Ухвала суду № 68190522, 08.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до державних реєстраторів Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича та Іскрова Олега Вікторовича про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державних реєстраторів Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравця Олександра Володимировича та Іскрова Олега Вікторовича про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22 травня 2017 року по справі № 815/2472/17 та прийняти нову ухвалу, якою клопотання публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про вжиття заходів адміністративного позову задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що одночасно з позовом, 26 квітня 2017 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, нотаріусам України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, в розумінні вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, здійснювати реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше, щодо наступних об'єктів нерухомого майна:

- нежилого приміщення магазину № 29, загальною площею 106,1 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- нежилого приміщення магазину № 61, загальною площею 27,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4 реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- нежилого приміщення магазину № 30, загальною площею 145,5 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Грецька, 3/4, реєстраційний номер об'єкта нерумого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- квартири під номером 18, загальною площею 251,1 м2, житловою площею 179,7 м2, яка знаходиться за адресою: вул. Гаванна, 6, м. Одеса,

до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Зазначене клопотання, позивачем обґрунтоване тим, що на теперішній час майно, що є предметом іпотеки, вільне від обтяжень іпотекою, що порушує права позивача, як іпотекодержателя відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вибачається з матеріалів справи, позивачем не було надано суду доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, оскільки на момент подання адміністративного позову відповідачами вже прийняті рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іншою особою, вжиття таких заходів не призведе до фактичного невиконання судового рішення в разі задоволення позову, а оскарження можливого вчинення реєстраційних дій іншими державними реєстраторами є предметом окремого судового провадження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують і є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року по справі № 815/2472/17, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ухвалу складено у повному обсязі - 09 серпня 2017 року.