Постанова № 68068840, 27.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2017 року Справа № 904/12309/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 672 від 17.05.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1736 від 24.07.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі № 904/12309/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про стягнення 2 192 736, 66 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2015 рік

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 114.03.2017р. у справі № 904/12309/16 (суддя Бондарєв Е.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт звертає увагу на те, що залізницею було перевезено більшу кількість громадян ніж було заплановано за Договором № 355 від 03.02.2015р. (оскільки неможливо передбачити яка кількість пільгової категорії громадян скористається послугами залізничного транспорту за звітний рік для того, щоб встановити точну суму Договору). Однак відповідач не сплатив кошти залізниці та не відшкодував витрати з пільгових перевезень пасажирів.

На думку апелянта, висновок суду про здійснення відшкодування витрат лише в межах бюджетних асигнувань спростовується тим, що законодавством передбачено механізм надання головним розпорядникам бюджетних коштів у разі виникнення додаткових зобовязань, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, посилається на п. 6 Порядку №256 від 04.03.2002р. затвердженого Постановою КМ України, згідно якого у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа фінансовим органам обласних держадміністрацій, та пункт 7 вказаного Порядку, яким передбачено, що фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Держказначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів та обласного значення, пропорційно фактичним зобовязанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Держказначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів.

Апелянт вважає, що твердження місцевого господарського суду про відсутність між сторонами укладеного Договору спростовується матеріалами справи, які містять Договір № 355 від 03.02.2015р. та Додаткові угоди до нього. Крім того відсутність вини відповідача спростовується тим, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів у встановлений законом та договором термін не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, тому зобовязаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків з січня 2015р. по грудень 2015р. в сумі 2 191 736, 66 грн.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. (а.с.131-133) Зазначає, що однією з головних підстав для розпорядника бюджетних коштів здійснити виплати підприємствам недоотриманих грошових сум є наявність відповідного фінансування з державного бюджету. Однак, як встановлено місцевим господарським судом, відсутні докази в підтвердження надання субвенції з державного бюджету в сумі 2 191 736, 66 грн. на відшкодування залізниці недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян. Заявка згідно п.6 Порядку № 256 здійснюється лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, взятих на облік органами Державного казначейства України. Здійснення заявки у сумах, які перевищують бюджетні призначення суперечать п.4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, тому взяття таких зобовязань є порушенням бюджетного законодавства та передбачає наслідок недійсності такого договору, за такими операціями не виникають бюджетні зобовязання та не утворюється бюджетна заборгованість. Крім того, Договором було визначено його істотну умову ціну, яка була сплачена відповідачем в повному обсязі та перерахована позивачу. Вважає, що докази порушення відповідачем зобовязань перед позивачем відсутні (вина та причинний зв'язок), відтак склад цивільного правопорушення не містить всіх елементів для застосування стягнення збитків. Таким чином, на думку відповідача, стягнення недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян можливе лише при наявності відповідного фінансування з державного бюджету та укладення відповідного договору на суму 2 191 736, 66 грн. Посилається на позицію Вищого господарського суду України, викладену в аналогічній справі № 904/9650/14 від 08.07.2015р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.05.2017р. коелгією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.05.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, у звязку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.05.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Чимбар Л.О.

У судовому засіданні 04.05.2017р. оголошено перерву до 01.06.2017р.

У судовому засіданні 01.06.2017р. оголошено перерву до 20.06.2017р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 19.06.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, у звязку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. розгляд справи відкладено до 27.07.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.07.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, у звязку з перебуванням у відпустці суддів Березкіної О.В. та Чимбар Л.О.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.07.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.

У судовому засіданні 27.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

В січні 2015 року між Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач, платник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач, постачальник), було укладено Договір про відшкодування наданих пільг населенню № ПР/ДН-2 -15174/НЮ (а.с. 11-12).

Додатковою угодою №2 від 05.02.2015р. сторони виклали п.1 договору у новій редакції та погодили, що запланована сума відшкодування пільг населенню, відшкодування яких проводиться за рахунок субвенції з державного бюджету місцевому бюджету, на 2015 рік збільшена на 2 133 058,57 і складає 2 334 848,57 грн (а.с. 14)

Позивач, на підставі наданих в матеріали справи облікових форм про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів за період з січня 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 16-19, 21, 22, 24-26, 28, 30, 31 том 1), з який відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків 489 782,58грн за серпень 2015р.; 456 002,95грн за вересень 2015р.; 439 775,64 грн за жовтень 2015р.; 332 603,16 грн за листопад 2015р. та 323 635,70 грн не прийняті у відповідності до ст. 48 Бюджетного кодексу України в звязку з відсутністю планових асигнувань (а.с.167)

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом і підтверджується матеріалами справи в січні 2015 року між Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач, платник) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач, постачальник), було укладено Договір про відшкодування наданих пільг населенню № ПР/ДН-2 -15174/НЮ (а.с. 11-12).

Згідно п.1 договору, предметом цього договору є відносини сторін щодо відшкодування пільг, повязаних з наданням послуг з перевезення пасажирів, які мають на ці згідно з діючим законодавством України.

