Постанова № 6832098, 20.08.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-983/09/2470

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;

секретаря –Петлюка Ю.В.;

за участю: представника позивача – Чебана В.І. (довіреність від 26.03.2009 року, №9938/10-012); представника відповідача - Бартусевич В.М. (довіреність від 20.03.2009 року) ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. ЧернівцідоТоварної біржі "Західно - Українська товарна біржа" про проведення позапланової документальної перевірки, -

ВСТАНОВИВ :

          В поданому до суду 24.07.2009 року адміністративному позовіДержавна податкова інспекція у м. Чернівціпросила суд винести рішення про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТБ "Західно - Українська товарна біржа". Проведення перевірки розпочати з першого дня набрання чинності рішення про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, тривалістю 10 робочих днів.

          В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив наступне.

Працівниками відділу контрольно - перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку ТБ " Західно - Українська товарна біржа" код за ЄДРПОУ 31289721, м. Чернівці, вул. Головна, 119.

При проведенні перевірки встановлено, що на ТБ „Західно - Українська товарна біржа" укладаються біржові угоди купівлі - продажу транспортних засобів за участю фізичних осіб, без проведення оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів. Згідно біржових угод купівлі - продажу транспортних засобів, які укладені на ТБ „Західно - Українська товарна біржа" вартість реалізованих транспортних засобів складає 100,00 грн. кожний.

Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів. Зазначена Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) дорожніх транспортних засобів, регламентує загальні принципи, методи оцінки та товарознавчих досліджень, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості транспортних засобів.

Вимоги Методики є обов’язковими під час проведення товарознавчих досліджень, зокрема, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством України або угодами суб'єктів цивільно-правових відносин.

Зазначає, що Методика застосовується, зокрема, у разі визначення вартості відокремленого транспортного засобу для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.

В зазначеній Методиці вживається поняття ринкової вартості транспортного засобу, яке визначає його як вартість, за яку можливе відчуження транспортного засобу на ринку подібного транспортного засобу на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Виходячи з вищевикладеного, при укладенні біржової угоди купівлі - продажу транспортного засобу ТБ "Західно - Українська Товарна Біржа" повинна керуватись методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Мінюстом України 24.11.2003р. з № 1074/8395.

Внаслідок перевірки ТБ „Західно - Українська торгова біржа" встановлено, що на даній біржі укладаються біржові угоди купівлі - продажу транспортних засобів без наявності документів, які б свідчили-про визначення суб'єктами оціночної діяльності вартості рухомого майна за звичайною ціною (тобто мінімальною при продажу), що є базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб, як це передбачено Законом України від 12.07.2001 року № 2658-ІП „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При оформленні біржових угод купівлі-продажу автомобілів між громадянами ТБ „Західно - Українська торгова біржа" не зобов'язувала проводити експертну оцінку транспортних засобів, де зазначається звичайна вартість автомобіля на момент продажу, яка значно вища ніж вартість зазначена в біржових угодах (100,00 грн.). Тобто ТБ „Західно - Українська торгова біржа" посвідчувала біржові угоди, в яких значно занижена вартість автомобілів, що призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб, що є свідченням невиконання нею функцій і обов'язків податкового агента в повному обсязі.

При проведенні перевірки встановлено, що за період з 01.04.2006р. по 30.09.2008р. за посередництвом ТБ „Західно - Українська торгова біржа" між громадянами які здійснювали купівлю - продаж легкових автомобілів та які зареєстровані на території Чернівецької області укладено 373 біржові угоди купівлі - продажу транспортних засобів (крім анульованих).

Для визначення оціночної вартості автомобілів згідно актів дослідження фахівця авто - знавця до ДАІ УМВС України в Чернівецькій області направлено листи № 5313/17-109 від 20.02.2009р. (відповідь на лист № 5313/17-109 від 20.02.2009р. надійшла не в повному обсязі) та лист № 15829/17-109 від 19.05.2009р.

У відповідь на запити Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 5313/17-109 від 20.02.2009р. та № 15829/17-109 від 19.05.2009р. УДАІ УМВС України в Чернівецькій області (при постановці на облік власники реалізованих автомобілів надають акти їх оціночної вартості) в період з 11.03.2009р. по 30.06.2009р. ДПІ у м. Чернівці надано відомості, щодо вартості 286 автомобілів, які були реалізовані за участю ТБ „Західно - Українська торгова біржа". Згідно вказаних відомостей (акти дослідження фахівця - автознавця) орієнтовна вартість 286 автомобілів складає 8209 258,75 грн. відповідно податок з доходів фізичних осіб який не було перераховано до бюджету орієнтовно складає 8209258,75*15% = 1227 098,81 грн.

У відповідності до п.1.15. ст.1 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003р. „Про податок з доходів фізичних осіб" ТБ „Західно - Українською товарною біржою", як податковим агентом, у встановлені строки подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (обчисленого) платникам податку, а також сум сплаченого (перерахованого до бюджету) податку з такого одержаного доходу податковому органу за місцем свого розташування згідно з вимогами наказу ДПА України від 29.09.2003 р. N 451, зареєстрованого в Мін'юсті України 22.10.2003 р. за N 960/8281, за формою N1ДФ . Поданням зазначених розрахунків ТБ „Західно - Українська товарна біржа»визнає себе податковим агентом, який від імені та за рахунок платника податку зобов'язаний, незалежно від його організаційно-правового статусу нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету.

Відповідно до п. 12.3. ст. 12 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003р. „Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями - якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. За порушення норм Закону №889-ІУ податкові агенти ( особи визначені цим законом податковими агентами) несуть фінансову відповідальність згідно із п.п. а, п 20.2, ст.20 Закону.

Враховуючи вище перелічене Позивач вважає, що при оформленні біржових угод купівлі-продажу автомобілів між громадянами ТБ «Західно - Українська торгова біржа»здійснювала посвідчення біржових угод без експертної оцінки транспортних засобів (вартість зазначена в біржових угодах 100,00 грн.), що призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб, що є свідченням невиконання нею функцій і обов'язків податкового агента в повному обсязі чим порушила п.п. а, п.19.2, ст.19; п.12.3 ст.12 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003р. „Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, абз.8, ч.2, ст.7 Закону України №2658-111 від 12.07.2001 року «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В акті перевірки ТБ «Західно - Українська торгова біржа»від 24.02.2009р. було зазначено, що в разі надходження відповіді згідно якої буде встановлено розбіжності між ціною придбання/продажу транспортних засобів зазначених в біржових угодах укладених на ТБ „Західно - Українська торгова біржа" та даними актів дослідження фахівця - автознавця ДПІ у м. Чернівці буде вжито заходів щодо проведення додаткової позапланової перевірки.

Розбіжність між ціною придбання/продажу транспортних засобів зазначених в біржових укладених угодах та оціночною вартістю підтверджують отримані копії актів досліджень, а тому виникла необхідність у проведенні позапланової перевірки відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. (а.с. 2-3).

Представник відповідача 20.08.2009 року подав суду заперечення на позов виходячи з наступного.

В лютому 2009р. ДПІ м. Чернівці проводило планову виїзну перевірку Товарної біржі „Західно - Українська товарна біржа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.06р. по 30.09.08р. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 867\23-1\31289721 від 24.02.09р. та на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0015760171X0 від 05.03.09р. нараховані штрафні (фінансові) у розмірі 259 901,94 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.09р. податкове повідомлення-рішенням ДПІ м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0015760171X0 від 05.03.09р., яким до товарної біржі „Західно-Українська товарна біржа" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 259 901,94 грн. за порушення п.п 1.2, 1.15,1.18 ст.1, п.п. 4.2.6, п. 4.2 ст.4, п. 12.3 ст.12, п.17.2 ст. 17, п.п. 19.2 ст. 19, п. 20.2 ст. 20 Закону України № 889-ІУ від 23.05.03р. «Про податок з доходів фізичних осіб» було визнане протиправним та скасоване.

В даний час ДПІ в м. Чернівці звертається до суду за отриманням дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки Товарної біржі „Західно-Українська товарна біржа" відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Підставою проведення перевірки ДПІ в м. Чернівці зазначає отримання відповіді від УДАІ УМВС України в Чернівецькій області з зазначенням експертної вартості автомобілів при постановці їх на облік новими власниками, які придбали ці автомобілі на підставі цивільно-правових угод, зареєстрованих на Товарній біржі „Західно-Українська товарна біржа" в період з 01.04.06р. по 30.09.08р.

В ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»наведений виключний перелік для проведення позапланової виїзної перевірки, який не підлягає розширенню. Позивачем не наведено жодної з підстав для проведення перевірки, передбаченої Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 11-1 зазначеного Закону, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також: на вимогу суду - інші відомості.

Таким чином ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

В той же час, у цій частині ст. 11-1 цього ж закону вказано, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

При цьому, Відповідач, вважає, що існує певна правова колізія у відношенні підстав та порядку проведення позапланових виїзних перевірок, яка в деякій мірі роз'яснюється рішеннями адміністративних судів по зазначеній категорії справ, так згідно судової практики, що склалася, позапланова виїзна перевірка може здійснюватись на підставах обставин, зазначених у ч. 6 ст. 11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, але лише на підставі рішення суду.

Позивач не надав до суду рішення керівника ДПІ в М.Чернівці, яке оформляється наказом, про проведення позапланової виїзної перевірки Товарної біржі „Західно-Українська товарна біржа".

Як свідчать матеріали справи, відомості, передбачені ч. 8 ст. 11-1 Закону №509, позивач до суду не надав, як і документи, які відповідно до ч. 6. ст. 11-1 свідчать про виникнення підстав для проведення позапланової перевірки.

Крім того Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.09р. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав посилаючись на обставини викладені в позові. Також пояснив, що метою проведення позапланової перевірки Відповідача, є необхідність підтвердження та оформлення актом (відображення в акті перевірки) вказаних фактів реєстрації договорів купівлі-продажу, які були виявлені під час планової перевірки, з метою подальшого прийняття рішення про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, який не сплачував Відповідач, являючись податковим агентом.

Представник Відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні. Також зазначив, що всі обставини і факти які викладені Позивачем, вже були предметом планової перевірки, також в повній мірі відображені у відповіді на запит.

Судом дослідженні письмові докази надані сторонами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши адміністративну справу та виходячи з системного аналізу норм Закону України «Про державну податкову службу»№3813-ХІІ від 24.12.1993 року, суд приходить до наступного.                     У відповідності до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).                                                                                 В ч. 6 вказаної норми зазначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.                                                                                                    Частина 8 вказаної норми визначає, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.

Таким чином ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», яка містить вичерпний перелік підстав для проведення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) не містить обставин чи посилання на такі, які зазначені Позивачем, як підстава проведення такої перевірки, а саме - з метою фіксування фактів реєстрації договорів купівлі-продажу, які вже були виявленні при проведенні планової перевірки, для прийняття рішення про стягнення податкового боргу.

Посилання представника Позивача на те, що в ч. 7 Закону України «Про державну податкову службу»визначено як підставу для проведення позапланової перевірки, а саме - в інших випадках, судом розцінені як безпідставні та необґрунтовані, оскільки Позивач не надав доказів виключності випадку та достатнього обґрунтування необхідності проведення позапланової перевірки. Так само є безпідставними пояснення представника Позивача про те, що метою проведення позапланової перевірки Відповідача, є необхідність оформлення актом (відображення в акті перевірки) вказаних фактів реєстрації договорів купівлі-продажу, які вже були виявленні при проведенні планової перевірки.                                         При цьому суд зазначає, що в разі допущення Відповідачем вказаних порушень, у органів влади є інші способи отримання необхідної інформації: витребування належних документів, проведення камеральної та планової перевірки.

Суд також звертає увагу, що згідно абз. 2 п.1 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 встановлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Виходячи з вказаної норми суд вважає, що Відповідач також не надав суду належних та достатніх доказів щодо існування виключних обставин які дають підстави для проведення позапланової перевірки.                                                                                 

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодекс адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.                     Відповідно до ч. 1 ст. 71. Кодекс адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.                                                             

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                                                  

Позивачем не надано суду належних доказів для обґрунтування позову, в т.ч. на пропозицію суду подати додаткові докази.                                                                       

Таким чином в ході судового розгляду справи не встановлено фактів порушення (можливого порушення) вимог податкового законодавства, які б давали підстави для проведення позапланової виїзної перевірки Відповідача. Тому даний адміністративний позов не підлягає задоволенню як безпідставний.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про стягнення удових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» ст.ст. 9, 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Чернівцідотоварної біржі "Західно - Українська товарна біржа" про проведення позапланової виїзної перевірки відмовити повністю.

Постанову складено в повному обсязі 25 серпня 2009 року.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Р.В. Ватаманюк