Постанова № 6809908, 19.11.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 року Справа № 2а-4575/09/1370

16 год. 25 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал № 9

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., при секретарі Козьмін А.М., за участю представника позивача Кондрат Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до приватного підприємства «Матадор Плюс» про стягнення податкового боргу в сумі 7199,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Матадор Плюс» про стягнення податкового боргу в сумі 7199,68 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податковий борг приватного підприємства «Матадор Плюс» в сумі 7199,68 грн., в т.ч. 39,38 грн. залишок несплаченої пені, виник після проведення планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача, результати якої оформлено актом від 14.12.2006 року. Оскільки платник податків у встановлені законом строки податкового зобовязання не сплатив, а вжиті податковим органом заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не мали позитивних результатів, позивач звернувся до суду про її стягнення у примусовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи розписками про отримання судової повістки. З урахуванням викладеного суд ухвалив розглянути справу за наявними у ній доказами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи докази та оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 5.2.4. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог п. 2.12 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена наказом ДПА України від 11.06.2003р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (у разі, коли такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним судом до провадження) - у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Відповідно до вимог п. 5.3.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження .

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування", контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно п.п. 6.2.1, п. 6.2, ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3, п. 6.2, ст. 6 цього ж Закону України, податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно абз. 2, п.п. 8.2.1, п. 8.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", право податкової застави у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції на виконання покладених функцій, зокрема, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Приватне підприємство «Матадор Плюс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 01 грудня 2000 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДР № 354643 від 22.05.2009 року. Відповідач 18 грудня 2000 року взятий на облік як платник податків за №31216119, що підтверджується довідкою № 123/29-011 від 18 червня 2009 року.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова з 30.11.2006 року по 13.12.2006 року проводила виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Матадор Плюс», про що складено акт від 14.12.2006 року № 854/355/23-31/31219116. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2007 р. №0002422320/2/12324, згідно якого загальна сума податкового зобовязання відповідача по сплаті податку на додану вартість становить 7401,47 грн., в т. ч. 5693,44 грн. сума основного боргу, 1708,03 грн. штрафні санкції. Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 14.12.2006 року та відповідно з рішенням відповідача про нарахування сум податкового зобовязання по податку на додану вартість, ПП «Матадор Плюс» оскаржило таке рішення спочатку в адміністративному, а потім і судовому порядку.

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.11.2007 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю. Апеляційний господарський суд ухвалою від 01.04.2008 року апеляційну скаргу ПП «Матадор Плюс» залишив без розгляду.

Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного господарського суду від 01.04.2008 р. та звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі № 2а-4575/09/1370 до винесення рішення Вищим адміністративним судом України. Зазначене клопотання було предметом обговорення в судовому засіданні 19.11.2009 року і суд відмовив відповідачу в його задоволенні, оскільки суду не надано доказів зупинення судом касаційної інстанції виконання судового рішення, а отже податкове зобовязання є узгодженим в судовому порядку та набуло статусу податкового боргу.

Отже, з дня набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 20.11.2007р. законної сили, податкове зобовязання у сумі 7401,47 грн. вважається узгодженим. Оскільки узгоджене податкове зобовязання не сплачено у встановлений законом строк, то на підставі п. 5.4.1 ст. 5 Закону України №2181, таке визнається сумою податкового боргу платника податків. З метою спонукати відповідача сплатити податковий борг позивач сформував 05 лютого 2009 року першу податкову вимогу № 1/150, згідно якої загальна сума податкового боргу ПП «Матадор Плюс» станом на 05.02.2009 року становить 7401,14 грн. Відповідач дану вимогу отримав 11 лютого 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого є в матеріалах справи. 16 березня 2009 року позивачем сформовано другу податкову вимогу № 2/334, згідно якої загальна сума податкового боргу ПП «Матадор Плюс» станом на 05.02.2009 року становить 7153,29 грн., але через неможливість вручення відповідачу, 06.05.2009 р. її розміщено на дошці податкових оголошень.

З долучених до матеріалів справи доказів випливає, що станом на дату судового засідання податковий борг ПП «Матадор Плюс» з податку на додану вартість, з врахуванням часткової його сплати, становить 7199,68 грн. в т. ч. 7160,30 грн. сума основного боргу, 39,38 грн. залишок несплаченої пені. Оскільки у встановлені законом строки відповідач податкового зобовязання на вказану суму не сплатив, орган державної податкової служби обґрунтовано звернувся до суду про його примусове стягнення.

З урахуванням наведеного позовні вимоги державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Матадор плюс» (м. Львів, вул. Шевченка, 344/68; ідентифікаційний код юридичної особи 31216119) на користь державного бюджету України податковий борг в сумі 7199 (сім тисяч сто девяносто девять) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Москаль Р.М.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2009 року.