Ухвала суду № 68023524, 26.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу №99 о/с від 05.07.2011 р. та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України у Дніпропетровській області від 05 липня 2011 року №99 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, посаді аналогічній та рівнозначній тій з якої ОСОБА_1 було звільнено 05 липня 2011 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, згідно частини 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В адміністративному позові позивачем оскаржується наказ про звільнення №99 о/с від 05.07.2011 р., винесений начальником ГУ МВС України у Дніпропетровській області генерал-майором міліції Бабенко В.М.

Даним наказом звільнено у запас Збройних сил за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-243603) дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління.

Суд, розглянувши матеріали адміністративного позову та клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу №99 о/с від 05.07.2011 р. про звільнення та поновлення на роботі, дослідивши додані до нього документи не знаходить підстав для визнання поважними наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з даним позовом та визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.

Матеріалами адміністративного позову підтверджується, що ОСОБА_1 18.07.2011 р. звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи №56119033 від 23.06.2011 р. з метою, як зазначає останній, задля доведення невинуватості та поновлення на роботі.

Відтак, станом на 18.07.2011 р. ОСОБА_1 було відомо про факт винесеного наказу №99 о/с від 05.07.2011 р.

Тобто, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як на поважну причину пропуску строку позивач посилається на те, що пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із винесенням постанови про порушенням відносно нього кримінальної справи від 23.06.2011 р. і тривалим розглядом, за наслідками якого слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Д.О. Пугачовим винесено постанову про закриття кримінального провадження від 10.07.2017 р., з підстав яких позивач не міг своєчасно звернутися до суду з цим адміністративним позовом.

Однак, зазначені вище обставини не можуть бути прийняті судом як обґрунтована підстава для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, обставини щодо притягнення його до кримінальної відповідальності і тривалий розглядом кримінального провадження не перешкоджали позивачеві звернутися з адміністративним позовом до суду у строк, встановлений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших причин поважності пропуску строку звернення з даним позовом до суду позивачем у позові не наведено та відповідних доказів не додано.

При цьому, судом враховується і те, що позивач довідався про порушення свого права 18.07.2011 р., однак з позовом до суду звернувся лише 25.07.2017 р., тобто після спливу більше шести років.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний, скорочений строк звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Слід зауважити, що встановлення обмежених строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

При цьому, позивач будучи обізнаним про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним наказом №99 о/с від 05.07.2011 р. у встановлений строк звернення до суду не звернулася, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Слід зазначити й про те, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" яка є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з відсутністю поважних причин його пропуску. Тому суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 107, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу №99 о/с від 05.07.2011 р. та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.