Відповідно до п.1.3 Договору, сума Договору обумовлюється в додатковій угоді № 1 до цього договору, яка є його невідємною частиною.

Обсяг коштів, передбачених в бюджеті на відшкодування пільг, можуть змінюватися на протязі року при уточнені бюджету, що відображається у додатковій угоді до цього договору.

Пунктами 7.1., 7.2. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2015р. до 31.12.2015р., та визначається відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.

Додатковою угодою №2 від 05.02.2015р. сторони виклали п.1 договору у новій редакції та погодили, що запланована сума відшкодування пільг населенню, відшкодування яких проводиться за рахунок субвенції з державного бюджету місцевому бюджету, на 2015 рік збільшена на 2 133 058,57 і складає 2 334 848,57 грн. Запланована сума на відшкодування пільг населенню, може збільшуватись або зменшуватись в залежності від розміру наданих пільг і сплачується постачальнику платником по факту їх надання згідно п.1.3. розділу 1 договору (а.с. 14).

Позивач, на підставі наданих в матеріали справи облікових форм про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів за період з січня 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 16-19, 21, 22, 24-26, 28, 30, 31 том 1), з який відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків 489 782,58грн за серпень 2015р.; 456 002,95грн за вересень 2015р.; 439 775,64 грн за жовтень 2015р.; 332 603,16 грн за листопад 2015р. та 323 635,70 грн не прийняті у відповідності до ст. 48 Бюджетного кодексу України в звязку з відсутністю планових асигнувань (а.с. 167)

Предмет позову становить матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради стягнення 2 192 736,66 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів у 2015 році. В обґрунтування позовних вимог посилається порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної компенсації наданих пільг населенню передбачених умовами договору №355 від 03.02.2015 року.

Відповідач згідно відзиву проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає що станом на 10.12.2015р. повністю виконав взяті на себе зобов'язання згідно з плановими асигнуваннями, виділеними на 2015 рік.

Згідно ст.7 Закону України «Про залізничний транспорт», відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

На виконання умов договору позивач з січня 2015р. по 31.12.2015р. здійснив перевезення пільгової категорії пасажирів у приміському сполученні на суму 4 376 648,66 грн., що підтверджується обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів (форма затверджена постановлю КМУ № 1359 від 16.12.2009р.).

Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язався на протязі 20 днів з моменту прийняття місцевого бюджету інформувати «Постачальника» про розмір коштів, які будуть спрямовані на відшкодування наданих пільг населенню.

Відповідачем компенсовано 2 719 090,59 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 18.07.2017р.

На вимогу суду сторонами складено Акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.07.2017р. З Акту вбачається, що за даними позивача заборгованість складає 2 192 736,66 грн, а за даними відповідача 150 936,57 грн. Дана різниця виникла у звязку з тим, що відповідачем не прийнято до відшкодування облікові форми з серпня по грудень 2015 року на суму 2 041 800,06 грн. Дана форма, як пояснив представник відповідача, не прийнята тому, що у відповідності до ст. 48 Бюджетного кодексу України відсутні планові призначення.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт», для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 89, частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів на державні програми соціального захисту проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі Постанова КМУ № 256). А механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (далі Постанова КМУ № 1359).

Пунктом 3, 4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобовязань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно п.5 цього Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами фактичних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад.

Відповідно до п.8 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів після отримання на рахунок суми субвенції здійснюють у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік … компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пунктами 3-5, 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1359 встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки); сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг; інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з пунктом 9 Порядку, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом;

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Вищезазначені нормативні Акти покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти позивачем за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

При цьому подання облікових форм за серпень грудень 2015 року відповідає п.10 Порядку. А тому дані облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.

З наведених підстав колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно, доводи відповідача наведені їм у відзиві до апеляційної скарги, відхиляються колегією суддів з огляду на вищенаведені висновки.

Висновки місцевого господарського суду щодо відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення , як підстави для відшкодування заявлених позивачем збитків є помилковими, які ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Оскільки, переглядаючи справу, колегією суддів, було встановлено, що місцевий господарський суд, розглядаючи позовні вимоги , застосував до спірних правовідносин норми матеріального права які не підлягали застосуванню, не застосувавши тих норм матеріального права які підлягали застосуванню, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про повне задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга Позивача , відповідно підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу підлягає зміні, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі № 904/12309/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. у справі № 904/12309/16 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (проспект Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, 50101; Ідентифікаційний код 26136777) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень»: вул. Ленінського Комсомолу, 2, м. Кривий Ріг, 50023; Ідентифікаційний код 40081237) 2 192 736, 66 грн. (два мільйона сто девяносто дві тисячі сімсот тридцять шість гривень шістдесят шість копійок) збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2015 рік.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (проспект Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, 50101; Ідентифікаційний код 26136777) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень»: вул. Ленінського Комсомолу, 2, м. Кривий Ріг, 50023; Ідентифікаційний код 40081237) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 32 891, 05 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот девяносто одна гривня пять копійок) та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 36 180, 16 грн. (тридцять шість тисяч сто вісімдесят гривень шістнадцять копійок).

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 02.08.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.Л.Кузнецова