Постанова № 6831822, 15.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15.10.2009 р.                     № 2а-5318/09/2670

          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А., секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”

до Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Міністерства оборони України

проКиївського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 400 грн.

За участю представників:

від Прокуратури –не прибув;

від Позивача Міністерства палива та енергетики України –Івасюк І.В. (довіреність №33/2008 від 31.12.2008 р.;

від Позивача Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" – Гончаренко О.А. (довіреність №259 від 28.01.2009р.);

від Відповідача Київського військового ліцею імені Івана Богуна –Парчевський О.Л. (довіреність №555 від 30.06.2009р.);

від Відповідача Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України –не прибув.

Обставини справи.

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі –Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Київського військового ліцею імені Івана Богуна Міністерства оборони України (далі –Відповідач 1) штраф у розмірі 3400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем 1 не сплачено штраф, встановлений постановою від 04.12.2008 р. №106 Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві за порушення законодавства про електроенергетику.

У судовому засіданні 20.07.2009 р. за клопотанням представника Відповідача 1 протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (далі –Відповідач 2).

Представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали. Представник Відповідача 1 проти позову заперечив, письмових пояснень суду не надав. Представник Відповідача 2 заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві, яка діє у складі державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", керуючись статтею 9 Закону України "Про електроенергетику", "Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. №929 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 №131), в ході обстеження Відповідача 1 встановила порушення Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією, що підтверджується актом обстеження від 07.07.2008 р. №352/5, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підставі вказаного акту Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві винесено припис від 07.07.2008р. №154/5, яким зобов’язано Відповідача 1 усунути порушення. Проте відповідні порушення не були усунуті, що встановлено актом перевірки від 13.11.2008 р. №22/5.

Постановою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику від 04.12.2008 р. №106 за не виконання вимог припису накладено на Відповідача 1 штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., який підлягав сплаті до Державного бюджету України протягом 30 днів з дня винесення постанови. На час розгляду справи штраф не було сплачено.

У судовому засіданні представник Відповідача 1 підтвердив факт невиконання вимог припису. При цьому ним було зазначено, що на день проведення обстеження електрогосподарства державним інспектором з енергонагляду Відповідач 1 не був відповідальним за технічний стан та організацію експлуатації електроустановок, оскільки відповідно до директив Міністра оборони України від 20.01.2005 р. №Д-332/1/03, від 20.04.2005р. №Д-322/1/010, від 30.06.2005 р. №Д-332/1/014 проведені заходи щодо створення територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь. Як вбачається з матеріалів справи (акт приймання-передачі будинків, споруд і території містечка від 01.02.2006 р.), Відповідач 1 передав, а Відповідач 2 прийняв будинки, споруди, земельні ділянки, технічну документацію. Також Відповідач 1 зазначив, що фінансування для здійснення обслуговування, в тому числі, електричної та теплової мереж, здійснюється виключно на рахунки Відповідача 2.

Окрім цього судом встановлено, що згідно з договором від 25.06.1996 р. №9-54 та актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 27.06.1996 р., копії яких долучені до матеріалів справи, саме Відповідач 1 несе відповідальність за технічний стан та організацію експлуатації електроустановок, мереж та режимом споживання електричної енергії.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Закон України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (далі –Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі та регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Статтею 9 Закону встановлено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики (частина четверта). Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право, зокрема: отримувати від споживачів та суб'єктів електроенергетики інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до нормативно-правових актів; давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; вимагати від споживачів та суб'єктів електроенергетики додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів споживання електричної і теплової енергії; застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів та складати протоколи про адміністративні правопорушення (частина п’ята).

Відповідно до статті 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність (частина перша). Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, в тому числі за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій –штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини третьої). Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою (частина четверта). Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку (частина п’ята). Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України (частина шоста).

"Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 р. №1312, визначає порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику.

Нормами Положення встановлено, що штрафи за порушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб'єктів господарської діяльності за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій (пункт 2). Накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи мають право, зокрема, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (пункт 3). Рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та оформляється постановою (пункт 7). Суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку (пункт 10).

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами цього представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Судом встановлено, що Відповідач 1 не заперечує стосовно фактів, які встановлені актом перевірки. Беручи до уваги те, що штраф у розмірі 3400 грн. Відповідач 1 у встановлені законодавством строки не сплатив, рішення про його застосування не оскаржив, доказів погашення Відповідачем 1 зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак суд вбачає, що відповідальність за порушення законодавства в сфері електроенергетики повинен нести також і Відповідач 2, оскільки фактично відповідне обладнання знаходилось саме на його обслуговуванні (акт від 01.02.2006 р.), на яке повинно було виділятись необхідне фінансування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідачі суду не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київського військового ліцею іменіІвана Богуна Міністерства оборони України (01014, м. Київ, бул. Лесі Українки), Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (03056, м. Київ, вул. Антонова 2/32, корп. 97) в дохід Державного бюджету України (р/р № 31119106700008, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077939, отримувач УДК у Подільському районі, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) штрафні санкції у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Донець В.А.

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.10.2009 року.