Ухвала суду № 68112515, 18.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року м. Київ К/800/51109/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Ткач Маріанни Юріївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куренного Олександра Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Куренного О.В. (надалі - Уповноважена особа), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду № 122/13 від 25 листопада 2013 року щодо зменшення загальної суми відшкодування вкладникам АТ «ЕРДЕ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, по одному вкладнику (ОСОБА_3.) на 64 724,19 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири грн. 19 коп.);

зобов'язати Фонд та Уповноважену особу відновити (включити) позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ЕРДЕ БАНК» відповідно до договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку № 2572/12/ФЛ від 9 жовтня 2012 року на суму 67472,87 грн. за рахунок коштів Фонду;

стягнути з Фонду на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 67 472,87 грн. у якості гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду № 122/13 від 25 листопада 2013 року щодо зменшення загальної суми відшкодування вкладникам АТ «ЕРДЕ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, по одному вкладнику (ОСОБА_3.) на 64 724,19 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири грн. 19 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання відновити в реєстрі вкладників.

Винесено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги про зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи Куреного О.В. відновлено (включено) ОСОБА_3 в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ЕРДЕ БАНК» відповідно до договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку №2572/12/ФЛ від 9 жовтня 2012 року на суму 67 472 (шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 87 копійок за рахунок коштів Фонду - задоволено.

Зобов'язано Фонд та Уповноважену особу Куреного О.В. відновити (включити) позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ЕРДЕ БАНК» відповідно до договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку №2572/12/ФЛ від 9 жовтня 2012 року на суму 67 472 (шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 87 копійок за рахунок коштів Фонду.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі .

Заперечень на дану касаційну скаргу не надходило.

Враховуючи положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), колегія суддів здійснює перегляд судових рішень в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 жовтня 2012 року між позивачем (вкладником) та ПАТ "ЕРДЕ БАНК" укладено договір банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) № 2572/12/ФЛ (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що у вкладника відкрито депозитний рахунок.

У свою чергу, позивач вніс на цей рахунок 63955,33 грн. Вклад залучався на 1 місяць, починаючи з 9 жовтня 2012 року.

Пунктом 1.2. Договору передбачено строк повернення вкладу - 9 листопада 2012 року.

29 жовтня 2012 року Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 25 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В.

31 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ЕРДЕ БАНК», до Уповноваженої особи.

9 січня 2013 року постановою Національного банку України № 4 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» відкликано банківську ліцензію ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

10 січня 2013 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 3 «Про уповноваження особи Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» було призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку АТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного О.В.

11 січня 2013 року позивач повторно звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом та надав підтверджуючі документи.

22 травня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/6556/13-а) визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію AT "ЕРДЕ БАНК" Куреного О.В. щодо розгляду заяв ОСОБА_3 від 31 жовтня 2012 року та від 11 січня 2013 року щодо виплати гарантованої суми за вкладом.

15 серпня 2012 року позивач подав заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, що підтверджується листом Фонду від 13 листопада 2013 року.

19 серпня 2013 року Уповноважена особа листом вих. №5834 повідомила позивача про те, що 12 серпня 2013 року виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 081/13 щодо внесення ОСОБА_3 до Переліку вкладників ПАТ «Ерде Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

25 листопада 2013 року рішенням Фонду № 122/13 внесено зміни до Переліку вкладників, яким зменшено суму, що належить виплатити позивачеві на 64724,19 грн.

Не погоджуючись із вищенаведеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку, що позивач має право на отримання гарантованої суми відшкодування від Фонду. Однак, зазначив, що визнавши протиправним та скасувавши пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду № 122/13 від 25 листопада 2013 року є достатнім способом захисту прав позивача, оскільки після набрання законної сили даного судового рішення, ОСОБА_3 автоматично повертається до стану, що передував протиправному рішенню відповідача, тобто вважається таким що знаходиться у Переліку вкладників із відповідним правом на відшкодування, а тому відсутні підстави для його повторного включення.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення першої інстанції вказав, що саме скасування рішення відповідача про виключення суми вкладу позивача з Переліку не є достатнім способом захисту, лише задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи відновити ОСОБА_3 в Загальному реєстрі - відновить порушене право.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (надалі - Закон № 4452, в редакції від 16 травня 2013 року, що була чинною на момент прийняття оскарженого рішення).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452 передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною першою статті 4 Закону № 4452 встановлено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з частини першою статті 11 Закону № 4452 управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду передбачені статтею 12 Закону № 4452. Зокрема, виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Статтею 27 Закону № 4452 регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

При цьому, відповідно до частини шостої цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною п'ятою цієї статті, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за №1548/21860 (надалі - Положення №14; в редакції від 11 лютого 2013 року, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 11 до цього Положення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Фонду із письмовою заявою, однак отримав відмову.

Відмовляючи позивачу відшкодувати гарантовану суму вкладу, відповідачі послалися на пункт 7 частини четвертої статті 26 Закону № 4452. Відповідно до даної норми, Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку.

Як вбачається із Закону № 4452, даний акт прийнято з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини 1 статті 52 цього Закону.

Разом з тим, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки встановлені частиною четвертою статті 26 Закону № 4452.

Як вже раніше зазначалось позивачем було укладено договір банківського вкладу.

У свою чергу, частиною другою статті 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною шостою статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Отже, умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що договір укладений з позивачем на звичайних умовах, а тому позивач має право на отримання гарантованої суми відшкодування від Фонду.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку стосовно задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів відновити (включити) позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ЕРДЕ БАНК» відповідно до договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку №2572/12/ФЛ від 9 жовтня 2012 року на суму 67 472 (шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 87 копійок за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вже зазначалось вище Закон наділяє Фонд відповідними повноваженнями, зокрема, формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом та затвердження реєстру вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Таким чином, для повного відновлення порушених прав позивача необхідно не лише скасувати оскаржуване рішення, а й зобов'язати відповідачів включити ОСОБА_3 до даного переліку.

Отже, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» Ткач Маріанни Юріївни залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді