Ухвала суду № 68112513, 03.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 серпня 2017 року м. Київ К/800/26236/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Подільської міської ради Одеської області про призначення соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на вказані судові рішення.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, остання була постановлена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні й повний її текст виготовлено 23 червня 2017 року, а отже, враховуючи приписи статтей 103, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг двадцятиденного строку починається з наступного дня після складення ухвали в повному обсязі, тобто з 24 червня 2017 року, та закінчується 13 липня 2017 року; касаційну ж скаргу ОСОБА_1 подано 27 липня 2017 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті).

В касаційній скарзі позивач зазначав, що у судовому засіданні апеляційним судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови й з метою отримання повного тексту вказаного судового рішення позивач подав до канцелярії суду першої інстанції відповідну заяву, проте копію оскаржуваного рішення від 21 червня 2017 року було отримано ним лише 19 липня 2017 року, в зв'язку з чим він був позбавлений можливості вчасно подати касаційну скаргу.

Проте, наведені позивачем підстави пропуску строку касаційного оскарження не можуть вважатись поважними та достатніми для висновку щодо пропуску цього строку останнім з поважних причин, оскільки, вказуючи про отримання копії оскаржуваного рішення 19 липня 2017 року, документів в підтвердження невиконання судом апеляційної інстанції передбаченого частиною 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язку з надіслання особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі, не надав; саме ж лише посилання на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення апеляційного суду за поданою 19 липня 2017 року до суду першої інстанції заявою, в даному випадку, не є причиною пропуску строку звернення до суду, що беззаперечно може бути розцінена як поважна.

В результаті вивчення касаційної скарги також встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Позивачем в касаційній скарзі порушено питання щодо звільнення його від сплати судового збору.

Так, приписами частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.

Разом з тим, названі правові норми Закону України «Про судовий збір» і Кодексу адміністративного судочинства України не мають безумовного, абсолютного характеру і встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись пільгами, встановленими цими статтями щодо сплати судового збору.

При цьому, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.

Натомість, розмір ставки судового збору може бути зменшений судом або розстрочений таким чином, щоб не допустити ситуації, в якій особа може залишитись без засобів для існування, проте в усіх випадках з урахуванням мінімальних соціальних гарантій у розмірах, встановлених для відповідних категорій громадян Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Також, особі, яка звертається з клопотанням в порядку вищевказаних правових норм Закону України «Про судовий збір» і Кодексу адміністративного судочинства України необхідно врахувати і те, що воно має бути вмотивованим, а наведені в ньому доводи - підтверджені відповідними доказами.

В касаційній скарзі позивач посилався на те, що знаходиться в складних для нього і утримуваного ним малолітнього сина умовах і не може сплатити судовий збір, оскільки являється особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України/району проведення антитерористичної операції та отримує лише пенсію за віком розміром 1760,00 грн.

Однак, з огляду на наведене вище, такі посилання самі по собі, підтверджені лише довідкою органу Пенсійного фонду про розмір отримуваної пенсії, не можуть свідчити про незадовільний майновий стан позивача (в розумінні наведених приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» і статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України) та неможливість сплатити судовий збір за подання вказаної касаційної скарги, а отже й бути визнані беззаперечною підставою для звільнення від його сплати, що, разом з тим, не позбавляє можливості додаткового документального обгрунтування заявленого клопотання.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у лютому 2017 року.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600 грн.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що всупереч приписів пункту 2 частини першої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі невірно зазначено найменування, поштову адресу особи, як відповідача, що не брав участі у справі та не значиться в судових рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно ж із частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Косовського міськрайонного суду Одеської області від 03 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Подільської міської ради Одеської області про призначення соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.