Ухвала суду № 68215007, 25.07.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

25 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., розглянувши заяву Енергетичної митниці ДФС (далі - Митниця) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз» до Митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 квітня 2017 року залишив без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року про задоволення позову

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Митниця подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини пов'язані з визначенням митної вартості товару, у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 16 квітня 2015 року, 16 червня, 27 липня, 2 серпня 2016 року (справи №№ К/800/67953/14, К/800/44308/15, К/800/531/16, К/800/21148/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм митного законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявленням, документальним підтвердженням та декларуванням митної вартості, а також з контрольними повноваженими митних органів перевіряти правильність визначення митної вартості та коригувати її.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що Митниця не навела обґрунтованих сумнівів щодо достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару, тоді як подані останнім додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, серед яких:експортна декларація країни відправлення від 1 вересня 2015 року № 10006110/01915/0013209, рахунок від 1 вересня 2015 року № 916, підтвердження про надання знижки від 31 серпня 2015 року, лист LITASCO SA від 7 серпня 2015 року № 459, розрахунок ціни та знижки від 15 вересня 2015 року, підтверджують ціну товару, не містять розбіжностей, піддаються обчисленню.

У порівнюваній постанові від 27 липня 2016 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято на підставі поданих до митного оформлення документів, що містили розбіжності щодо строків оплати за товар, не мали інформації щодо витрат і страхових документів, визначених Меморандумом-угодою від 1 червня 2015 року № 30/1-МОА-2015. За результатами порівняння вартості товару із вартістю сировинних складових цього товару була встановлено значну невідповідність вартості сировинних складових товару. Виявлена невідповідність вартості баржі, виходячи з її ваги та вартості брухту чорних металів на світовому ринку. Декларант не надав у повному обсязі документи, необхідні для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару, не спростував виявлені розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах.

У порівнюваному рішенні від 2 серпня 2016 року йдеться про те, що Дніпропетровська митниця обґрунтовано відкоригувала митну вартість товару, оскільки з поданих декларантом документів неможливо здійснити чітку ідентифікацію рахунків-фактури (інвойс) із заявленою партією товарів. У зовнішньоекономічному контракті були відсутні реквізити специфікації, а у рахунку-фактурі умови поставки продукції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року міститься висновок про те, що митні органи правильно коригували митну вартість товарів, позаяк декларант не виконав у повному обсязі вимоги частини третьої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК).

У справі, в якій прийнята порівнювальна ухвала суду касаційної інстанції від 16 квітня 2015 року, було встановлено, що декларант подав для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні відомості, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті декларантом на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 цього Кодексу.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що норми матеріального права, які регулюють відносини визначення митної вартості товару, у справах, в яких вони були ухвалені, застосовувалися залежно від змісту та характеру фактичних обставинами.

Зазначені обставини в розумінні положень пункту 1 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз» до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко