Ухвала суду № 68214994, 26.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

26 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Медіа-Трейдінг» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11 січня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ТОВ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2017 року (№ К/800/6332/14), 28 лютого 2017 року (№ К/800/23266/14), 25 травня 2016 року (№ К/800/41337/13), 28 жовтня 2015 року (№ К/800/26073/15), 24 травня 2017 року (№ К/800/34150/16), 10 серпня 2016 року (№ К/800/12749/16), 9 грудня 2015 року (№ К/800/27021/15) та від 7 червня 2017 року (№ К/800/7536/17 які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз оскаржуваного судового рішення та рішень Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

В оскарженому рішенні суд касаційної інстанції погодився із висновками судів передніх інстанцій про те, що спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами ознак фіктивності діяльності контрагента позивача, а саме: наявністю у матеріалах справи протоколів допиту свідків в кримінальному провадженні, з яких вбачається, що засновники контрагента позивача не здійснювали фінансово-господарської діяльності, не мали наміру займатися господарською діяльністю та товариство-контрагент зареєстровано без мети здійснення підприємницької діяльності, свідчить про безтоварність господарських операцій.

У рішеннях від 8 та 28 лютого 2017 року, 28 жовтня 2015 року, 9 грудня 2015 року, 7 червня 2017 року (справи №№К/800/6332/14, К/800/23266/14, К/800/26073/15, К/800/27021/15, К/800/7536/17 відповідно) цей суд дійшов висновку, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Рішення Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року (№ К/800/41337/13) та від 24 травня 2016 року (№ К/800/34150/16) не можуть бути прикладами різного правозастосування, оскільки у цих рішеннях суд касаційної інстанції не формував правозастосовного висновку, а, з огляду на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, рішення скасував та направив справи на новий розгляд, у першому випадку - до суду першої інстанції, у другому - до суду апеляційної інстанції.

В ухвалі від 10 серпня 2016 року (К/800/12794/16), Вищий адміністративний суд України суд встановив реальність здійснення господарських операцій та зазначив те, що матеріали кримінального провадження не можуть слугувати спростуванням факту здійснення таких операцій.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Медіа-Трейдінг» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. Волков

Судді: М.І. Гриців

О.В. Кривенда