Постанова № 6827930, 21.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3140/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Овчаренко О.М.

за участю

представника позивача Окуджава Ю.Г.

представника відповідача Полторацької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод» до Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень – рішень,

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за наслідками його фінансово-господарської діяльності за липень 2007 р. між сумою податкових зобов»язань та податковим кредитом має від»ємне значення.

          У податковій декларації, що подавалась за липень 2007 р. позивач визначив суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Зокрема, за липень 2007 р. в декларації зазначено суму у розмірі 857753,00 грн.

          Позивач повідомляє, що в період з 19.09.2007 р. по 02.10.2007 р. на підставі направлення № 001128 посадовою особою відповідача було проведено перевірку на ВАТ «Слов»янський механічний завод» з питань достовірності сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2007 р. За результатами цієї перевірки було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007р. в сумі 856557,00 грн.

          29.10.2008 р. працівниками Слов»янської ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 р. За результатами перевірки було встановлено порушення Закону України «Про ПДВ» шляхом завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2007 р.

          Крім того, позивач зазначає, що 30.10.2008 р. Донецький окружний адміністративний суд виніс рішення по справі № 2 – а – 10988\08 за позовом ВАТ «Слов»янський механічний завод» до Слов»янської ОДПІ та ГУДКУ у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за липень 2007 р. у сумі 442411,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили.

Під час судового розгляду представник позивача відмовився від позовних вимог у частині визнання дій відповідача неправомірними та просив суд скасувати податкові повідомлення – рішення № 0000242342\1 від 30.12.2008 р. та № 0000242342\0\2791 від 11.11.2008 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що у зв»язку з поданням ВАТ «СМЗ» до Слов»янської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за липень 2007 р. та розрахунку суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок , було проведено позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 09.10.2007 р. № 6446\23-2-01412377. В ході перевірки було встановлено, що позивач має взаємовідносини з постачальником ТОВ «ЕнергоСоюз», внаслідок яких до податкового кредиту за червень ВАТ «СМЗ» включив ПДВ у сумі 583333,33 грн. Також встановлено постачальника ТОВ «Асткон» щодо якого неможливо провести зустрічну перевірку та підтвердити сплату до бюджету податкового зобов»язання з ПДВ.

          Представник відповідача наполягає на тому, що оскільки право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а докази надмірної сплати ПДВ в даному випадку відсутні, суми ПДВ були включені позивачем до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2007 р. безпідставно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ВАТ „Слов»янський механічний завод” є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач – Відкрите акціонерне товариство „Слов»янський механічний завод” зареєстроване виконавчим комітетом Слов»янської міської ради Донецької області 19 листопада 1996 року, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 01412377, перебуває на податковому обліку в Слов»янській ОДПІ, є платником податку на додану вартість з 24 червня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 06565736 серії НВ 879751.

У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами, що 20.08.2007 року позивач надав до Слов»янської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року . В рядку 25 податкової декларації за липень 2007 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 857753 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2007 року.

Достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2007 року підтверджений актом № 6446\23-4-01412377 від 09.10.2007р. У п. 1 висновку довідки зазначено, що перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 р. в сумі 856557 грн.

          Крім того, 29.10.2008 р. відповідач здійснив документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2007 р., за наслідками якої був складений акт від 30.10.2008 р. № 7507\23-4-01412377, з висновку якого вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення п. 1.8, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР (із змінами та доповненнями) ВАТ Слов»янський механічний завод» завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007 р. на суму 583333 грн.

          Не погодившись з висновками зазначеного акту, позивач 17.11.2008 р. листом за № 4065\02 надіслав на ім»я начальника Слов»янської ОДПІ заперечення до акту документальної невиїзної перевірки № 7507\23-4-01412377 від 30.10.2008 р.

          У відповідь відповідач надіслав на ім»я позивача лист від 21.11.2008 р. за № 64662\10\23-413-3, у якому зазначив, що його заперечення залишені без задоволення.

          11.11.2008 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення за № 0000242342\0\2791, яким згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями та на підставі акту перевірки № 7507\23-2-01412377 від 30.10.2008 р. за порушення п. 1.8, п. п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок погашення податкових зобов»язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 442411,80 грн. та визначено податкове зобов»язання з ПДВ та штрафних санкцій в сумі 211381,80 грн.

          Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до Слов»янської ОДПІ.

          Рішенням Слов»янської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 30.12.2008 р. № 71764\10\25-0-113-3 спірне податкове повідомлення – рішення від 11.11.2008 р. було залишене без змін, а скарга позивача – без задоволення.

30.12.2008 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення за № 0000242342\1 , яким згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. із змінами та доповненнями та на підставі акту перевірки № 7507\23-2-01412377 від 30.10.2008 р. за порушення п. 1.8, п. п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями) позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок погашення податкових зобов»язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 442411,80 грн. та визначено податкове зобов»язання з ПДВ та штрафних санкцій в сумі 211381,80 грн.

Не погодившись з зазначеними рішенням, позивач оскаржив його до ДПА у Донецькій області.

          Рішенням ДПА у Донецькій області від 23.01.2009р. № 1068\10\25-013-5 спірне податкове повідомлення – рішення було також залишене без змін, а скарга позивача – без задоволення.

Стаття 71 КАСУ передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, відповідач не надав у строки, що визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві залишку суми ПДВ за липень 2007 року у розмірі 442411,00 грн.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Пунктом 1 абзацу 3 статі 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 70 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив відповідач у справі.

Із заявленої до відшкодування суми за липень 2007 позивачу фактично відшкодовано суму податку на додану вартість у сумі 140921,20 грн. шляхом зменшення заявленої суми до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2007 р. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.11.2008 р. № 0000242342\0\2791 та від 30 грудня 2008 року № 0000242342\1.

Як вбачається з пояснень відповідача, підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування він вважає неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до виробника. Суд зазначає, що нормами Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд встановив, що спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит липня 2007 року.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Суд вважає, що при прийнятті спірних повідомлень - рішень відповідачем були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод» до Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень – рішень.

Скасувати податкові повідомлення – рішення Слов»янської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000242342\1 від 30.12.2008 р. та № 0000242342\0\2791 від 11.11.2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 квітня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 26 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.