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств ВАТ „Укроптбакалія” в сумі 14549,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7274,50 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000212320/0 від 14.01.2009 року яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість ВАТ „Укроптбакалія” в сумі 11640,00 грн. та штрафних санкцій 5820,00 грн., задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Взадоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відклсти на 30.03.2009р

Суддя                                                                                           Ю.О.Скалозуб