Ухвала суду № 68042700, 31.07.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/339/17 Номер провадження 22-ц/786/2025/17Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.

суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ

на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 березня 2017 року

у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 березня 2017 року у задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ХНУВС подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги університету до ОСОБА_2 в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів даної справи та пояснень відповідача слідує, що 30 серпня 2009 року між позивачем, відповідачем та ГУ МВС України в Полтавській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 8-9).

Відповідно до наказу Харківського національного університету внутрішніх справ № 323 о/с від 05 серпня 2009 року вбачається, що відповідач з 15 серпня 2009 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом ХНУВС з присвоєнням звання «рядовий міліції» (а.с. 5).

Після закінчення університету, згідно з наказом Харківського національного університету внутрішніх справ № 133 о/с від 15 червня 2013 року відповідача було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Полтавській області. Сума витрат пов'язаних з його утримання складає 44249,61 грн. (а.с.6).

Згідно довідки № 4/38-д від 04 червня 2013 року та розрахунків витрат щодо утримання відповідача, які були надані позивачем вбачається, що на утримання в Харківському національному університеті внутрішніх справ курсанта ОСОБА_2 витрачено 44249,61 грн. (а.с.10, 34-53).

Пунктом 2.3.6 вищезазначеного договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач зобов'язувався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3 цього ж договору сторонами обумовлено лише дві підстави для відшкодування фактичних витрат на підготовку зокрема: дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення дисципліни; відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Наказом УМВС України в Полтавській області за № 625 о/с від 06 листопада 2015 року відповідач, який працював слідчим слідчого відділення Новосанжарського РВ, був звільнений з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «з» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), що також підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 28, 87).

Положеннями ч.1 ст.16 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність у звязку із набранням законної сили Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, однак був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Пунктами 8, 9, 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в Полтавській області і відповідно, ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2, зокрема: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в тому числі Новосанжарський РВ УМВС України в Полтавській області.

На підставі поданої заяви від 07 листопада 2015 року, відповідач прийнятий на посаду слідчого Новосанжарського відділення поліції Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області), що також підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 28, 88).

Згідно наказу № 113 о/с від 22 квітня 2016 року вбачається, що відповідач відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнений зі служби в поліції у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с. 7).

Таким чином вбачається, що відповідач виконав умови договору, після закінчення навчання прибув до місця призначення та приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Звільнення його з посади слідчого Новосанжарського РВ УМВС відбулось не з його волі та не за його бажанням, а в звязку з ліквідацією відділу.

Отже, з урахуванням наведених норм права та встановлених фактичних обставин справи, а саме, факту того, що звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ відбулось ще 06 листопада 2015 року у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації, про що йдеться у підпункті з) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року за № 114, а не за власним бажанням, через службову невідповідність чи за порушення дисципліни, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 витрат, повязаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, яким є Харківський національний університет внутрішніх справ.

У даному випадку стосовно відповідальності відповідача, суд першої інстанції правильно послався на ст.58 Конституції України про те, що закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо відсутності даних про ліквідацію УМВС України в Полтавській області, висновків суду про відмову в задоволенні позову також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Враховуючи, що доводи апеляійної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, також вищенаведене, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 березня 2017 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - відхилити.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова

З оригіналом згідно: В.М. Триголов