Рішення № 680775, 12.12.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-1188/2006 Головуючий у 1 інстанції Сараев І.A.

Категорія 40 Доповідач Песоцька Л.І.

РІШЕННЯ Іменем України

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Песоцької Л.І.

суддів Трушкова М.М.. Власенко Л.І.

при секретарі Лепеха О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Ясла-садок №54 Управління освіти Маріупольської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2006 року.

встановила:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даними позовними вимогами.

Вказувала на те, що 3 квітня 2006 року вона була прийнята на роботу на. посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ясла-садок № 54 Управління освіти Маріупольської міської ради. З 5 по 15 квітня 2006 року у зв'язку із хворобою знаходилася на лікарняному і в період хвороби їй передали трудову книжку з записом про її звільнення з роботи з 5 квітня за власним бажанням. 17 квітня вона вийшла на роботу і надала лікарняні листки, але завідуюча не допустила її до роботи, вимагала написати заяву про звільнення, погрожувала звільненням за ініціативою адміністрації. 18 квітня її також не допустили до роботи. В кінці квітня 2006 року вона отримала від відповідача копію наказу від 17 квітня про скасування наказу від 5 квітня 2006 року про її звільнення і запрошення з'явитися 21 квітня 2006 року на засідання профкому з питання її невиходу на роботу.

Посилаючись на незаконність звільнення, просила поновити на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ясла-садку №54, стягнути на її користь середній заробіток за вимушений прогул з 17 квітня 2006 року і відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 грн.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 24 жовтня 2006 року в задоволені позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати, визнати незаконним наказ про звільнення, поновити її на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за вимушений прогул, заробітну плату за два дні роботи, допомогу за період непрацездатності, відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 грн., витрат на оплату правової допомоги і сплату судового збору в сумі 2817,50.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача Гладченка О.В., який просив рішення залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню з задоволенням позовів про поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і частковим задоволенням позову про відшкодування моральної шкоди з таких підстав.

У відповідності з вимогами п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 наказом НОМЕР_1 від 3 квітня 2006 року була прийнята на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ясла-садок № 54. Наказом відповідача від 5 квітня 2006 року НОМЕР_2 вона звільнена з роботи з зазначеного дня за власним бажанням (а.с.31-32), наказом НОМЕР_3 від 17 квітня 2006 року наказ про її звільнення скасований (а.с.33).

Відмовляючи в задоволенні позовів, суд вказав на те, що, оскільки відповідачем скасований наказ про звільнення позивачки з роботи і вона могла приступити до роботи, позивачка не може вважатися звільненою з роботи і вимагати поновлення на роботі. З таким висновком не можна погодитись.

Згідно зі ст.З8 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачка не зверталася до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням, з 5 по 15 квітня 2006 року не виходила на роботу у зв'язку з хворобою, про що надала лікарняний листок.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи з 5 квітня 2006 року за власним бажанням є незаконним.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Обґрунтовуючи позов про поновлення на роботі, позивачка посилалась на те, що після незаконного звільнення вона з 17 квітня 2006 року не була допущена до роботи: після скасування наказу про звільнення питання про її поновлення на роботі не було вирішене.

Заперечуючи проти цих доводів, відповідач не надав докази про прийняття заходів до фактичного поновлення позивачки на роботі.

З пояснень представника відповідача, третьої особи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 ними не визнавалися, завідуючою ясла-садком пропонувалося позивачці для вирішення питання про роботу надати пояснення, документи (а.с.73).

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що вона повідомляла завідуючу ясла-садком про знаходження позивачки на лікарняному з 5 квітня, 17 квітня позивачка вийшла на роботу і між нею та завідуючою виник скандал. Ці обставини підтверджуються і показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, працівників відповідача.

З поштового відправлення вбачається, що 22 квітня 2006 року відповідач направив позивачці копію наказу від 17 квітня 2006 року про скасування наказу про її звільнення і запрошення на засідання профкому з питання її невиходу на роботу.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають повному задоволенню.

Скасування відповідачем наказу про звільнення не є підставою для відмови в задоволенні вимог позивачки про поновлення на роботі.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів враховує положення п.п.2,8,10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (із змінами).

Позивачка відпрацювала у відповідача два дні (3-4 квітня 2006 року), її заробітна плата склала 42 грн.42 коп., після коригування на коефіцієнти підвищення окладу за період вимушеного прогулу заробітна плата - 48 грн.38 коп. Середньоденна заробітна плата- 24 грн. 19 коп. (48,38 : 2 ).

За період вимушеного прогулу з 17 квітня по 12 грудня 2006 року з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути середню заробітну плату в сумі 3991 грн.З5 коп. (24.19x165).

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. При цьому колегія суддів враховує характер неправомірних дій відповідача, скасування ним самим наказу про звільнення позивачки, наведені останньою обґрунтування і докази завданої моральної шкоди і, погоджуючись з тим, що діями відповідача їй завдані моральні страждання та переживання, вважає відповідним завданій моральній шкоді відшкодування в розмірі 200 грн.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 59 грн.50 коп. (51 + 8,50) на розрахунковий рахунок 31411537600052 Маріупольської міської ради код платежу 22090100 ОКПО одержувача 24164947 банк одержувача УДК у Донецькій області МФО банку 834016 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 3522801100992 МФО в УДК Донецької області код ОКПО 02891428.

В апеляційній скарзі позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за два відпрацьовані дні і допомогу за непрацездатністю. Між тим, апеляційний суд у відповідності з вимогами ст.303 ЦПК України перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції. Такі вимоги в суді першої інстанції позивачкою не заявлялися.

Перевіряючи заяву позивачки про відшкодування витрат на правову допомогу та сплату судового збору в сумі 2817 грн.50 коп., колегія суддів враховуючи обсяг та характер наданої адвокатом допомоги, витрачений ним час, матеріали справи, виходячи з розумної необхідності витрат і граничного розміру компенсації витрат правової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" вважає необхідним відшкодувати ці витрати в розмірі 1500 грн. Витрати на судовий збір в сумі 42 грн.50 коп. не підлягають відшкодуванню, оскільки згідно з п.1 ст.4 Декрету

Кабінету Міністрів України „Про державне мито" позивачка звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 жовтня 2006 року скасувати.

Позови ОСОБА_1 про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за вимушений прогул з 17 квітня 2006 року задовольнити повністю, позов про відшкодування моральної шкоди - частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ясла-садок № 54 Управління освіти Маріупольської міської ради.

Стягнути з Ясел-садка № 54 Управління освіти Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за вимушений прогул з 17 квітня 2006 року в сумі 3991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 35 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 (двісті) грн., відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.

Стягнути з Ясел-садка № 54 Управління освіти Маріупольської міської ради судовий збір в розмірі 59 грн.50 коп. на розрахунковий рахунок Маріупольської міської ради 31411537600052 код платежу 22090100 ОКПО одержувача 24164947 банк одержувача УДК у Донецькій області МФО банку 834016 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі ЗО грн. на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Донецької області 3522801100992 МФО в УДК Донецької області код ОКПО 02891428.

Рішення набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржене безпосередньо в касаційну інстанцію протягом двох місяців з дня набрання чинності.