Постанова № 6831714, 19.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" жовтня 2009 р.                                                                       № 2а- 37445/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Богодухівський молокозавод"

до Державної податкової інспекції в Богодухівському районі м. Харкова

пропро визнання нечинним рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Богодухівський молококомбінат" звернулося до суду з позовом до Богодухівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просило визнати нечинним рішення інспекції № 0000042310/0 від 12 січня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1266306 грн. за порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2005 року як неправомірне, посилаючись на відсутність порушень та приписи Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2005 року як неправомірне, посилаючись на відсутність порушень та приписи Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ № 72 від 19 лютого 2001 року, Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затверджену постановою Правління НБУ № 69 від 19 лютого 2001 року.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на результати перевірки та інші обставини, викладені у відзиві на позов.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскарженого рішення є акт № 315/50/231 00447404 від 22.12.05 р. планової комплексної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.04 р. по 01.07.05 р. В акті записано, що перевіряючими при перевірці касових книг було виявлене порушення підприємством приписів п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637 від 15.12.04 р. пов'язане з не дотриманням встановленого ліміту залишку готівки в касі в лютому - травні 2005 р.

При цьому перевіряючі в акті перевірки, а відповідач у відзиві на позов посилаються на приписи п. 5.2 та п. 5.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні і вказують на те, що підприємство невірно визначило ліміт залишку готівки в касі (за даними підприємства - 100000,0 грн.), оскільки при дослідженні головної книги по рахунку 301 виявлені найбільші надходженні готівки в касу підприємства у жовтні-грудні 2004 р. на загальну суму 2569736,91 грн. і середньоденні виручка дорівнювала 38935,0 грн., а тому ліміт залишку готівки в касі повинен становити 38935,0 грн. Дані про розрахунки наведені в додатку № 51 до акту перевірки, в якому залишки готівки порівняні із сумою 38935,0 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що підставою для прийняття рішення № 0000042310/0 від 12 січня 2006 року став акт № 315/50/231-00447404 від 22 грудня 2005 року про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством "Богодухівський молококомбінат", яким були встановлені порушення позивачем приписів п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637 від 15 грудня 2004 року, пов'язане з недотриманням встановленого ліміту залишку готівки в касі в лютому - травні 2005 року. Крім того перевіряючі в акті перевірки посилаються на приписи п. 5.2 та п. 5.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні і вказують на те, що підприємство невірно визначило ліміт залишку готівки в касі (за даними підприємства - 100000,0 грн.), оскільки при дослідженні головної книги по рахунку 301 виявлені найбільші надходженні готівки в касу підприємства у жовтні-грудні 2004 р. на загальну суму 2569736,91 грн. і середньоденні виручка дорівнювала 38935,0 грн., а тому ліміт залишку готівки в касі повинен становити 38935,0 грн. Дані про розрахунки наведені в додатку № 51 до акту перевірки, в якому залишки готівки порівняні із сумою 38935 грн.

Згідно матеріалів справи, а саме 2.4.3 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування №03-12/38-185 від 03 лютого 2005 року, укладеного позивачем з Богодухівським відділенням Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль", клієнт (позивач по даній справі) зобов'язаний в день відкриття рахунку (рахунків) подати банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, строків та порядку здавання готівкової виручки, що є невід'ємним додаткам до договору. Також цей пункт договору містить положення стосовно того, що встановлений ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку або клієнта. Відповідальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерському обліку несе клієнт. У виконання умов договору підприємством була подана до банку заявка-розрахунок за формою, встановленою Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. За цією заявкою-розрахунком, підписаною керівником установ банку 04 січня 2005 року, ліміт залишку готівки в касі підприємства був встановлений в розмірі 100000 грн. при самостійному щоденному здаванні виручки. Такий розмір ліміту каси було розрахований на підставі даних про середньоденну готівкову виручку у 2004 p., яка дорівнювала 101676,33 грн.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що на час здійснення операцій з готівкою в касі підприємства, по яким перевіряючими виявлені порушення, вимоги щодо їх проведення регулювалися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 p., набрало чинності з 15 лютого 2005 р. (далі Положення). В п. 2.8 Положення, порушення якого встановлено перевіряючими, записано, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. В п. 2.9 Положення також вказано, що підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Крім того, в п. 5.2 Положення передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Але, пунктом 5.10 Положення визначено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

У відповідності до додатку № 51 до акту перевірки, дані якого в частині залишку готівки на початок дня, надходжень готівки, видачі готівки, залишку готівки на кінець робочого дня підтверджуються даними касової книги та не заперечуються сторонами, внаслідок оприбуткування 17 березня 2005 р. готівкової виручки залишок готівки на кінець дня становив 112838,84 грн., але наступного дня ці грошові кошти були використані на господарські потреби підприємства і станом на 18 березня 2005 р. залишок готівки в касі становить 44992,04 грн.

Пунктом 7.23 Положення чітко передбачено, що при перевірці дотримання ліміту каси у разі виявлення перевищення потрібно з'ясовувати протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини.

Таким чином, залишок готівки 17 березня 2005 р. на кінець робочого дня у сумі 112838,84 грн. не вважається понадлімітним у день їх надходження, оскільки протягом наступного дня —18 березня 2005 року надлишок було використано на господарські потреби позивача, що підтверджується додатком № 51 до акту перевірки та даними касової книги за 18 березня 2005 р.

Але, як вбачається з додатку № 51 до акту перевірки, дані якого в частині залишку готівки на початок дня, надходжень готівки, видачі готівки, залишку готівки на кінець робочого дня підтверджені наданою копією касової книги і не спростовується позивачем, залишок готівки в касі підприємства 17.03.05 р. становив 112838,84 грн., тобто на 12838,84 грн. перевищував встановлений ліміт залишку готівки в касі в розмірі 100000,0 грн.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. „Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" із змінами та доповненнями до суб'єктів господарювання за порушення вимог порядку ведення операцій з готівкою застосовуються штрафні санкції, зокрема у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Оскільки за даними перевірки таке порушення було виявлено на суму 12838,84 грн., то є правомірним застосування фінансових санкцій в розмірі 25677,68 грн. і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України відповідачем не було надано доказів стосовно того якими нормативними документами керувався позивач проводячи відповідні розрахунки ліміту залишків готівкових коштів в касі, а також в акті перевірки не зазначено за якими нормами позивач проводив відповідні розрахунки, та показники яких трьох місяців 2005 року було використано для розрахунку .

Вище зазначені документи суд отримати не в змозі оскільки у відповідності до актів ЕК ТОВ «Архіваріус XXI»(т. 4 а.с. 19-29) відповідні документи з яких суд мав-би можливість дослідити обставини які не були досліджені актом перевірки знищені за закінченням терміну зберігання.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що ДПІ у Богодухівському районі не було надано доказів, які б спростували доводи позивача, а отже рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042310/0 від 12.01.2006 року є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають відшкодуванню у відповідності до вимог ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Богодухівський молокозавод" до Державної податкової інспекції в Богодухівському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення –задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042310/0 від 12.01.2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Богодухівський молокозавод", код. 00447404 суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.