Постанова № 6831713, 21.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"21" жовтня 2009 р.                                                                       № 2а- 38225/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю VІР дизайн"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "VIP дизайн" звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 р. №0000091800/0, від 26 лютого 2009 р. №0000091800/1, від 31 березня 2009р. №0000091800/2, прийняті ДПІ у Київському р-ні м. Харкова, про донарахування ТОВ «VІР дизайн»суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок па додану вартість в сумі 9402,00 грн. У тому числі за основним платежем 6268,00 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями 3134,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 р. №0000091800/0, від 26 лютого 2009 р. №0000091800/1, від 31 березня 2009р. №0000091800/2 винесені ДПІ у Київському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено ним у відповідності до вимог чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 08.12.08р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з ПДВ за січень 2008 року ТОВ «VIP дизайн»в розрізі контрагентів.

За результатами перевірки складено Акт №6633/18-004/32871077 від 09.12.08р. на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000091800/0 від 22.12.08р. на загальну суму 9 402,00 грн., з яких основний платіж - 6 268,00 грн., штрафні (фінансові) санкції-3 134,00 грн.

Під час перевірки ТОВ «VIP дизайн»встановлено порушення підприємством п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 (далі -Закон №168) в результаті чого платником за січень 2008 року занижено податок на додану вартість у розмірі 6 267,00 грн., а саме:

Як було встановлено актом перевірки у складі податкового кредиту ТОВ «VIP дизайн»по рядку 10.1 (кол.А, Б) декларації з ПДВ за січень 2008 року віднесено суму у розмірі 16 202,00 грн.

Зазначені суми ПДВ відображені підприємством у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2008 року.

При співставленні податкового кредиту ТОВ «VIP дизайн»в розрізі контрагентів перевіркою встановлено правові відносини з ТОВ "ПБК "Вертикаль" код ЄДРПОУ 32948799.

Також актом перевірки встановлено, що на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «ПБК «Вертикаль»виконувало роботи для ТОВ «VIP дизайн»по встановленню металопрофільного огородження 200м. на території ТОВ «VIP дизайн»від вул. Робочої до примикання огородження ВАТ «ЧЗТА», а також встановлювало металопрофільне огородження 100м. на території ТОВ «VIP дизайн», згідно договору №5/12 від 05.12.07р.

Отже як зазначалось в акті перевірки, підприємством від ТОВ «ПБК «Вертикаль»стримано товарів, робіт, послуг за січень на суму 37 605,00 грн., з яких ПДВ - 6267,50 грн.

Суд звертає увагу, що підставою та таких висновків відповідача була інформація викладена у листі ДПА у Харківській області №15946/7/23-412 від 31.10.2008 року у якому було повідомлено наступне:

В ході перевірки ТОВ «Проектно - будівельна компанія «Вертикаль», код ЄДРПОУ "1948799 встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПБК «Вертикаль»з постачальниками та покупцями, а також виявлено, що дані, які відображені ТОВ «ПБК Вертикаль»у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними.

ТОВ «ПБК «Вертикаль»було отримано Ліцензію на право здійснення будівельної діяльності №774077 серія АА від 19.08.2004 року, №357583 серія АВ від 20.08.2007 року.

Відповідно до п. 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. №112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за №939/6130 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, ведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)" суб'єкти господарювання здійснюють будівельну діяльність за необхідних організаційних, технологічних та кваліфікаційних умов.

Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ТОВ «ПБК Вертикаль» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо будівельної та іншої діяльності: відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічилось 14-15 штатних робітників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), сумісників - немає.

Виходячи з вище зазначено листа відповідачем було зроблено висновок, що оскільки отримувачем послуг TOB «ПБК «Вертикаль»за нікчемними правочинами, у тому числі є ТОВ "VIP дизайн" , а отже і суми перераховані позивачем на рахунок TOB „ПБК „Вертикаль" не пов'язані зі сплатою вартості товарів, робіт, послуг( оскільки було встановлено, що TOB „ПБК „Вертикаль" укладало нікчемні угоди, по яким нікому та ніколи не поставлялись товари, роботи, послуги).

Суд зазначає, та вказаний факт не заперечувався відповідачем, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень був вище зазначений інформація ДПА у Харківській області.

Також суд зазначає, що факт отримання послуг та розрахунок за оскаржені послуги сторонами не оскаржується та підтверджується матеріалами справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" на думку відповідача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та TOB „ПБК „Вертикаль" на укладання таких договорів в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" так і на час судового розгляду TOB „ПБК „Вертикаль" знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків нікчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та TOB „ПБК „Вертикаль" є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Суд зазначає, що факт товарності угоди та фактичний розрахунок за неї підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані TOB „ПБК „Вертикаль" на виконання договору є чинними оскільки TOB „ПБК „Вертикаль" є платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що у ТОВ «ПБК Вертикаль» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо будівельної та іншої діяльності: відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічилось 14-15 штатних робітників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), то з вказаним твердженням суд погодитись не може оскільки ТОВ «ПБК «Вертикаль»було отримано Ліцензію на право здійснення будівельної діяльності №774077 серія АА від 19.08.2004 року, №357583 серія АВ від 20.08.2007 року.

Відповідно до п. 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. №112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за №939/6130 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, ведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)" суб'єкти господарювання здійснюють будівельну діяльність за необхідних організаційних, технологічних та кваліфікаційних умов.

Крім цього суд зазначає, що відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було надано докази того, що TOB „ПБК „Вертикаль", не здійснював господарські операції та відповідачем взагалі не досліджувався факт наявності договорів субпідряду TOB „ПБК „Вертикаль" з іншими суб’єктами господарювання на виконання робіт для позивача.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення від 22.12.2008 року № 0000091800/0, від 26.02.2009 року № 0000091800/1, від 31.03.2009 року №0000091800/2 винесено ДПІ у Київському районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю VІР дизайн" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 22.12.2008 року № 0000091800/0, від 26.02.2009 року № 0000091800/1, від 31.03.2009 року № 0000091800/2. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.