Постанова № 6825745, 30.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-14616/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Рябовол М.О. за участю: представника позивача – Подобєдова Л.І.,

представника відповідача –           Нікітіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Вода Донбасу” до Державної інспекції з енергосбереження про визнання недійсною постанови № 15-6/09-22-016КП-22ЕС від 23.03.2009 про застосування економічних санкцій у розмірі 19279,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Вода Донбасу” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергосбереження про визнання недійсною постанови № 15-6/09-22-016КП-22ЕС від 23.03.2009 про застосування економічних санкцій у розмірі 19279,36 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що державною інспекцією з енергозбереження за результатами комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів Амвросіївського ВУВКГ КП “Вода Донбасу” складено акт від 19.03.2009 № 15-6/09-17-016 КП, яким встановлено порушення позивачем вимог законодавчих та нормативних актів з енергозбереження, а саме: перевитрати електричної енергії через некомпенсацію реактивної енергії.

На підставі заначеного акту перевірки відповідачем прийнято постанову про застосування економічних санкцій від 23.03.2009 № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС, якою визначено до сплати економічні санкції у розмірі 19279,39 грн.

Позивач наголошує на тому, що постанова про застосування економічних санкцій підлягає визнанню судом недійсною з тих підстав, що акт перевірки не відповідає вимогам п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, а саме акт перевірки не було підписано кервіником КП “Компанія “Вода Донбасу”.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем помилково зазначено в постанові на порушення приписів ст.ст. 3,11 ЗУ “Про енергозбереження”, оскільки жодна із зазначених статей не встановлює склад правопорушення у сфері енергозбереження та відповідальність суб'єкта господарювання.

Позивач зазначає, що згідно постанови про застосування економічних санкцій від 23.03.2009 у якості причини нераціонального (неефективного) використання електроенергії вказано відхилення коефіцієнту реактивної потужності від нормативного значення, однак, в акті перевірки від 19.03.2009 факту відхилення коефіцієнту реактивної потужності від нормативного значення не встановлено.

Також, за результатами перевірки відповідачем було винесено припис до акту від 19.03.2009 щодо усунення порушень та зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення фактів неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів до вересня 2009 року, але відповідачем до настання строків для усунення недоліків та перевірки виконання приписів було винесено постанову від 23.03.2009 № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС про застосування економічних санкцій, чим як вважає позивач було порушено розділ ІІ Постанови КМУ № 699 від 02.09.1993 та вимоги ст. 218 ГК України.

Окрім зазначеного, позивач також посилається на вимоги постанови КМУ від 21.05.2009 № 502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року”, відповідно до яких органам та посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності приписано не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає постанову про застосування економічних санкцій від 23.03.2009 № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС такою, що не грунтується на вимогах законодавства України і підлягає визнанню судом недійсною.

Відповідач — Державне інспекція з енергозбереження, заперечувала проти позову, посилаючись на те, що постанова територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 23.03.2009 року може бути визнана недійсною лише у разі її невідповідності вимогам чинного законодавства або визначеній компетенції органу, який її видав, однак, оскаржувана постанова була прийнята у відповідності з чинним законодавством та у межах компетенції Державної інспекції з енергозбереження.

Посилаючись на вимоги п.6 ст. 7 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відповідач зазначає, що в останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Як вказує відповідач, жодних зауважень до акту з боку підприємства не надходило, тому вважає доводи позивача щодо недійсності акту з приводу відсутності підпису директора на примірниках акту необгрунтованими.

Згідно пункту е) ст. 11 ЗУ “Про енергозбереження” встановлено введення плати за нераціональне використання ПЕР, що також відображено у постанові КМУ № 699 від 02.09.1993 “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві”, а саме: за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі їх неефективного використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата, тому, відповідач наголошує, що саме на підставі зазначених норм і стягуються штрафні санкції, передбачені оскаржуваною постановою.

Відповідач також не погоджується із твердженням позивача про відсутність в акті комплексної перевірки посилання на порушення у вигляді відхилення коефіцієнту реактивної потужності від нормативного значення, оскільки пунктом 3 розділу 4 акту визначено факти нераціонального використання електроенергії, за результатами виявлення яких і було складено постанову. Крім того, результатами перевірки встановлено, що на підприємстві відсутні компенсуючі пристрої, що призводить до перевитрат електричної енергії у розмірі 35,413 тис. кВт. Год.

Також, посилаючись на вимоги постанови КМУ № 699 від 02.09.1993 відповідач не погоджувався із доводами позивача щодо винесення постанови одразу після обстеження підприємства та недотримання терміну виконання припису, та наполягав на тому, що відповідно до постанови КМУ плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження, тому вважає правомірним винесення постанови від 23.03.2009 року.

Крмі того, відповідач також заперечував проти застосування вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заодів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010”, оскільки, на думку відповідача, зазначена постанова розповсюджується тільки на випадки, які мали місце після набрання зазначеною Постановою чинності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову та при наданні пояснень дотримувався позиції, що викладена у письмових запереченнях. Просив суд у задоволенні позовних вимог КП “Вода Донбасу” відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і дослідивши матеріали адміністративного позову, встановив наступне:

Позивач — Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” є юридичною особою (ЄДРПОУ 00191678), зареєстроване згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради 03.09.2007.

Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області діє на підставі Положення про територіальне управління, затверджене наказом Державної інспекції з енергозбереження № 35 від 20.03.2009 року.

В своїй діяльності Державна інспекція з енергозбереження керується ЗУ “Про енергозбереження”, ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження.

Відповідно до п. 3 Положення територіальне управління інспекції:

виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства про енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів;

аналізує стан використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та приймає відповідні рішення;

застосовує до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

19 березня 2009 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, а саме Амвросіївського ВУВКГ, що є відокремленим підрозділом КП “Компанія “Вода Донбасу” без права юридичної особи. За результатами перевірки складено акт № 15-6/09-17-016 КП (а.с. 6-9).

Результатами перевірки встановлено, що на підприємстві відсутні компенсуючі пристрої, що призводить до перевитрат електричної енергії у розмірі 35,413 тис. кВт. год., що встановлює факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії (перевитрати). Перевирати електроенергії пов'язані з некомпенсацією реактивної енергії.

За результатами перевірки було складено припис до акту № 15-6/09-17-016 КП (а.с. 10-11), відповідно до якого встановлено 10 заходів щодо раціонального використання енергії, зокрема:

розглянути питання щодо заміни вугільних котлів та побутових вугільних печей на сучасні опалювальні прилади;

встановити компенсуюче устаткування для доведення коефіцієнта потужності підприємства до нормативного значення з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності;

розробити організаційно-технічні заходи з економії ПЕР.

Термін виконання зазначених приписів встановлений на вересень 2009 року.

Крім того, судом встановлено, що за результатами перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було складено постанову № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС про застосування економічних санкцій (а.с. 12-13), на підставі якої за результатами виявлення факту нераціонального (неефективного) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів до КП “Компанія “Вода Донбасу” застосовано підвищену плату у розмірі 19279,36 грн.

Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання затверджений наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 вд 04.08.2000.

Згідно п. 2 Порядку планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Відповідно до п. 5 Порядку перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження.

За результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать:

прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;

марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;

споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Згідно із п. 9 Порядку встановлено, що обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Якщо неефективне використання ПЕР викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, Інспекцією сумісно із підприємством визначаються обсяги і терміни виконання робіт для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців.

За результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити йогоу Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії.

Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Отже, суд встановив, що територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було здійснено перевірку КП “Компанія “Вода Донбасу” в межах повноважень, покладених на територіальне управління Положенням. За результатами перевірки теруправлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було складено акт № 15-6/09-17-016 КП від 19.03.2009, який підписано інспектором, що проводив перевірку.

Суд не сприймає доводи позивача щодо недійсності акту перевірки з приводу відсутності підпису кервіника підприємства, оскільки керівником не надано заперечень до зазначеного акту та не оскаржено його в порядку, встановленому п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, що свідчить про надання згоди з виявленими порушеннями.

Крім того, за результатами перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області до акту перевірки було складено припис, яким визначено порядок та терміни усунення виявлених порушень з питань енергозбереження, при цьому строки виконання зазначених приписів відповідають вимогам п. 10 Порядку, тобто не перевищує шести місяців.

Також, на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів, яке було оформлено постановою № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС від 23.03.2009 року.

Підставою для винесення зазначеної постанови визначено ЗУ “Про енергозбереження”, ст.ст. 3,11 наказу Мінпаливенерго України від 17.01.2002 № 19 “Правила користування електричною енергією. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. Правила устаткування електроустановок”.

Згідно ст. 11 ЗУ “Про енергозбереження” визначено економічні заходи для забезпечення енергозбереження, зокрема, одним із заходів передбачається введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Пунктом 3 розділу 4 акту перевірки встановлено факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії, перевитрати. Зазначені перевитрати пов'язані з некомпенсацією реактивної енергії, оскільки на підприємстві відсутні компенсуючі пристрої, що призводить до перевитрат електричної енергії.

Відповідно до п. 11.2 Правил користування електричною енергією, затерджених НКРЕ від 22.08.2002 № 928, встановлено обов'язок споживача електричної енергії підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами.

Згідно методики обчислення плати за перетікання реактивної енергії між електропередавальною організацією та споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 встановлено нормативне значення коефіцієнта потужності підприємства на рівні 0,25.

Актом перевірки КП “Компанія “Вода Донбасу” встановлено значення коефіцієнтів потужності за постачальниками (п. 2 розділ 4 “Електроенергія”, а.с. 8):

Харцизькі електричні мережі - 0,608;

ПЕМ “Енерговугілля” - 0,583.

Отже, в разі перевищення встановленого значення коефіцієнту потужності споживач порушує технологічну дисципліну, що призводить до перевитрат активної енергії та є підставою для застосування підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів.

З огляду на викладене, суд не сприймає доводи позивача щодо відсутності посилань у акті перевірки, приписі та постанові про застосування економічних санкцій на нормативні акти, відповідно до яких визначається відповідальність за нераціональне використання електричної енергії, оскільки зазначеними пунктами встановлено порушення позивачем (споживачем електричної енергії) перевищення встановленого коефіцієнту потужності.

Щодо вимог позивача про несвоєчасність винесення постанови про застосування економічних санкцій, то суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначена постанова винесена у відповідності до вимог п.п. 15-17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, а саме постанову винесено на підставі акту перевірки, своєчасно направлено її позивачу та надано термін для її сплати, що також не порушує права позивача на оскарження постанови про застосування підвищеної оплату у встановлений законодавством термін.

Крім того, позивачем до суду не було надано доказів, які б свідчили про виконання приписів до акту перевірки від 19.03.2009 року у строк до вересня 2009 року, або оскарження висновків акту перевірки, оскільки позивач звернувся до суду за оскарженням зазначеної постанови у період закінчення строку на виконання приписів територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області.

Посилання позивача на застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010”, якою встановлено обмеження щодо проведення перевірок та застосування санкцій за порушення органами та посадовими особами, що уповноважені здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності, судом вважаються необгрунтованими з наступних підстав:

Зазначена постанова КМУ № 502 набрала законної чинності 21 травня 2009 року, тобто після прийняття рішення про застосування підвищеної плати за неефективне використання електричної енергії.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом встановлено, що вище зазначена постанова КМУ № 502 від 21.05.2009 року не пом'якшує та не скасовує відповідальність за нераціональне (неефективне) використання електроенергії, перевитрати, тому не може бути застосована до правовідносин щодо перевірки КП “Компанія “Вода Донбасу”.

          Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;          

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було доведено правомірність дій щодо прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів, яке відображено у постанові № 15-6/09-22-016 КП 22 ЕС від 23.03.2009 року, тому позовні вимоги Комунального підприємства “Вода Донбасу” до Державної інспекції з енергосбереження про визнання недійсною постанови № 15-6/09-22-016КП-22ЕС від 23.03.2009 про застосування економічних санкцій у розмірі 19279,36 грн. - не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства “Вода Донбасу” до Державної інспекції з енергосбереження про визнання недійсною постанови № 15-6/09-22-016КП-22ЕС від 23.03.2009 про застосування економічних санкцій у розмірі 19279,36 грн. – відмовити.          

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 30 вересня 2009 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 05 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.