Ухвала суду № 68309314, 14.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

14 серпня 2017 року м. Київ № 826/10093/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач), до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", (далі - відповідач-1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, (далі - відповідач-2), третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації, (далі - третя особа), про скасування рішення відповідача-2 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34855437 від 20.04.2017 року 12:30:00, про реєстрацію за відповідачем-1 права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, з внесенням запису про скасування державної реєстрації речових прав та відновленням запису про реєстрацію права власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, (далі - оскаржуване рішення).

Одночасно із позовом позивачем подано до суду письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава, оренда та інші) та державною реєстрацією права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, (далі - заявлене клопотання).

Ознайомившись із заявленим клопотанням судом з'ясовано, що воно є терміновим, у зв'язку з чим підлягає негайному розгляду та вирішенню без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як з'ясовано судом у ході ознайомлення із заявленим клопотанням, на його обґрунтування позивачем зазначено, зокрема, що у нього є всі підстави вважати, що завідомо незаконні дії відповідача-1 по зміні запису про власника квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, мають на меті її незаконне відчуження, що може заподіяти позивачу значної моральної та матеріальної шкоди. Також, у разі відчуження відповідачем-1 квартири до винесення рішення у справі, позивачу буде потрібно знову захищати свої порушені права в судовому порядку та нести додаткові витрати часу та грошових коштів для їх відновлення, що суперечить принципам та завданням судочинства в Україні, гарантіям права власності, встановленим Конституцією України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки за відсутності, станом на час розгляду заявленого клопотання, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, заборона вчинення будь-яких дій, пов'язаних з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава, оренда та інші) та державною реєстрацією права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/10093/17.

Копії ухвали направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко