Постанова № 68015229, 27.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р. Справа № 922/371/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників:

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 (дов. б/н від 22.02.2017),

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 (довіреність №49 від 01.03.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс» (вх. №1070 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 у справі № 922/371/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ,

до Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс», м. Харків,

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс», м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ,

про стягнення 232409,10 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2016 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс» про стягнення 5082691,40 грн., які були сплачені згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №223 від 10.10.2012.

29.02.2016 Приватне акціонерне товариство «Інюрполіс» звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення 232409,10 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2016 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні первісного позову було відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ПрАТ «Інюрноліс» заборгованість у розмірі 219649,10 грн., судовий збір у розмірі 3294,76 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Провадження за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» від 16.02.2016 - припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі №922/371/16 апеляційну скаргу позивача за первісним позовом - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 у справі №922/371/16 касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 у частині зустрічних позовних вимог скасовано, а справу направлено у цій частині на новий розгляд. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 залишено без змін.

В ході нового розгляду справи ПрАТ «Інюрполіс» надало письмові пояснення (т.8, а.с.1), відповідно до яких зменшило суму позовних вимог та просило стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» 219649,10 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2017 у справі №922/371/16 (суддя Сальнікова Г.І.) в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ «Інюрполіс» звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ПрАТ «Інюрполіс» заборгованість у розмірі 219649,10 грн.

Апелянт стверджує, що скасування ПАТ АБ «Укргазбанк» довіреностей працівникам ПрАТ «Інюрполіс» не є автоматичною підставою для припинення правовідносин за генеральними угодами, оскільки відповідних наслідків не передбачено самими угодами; відповідно до п.6.4 Генеральних угод, одностороння відмова від угоди не передбачена; угодами встановлено порядок припинення або за взаємною згодою або за рішенням суду; правовідносини за угодами набагато ширші ніж ті, що охоплюються представництвом; лист банку від 03.12.2016 не можна вважати мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, оскільки вказаний лист не містить фактичної оцінки виконаних робіт, зауважень до якості наданих робіт та послуг, а також посилань на виявлені недоліки; судом першої інстанції не встановлено конкретної дати, з якої довіреності вважаються відкликаними; незалежно від факту відкликання довіреностей ПрАТ «Інюрполіс» має право на оплату на підставі ч.2 ст.903 ЦК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.04.2017.

25.04.2017 ПАТ АБ «Укргазбанк» надало відзив, в якому просить апеляційну скаргу ПрАТ «Інюрполіс» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначає, що листом від 03.11.2015, направленим на адресу ПрАТ «Інюрполіс» та отриманим ним 10.11.2015, скасовано всі довіреності представників ПрАТ «Інюрполіс», тому, на думку ПАТ АБ «Укргазбанк», після 10.11.2015 ПрАТ «Інюрполіс» мало припинити надання банку юридичних послуг, враховуючи також, що банк тричі письмово повідомляв про припинення правовідносин та вимагав повернути скасовані довіреності, а також повідомив про скасування довіреностей судові органи та подав оголошення в газеті «Урядовий курєр»; лист від 03.12.2016 є мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, оскільки у даному листі банк посилався на скасування довіреностей працівникам ПрАТ «Інюрполіс»; в порушення договірних умов ПрАТ «Інюрполіс» не узгоджував із ПАТ АБ «Укргазбанк» правові позиції та не надавав жодного звіту, вартість послуг з листопада 2015 року по 04.01.2016 не узгоджена сторонами та навмисно завищена; акти містять посилання на послуги, які фактично не надавалися або суперечили предмету Генеральних угод щодо стягнення заборгованості саме за кредитними договорами.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.04.2017 у звязку з відрядженням судді Крестьянінова О.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Шевель О.В., судді Тарасової І.В., судді Фоміної В.О.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

В судовому засіданні 27.04.2017 представник ПрАТ «Інюрполіс» підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі. В обґрунтування вимог зазначила, що угоди про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт в спірний період були діючими, оскільки відсутні правові підстави вважати їх припиненими, тому позивач за зустрічним позовом зобовязаний виконувати умови угод, на підставі чого, юристи фірми були вимушені продовжувати виконувати свої обовязки; оскільки банком було порушена процедура відкликання довіреностей згідно частин 1-3 статті 249 Цивільного кодексу України, персонально не повідомлений кожний представник, тому довіреності вважаються не відкликаними, у звязку з чим просила скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ПрАТ «Інюрполіс» заборгованість у розмірі 219649,10 грн.

В судовому засіданні 27.04.2017 представник ПАТ АБ «Укргазбанк» проти вимог апеляційної скарги заперечувала повністю, підтримала відзив в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що спірні акти приймання-передачі від ПрАТ «Інюрполіс» банк фактично отримав 27.01.2016. Листом за вих. №117/1036/2016 від 03.02.2016 ОСОБА_3 направив мотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт, а тому, на його думку, послуги не вважаються прийнятими та не підлягають оплаті. При цьому представник ПАТ АБ «Укргазбанк» зауважила, що банк в своєму листі про відмову від підписання актів обґрунтував свою відмову належним чином банк неодноразово повідомляв ПрАТ «Інюрполіс» про скасування довіреностей на представництво інтересів ПАТ АБ «Укргазбанк» з листопада 2015 року та про припинення правовідносин за Генеральними угодами, а тому були відсутні підстави для підписання актів.

У судовому засіданні 27.04.2017 було оголошено перерву до 10:30 години 22.05.2017.

22.05.2017 ПрАТ «Інюрполіс» надало письмові пояснення щодо спірних актів. До пояснень додано копію договору іпотеки без оформлення кредитної застави №16/08-Б між сторонами ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4, а також копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні 22.05.2017 представник позивача підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував повністю.

Представниками сторін було подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги за межі 15 денного строку та відкладення розгляду справи з метою надання суду обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження обставин, що були предметом розгляду в судовому засіданні 22.05.2017.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.) розгляд справи відкладено до 10.30 години 10.07.2017, зобовязано представників сторін до 10.06.2017 надати додаткові пояснення щодо питань, які були предметом розгляду в судовому засіданні 22.05.2017, з документальним та нормативним обґрунтуванням викладених доводів, зокрема щодо спірних актів виконаних робіт та документального підтвердження або спростування факту виконання цих робіт (із зазначенням відповідних томів та аркушів справи).

12.06.2017 ПАТ АБ «Укргазбанк» надало додаткові пояснення, в яких зазначає, що за період з 19.09.2015 по 20.10.2015 ним повністю оплачено послуги ПрАТ «Інюрполіс», а також вказує, що у листопаді грудні 2015 року юристи ПрАТ «Інюрполіс», достеменно знаючи про скасування довіреностей, виданих їм банком, з листопада 2015 року з власної ініціативи зявлялися в судові засідання в різних судах, хоча банк забезпечив участь своїх штатних працівників по відповідних судових справах.

05.07.2017 ПрАТ "Інюрполіс" надано письмові пояснення (з подальшим уточненням від 10.07.2017) із посиланнями на матеріали справи, які, на думку даного товариства, підтверджують факт надання юридичних послуг банку.

У судовому засіданні 10.07.2017, в якому представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію, було оголошено перерву до 11:00 години 11.07.2017 для надання сторонами додаткових пояснень та доказів.

11.07.2017 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. було здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

У судове засідання 11.07.2017 представник ПрАТ "Інюрполіс" не з'явився, додаткових пояснень та доказів не надав, натомість звернувся до суду з клопотанням (вх.№7255 від 11.07.2017), в якому просить відкласти розгляд справи, посилаючись на перебування у відпустці (копію наказу про відпустку додано до клопотання).

ПАТ АБ "Укргазбанк" 11.07.2017 надав додаткові пояснення, в яких зазначає про відсутність підстав для оплати банком за послуги ПрАТ "Інюрполіс" в період з 20.10.2015 по 10.11.2015. Зокрема, банк зазначає, що ПрАТ "Інюрполіс" зазначав у актах виконаних робіт послуги по інших контрагентах (не вказаних в умовах відповідних Генеральних угод), на надання яких його не було уповноважено банком, істотно завищив вартість наданих послуг, а також у період з 20.10.2015 по даний час в порушення договірних умов не погодив з банком жодного процесуального документа, не узгодив жодної правової позиції та стратегії стягнення заборгованості з боржників, тобто банк не погоджував, які саме дії мають бути вчинені та яким саме працівником ПрАТ "Інюрполіс".

У судовому засіданні 11.07.2017 розгляд справи було відкладено на 27.07.2017, запропоновано представникам сторін надати додаткові пояснення та докази щодо питань, які виникли в ході апеляційного провадження, з документальним та нормативним обґрунтуванням викладених доводів.

26.07.2017 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

У судове засідання 27.07.2017 сторонами не було надано письмових пояснень та доказів, присутні в даному засіданні представники сторін підтримали викладену ними раніше правову позицію.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши у судових засіданнях представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2017 в даній справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом розгляду в даному провадженні є зустрічні позовні вимоги ПрАТ «Інюрполіс» до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення 219649,10 грн., які ПрАТ «Інюрполіс» просить задовольнити з урахуванням наступних обставин.

09.11.2010 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (замовник) та ПрАТ «Інюрполіс» (виконавець) було укладено Генеральну угоду про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт №10.11.02 (т.1, а.с. 107).

Відповідно до пункту 1.1 Генеральної угоди виконавець зобовязується надати замовнику юридичні послуги, передбачені цим Договором, щодо стягнення заборгованості, а Замовник зобовязується оплатити їх. Перелік контрагентів-боржників Замовника, щодо яких Виконавцю передаються роботи по стягненню заборгованості, передбачені пунктом 1.2 цього Договору, попередньо обговорюється сторонами та визначаються у Додаткових угодах до цього Договору, які підписуються уповноваженими особами.

Відповідно до пункту 1.2 вказаної Генеральної угоди юридичні послуги та юридичні роботи за даною угодою включають в себе:

аналіз матеріалів справи та складення правового висновку за його результатом;

складення всіх необхідних процесуальних документів для надання послуг та виконання робіт, передбачених в пункті 1.1 цього Договору;

представництво інтересів Замовника в нотаріальних конторах з питання вчинення виконавчого напису нотаріусу, організації продажу майна третім особам;

представництво інтересів Замовника у відповідних районних або господарських судах, апеляційних судах, в тому числі спеціалізованих, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України;

представництво інтересів Замовника в органах державної виконавчої служби, зокрема, з питань надання послуг та виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 цього Договору;

вчинення інших дій, необхідних для надання послуг та виконання робіт, передбачених пунктом 1.1 цього Договору.

В пункті 1.3 вищевказаної Генеральної угоди зазначається, що додаткове визначення та конкретизація складу юридичних послуг та робіт в контексті відповідних судових справ по стягненню заборгованості за кредитними угодами, вказаними в пункту 1.1 цієї угоди, відбуватиметься шляхом укладення сторонами Додаткових угод в межах даної угоди.

Пунктом 1.5 Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010 передбачено, що юридичні послуги за цією угодою вважаються наданими, а юридичні роботи виконаними з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт та надання послуг.

За Генеральною угодою виконавець зобовязаний протягом 5 (пяти) календарних днів після закінчення виконання робіт та надання послуг за цією угодою підготувати, підписати та передати Замовнику на підпис ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг разом з іншими документами, що мають відношення до виконаних робіт та наданих послуг, які утворилися внаслідок надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт за цією угодою (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Генеральної угоди), а Замовник зобовязаний протягом 5 (пяти) робочих днів з дня отримання ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг підписати його та повернути Виконавцеві або у цей же строк направити мотивовану відмову від підписання ОСОБА_5 здачі-приймання вказаних робіт та наданих послуг. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення ОСОБА_5 здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг або неповідомлення про результати розгляду ОСОБА_5 у зазначений строк, роботи та послуги вважаються виконаними Виконавцем належним чином та прийнятими Замовником у повному обсязі (підпункт 2.2.8 пункту 2.2 Генеральної угоди).

У п.6.1 Генеральної угоди встановлено, що вона є укладеною з дня її підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

09.02.2011 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Інюрполіс» було укладено додаткові угоди до Генеральної угоди №10.11.02 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 09.11.2010, а саме: Додаткову угоду №1; Додаткову угоду №3; Додаткову угоду №8.

26.04.2011 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Інюрполіс» було укладено наступні додаткові угоди до Генеральної угоди №10.11.02 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 09.11.2010, а саме: Додаткову угоду №9; Додаткову угоду №11.

13.03.2015 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Інюрполіс» було укладено Генеральну угоду №15.02.14 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт (строком дії до 31.12.2017) та Додаткову угоду №2 до вищевказаної Генеральної угоди.

Кожна додаткова угода передбачала окремий предмет роботи щодо стягнення заборгованості із конкретних позичальників ПАТ АБ «Укргазбанк» та звернення стягнення на предмет іпотеки.

За період з 21.10.2015 по 04.01.2016 ПрАТ «Інюрполіс» було складено наступні акти здачі-приймання виконаних робіт, датовані 04.01.2016:

акт № 1 (т.1, а.с.61), за додатковою угодою № 9 на суму 9955,00 грн.,

акт № 2 (т.1, а.с.63) за додатковою угодою № 2 на суму 23045,00 грн.,

акт № 3 (т.1, а.с.57) за додатковою угодою № 1 на суму 47093,20 грн.,

акт № 4 (т.1, а.с.52) за додатковою угодою № 11 на суму 105332,70 грн.,

акт № 5 (т.1, а.с. 65) за додатковою угодою № 8 на суму 7315,00 грн.,

акт № 6 (т.1, а.с. 67) за додатковою угодою № 3 на суму 39668,20 грн. усього на суму 232409,10 грн.

11.01.2016 року ПраАТ Інюрполіс направило на адресу АБ Укргазбанк лист від 04.01.2016 року № 03-01 (т.1, а.с.50), в якому просило підписати акти здачі-приймання виконаних робіт та оплатити їх відповідно до наданих рахунків. Банк отримав цей лист 27.01.2016 року, про що свідчить копія зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.78).

Листом від 03.02.2016 № 117/1036/2016 (т.2, а.с.63) ПАТ АБ Укргазбанк повідомило ПрАТ Інюрполіс про відмову від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, зазначивши, що довіреності, раніше видані Банком на працівників ПрАТ Інюрполіс були скасовані, а Генеральні угоди №10.11.02 від 09.11.2010 та №15.02.14 від 13.03.2015 припинили свою дію. Також у вказаному листі банк посилається на те, що листами від 03.11.2015 та від 03.12.2015 (т.2, а.с.64 - 66), які були отримані ПрАТ «Інюрполіс», повідомив юристів фірми про припинення дії їх довіреностей у звязку з тим, що у ПАТ АБ «Укргазбанк» відпала необхідність в отриманні юридичних послуг. За таких обставин, на думку ПАТ АБ «Укргазбанк», після 10.11.2015 (дати отримання ПрАТ «Інюрполіс» листа від 03.11.2015) ПрАТ «Інюрполіс» мало припинити надання банку юридичних послуг.

У постанові від 24.10.2016 в даній справі Вищим господарським судом України зазначено, що попередні судові інстанції всупереч положенням ст.43 ГПК України не надали належної правової оцінки листам ПАТ АБ "Укргазбанк" із мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму з підстав скасування довіреностей, виданих банком на працівників ПАТ "Інюрполіс"; докази, які свідчать про обізнаність ПАТ "Інюрполіс" про скасування довіреностей та припинення взаємовідносин сторін судами обох інстанцій не досліджено. Суд касаційної інстанції також надав вказівку господарському суду всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд, дослідивши вищевказані докази (листи ПАТ АБ «Укргазбанк» від 03.11.2015, від 03.12.2015, від 03.02.2016,) дійшов висновку про те, що представництво припинилося в силу приписів п.2 ч.1ст.248, ч. 2 ст. 249 ЦК України, оскільки банк повідомив ПрАТ «Інюрполіс» про скасування довіреностей, виданих його працівникам, відповідними листами, а також шляхом оприлюднення оголошення про скасування вищевказаних довіреностей в газеті Урядовий курєр.

На думку місцевого господарського суду, лист за вих. №117/9437/2015 від 03.11.2015 та лист за вих. 17/10393/2015 від 03.12.2015, в яких банк письмово повідомляв ПрАТ Інюрполіс про відмову від отримання юридичних послуг та про відкликання довіреностей, свідчать про припинення взаємовідносин сторін за Генеральними угодами, а відтак, з листопада 2015 року ПАТ "Інюрполіс" не мало правових підстав вчиняти юридичні дії та представляти інтереси Банку в судових органах, а тому послуги фактично не могли бути надані на правових підставах, отже, лист ПАТ АБ "Укргазбанк" від 03.02.2016 за вих. № 117/1036/2016 є мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму, з огляду на скасування довіреностей, виданих банком на працівників ПрАТ «Інюрполіс».

При цьому судом першої інстанції, всупереч вищенаведеним вказівкам Вищого господарського суду стосовно встановлення дійсних прав та обовязків сторін, не наведено фактичних правових підстав, з яких, на його думку, правовідносини сторін за Генеральними угодами припинилися з листопада 2015 року, та не вказано конкретної дати (події), з якою повязується припинення таких правовідносин.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд наводить приписи ч. 2 і 3 ст. 651 ЦК України, відповідно до яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Разом з тим, судом першої інстанції не мотивовано наявності жодної із вищенаведених підстав для розірвання договору.

За умовами Генеральних угод (п.2.2.4), на які посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, банк дійсно зобовязався надавати працівникам ПрАТ «Інюрполіс» відповідні довіреності на здійснення юридично значимих дій та представництво інтересів замовника. Окрім того, згідно з законом, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення (ч.1 ст.249 ЦК України).

Проте, як вбачається зі змісту Генеральних та додаткових угод, сторонами не було встановлено, що відкликання довіреностей замовником є підставою для розірвання відповідних угод, які було укладено ПАТ АБ «Укргазбанк» не з фізичними особами працівниками ПрАТ «Інюрполіс» - а із юридичною особою ПрАТ «Інюрполіс». За таких обставин, посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на ст. 244, 248, 249 ЦК України колегія суддів не вважає переконливими аргументами в обґрунтування припинення правовідносин між сторонами, оскільки вказані правовідносини не вичерпуються представництвом за довіреностями, а відтак, скасування зазначених довіреностей саме по собі не може бути підставою для висновку про припинення правовідносин ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Інюрполіс» щодо надання останнім юридичних послуг банку.

Колегія суддів додатково враховує, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не було повною мірою дотримано вимог частин 2, 3 ст. 249 ЦК України, якими встановлено, що особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність; права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Зі змісту вказаних норм вбачається необхідність особистого повідомлення кожного представника про скасування виданої йому довіреності, тому посилання банку на лист від 03.11.2015, направлений на адресу ПрАТ «Інюрполіс» (т.2, а.с.64) колегія суддів не вважає належним аргументом.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, банком було дійсно вжито заходів щодо повідомлення працівників ПрАТ «Інюрполіс» про скасування виданих їм довіреностей. Зокрема, банком направлено лист від 03.12.2015 про скасування довіреностей (т.2, а.с.66) тринадцяти працівникам ПрАТ «Інюрполіс» на адреси їх проживання, разом з тим, докази отримання адресатами вказаного листа в матеріалах справи відсутні. Окрім того, відповідні заходи вживалися вже після 10.11.2015 (дати, з якої на думку банку, правовідносини між ним та ПрАТ «Інюрполіс» припинилися).

Також, згідно з матеріалами справи, направлені банком повідомлення до Московського районного суду м.Харкова про скасування довіреностей працівникам ПрАТ «Інюрполіс» було датовано 17.12.2017 (т.2, а.с.72), до Вищого господарського суду України 28.03.2016, при цьому із наявної в матеріалах справи копії даного повідомлення (т.2, а.с. 74) не вбачається дати його надіслання та отримання Вищим господарським судом України. Публікація в газеті "Урядовий кур'єр" про скасування довіреностей (т.2, а.с.73) була здійснення лише в березні 2016 року. Вказані обставини не заперечувалися ПАТ АБ «Укргазбанк» в ході апеляційного провадження.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій процесуальних документів судів різних інстанцій (т.2, а.с. 75 86), у листопаді грудні 2015 року в судових засіданнях від імені ПАТ АБ «Укргазбанк» разом із працівниками ПрАТ «Інюрполіс» брали участь штатні працівники банку, тоді як у випадках заявлення останніми клопотань про недопущення працівників ПрАТ «Інюрполіс» до участі в розгляді справи відповідні клопотання задовольнялися судами (т.2, а.с.71). Отже, на думку колегії суддів, присутність у судових засіданнях працівників ПрАТ «Інюрполіс» (про яку зазначено у відповідних процесуальних документах) свідчить про фактичну згоду банку із представленням його інтересів даним товариством. Окрім того, пунктом 2.2.6 Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010 (т.1, а.с.11) прямо передбачено участь уповноважених працівників замовника в судовому розгляді справ (у необхідних випадках) отже, така участь не може свідчити про відмову замовника (банку) від послуг ПрАТ «Інюрполіс».

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що повірені особи, зазначені в актах виконаних робіт - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та інші - не були поінформовані особисто про скасування довіреностей, тому правомірно продовжували виконувати свої обов'язки щодо здійснення представництва інтересів банку в судових органах з метою недопущення порушень взятих на себе зобов'язань за угодами з боку ПрАТ "'Інюрполіс".

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми встановлюють, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Як було встановлено вище, права і обовязки сторін у даному спорі визначено Генеральними угодами від 09.11.2010, 13.03.2015 та додатковими угодами до них, що є невідємними частинами відповідних Генеральних угод.

Сторони погодили, що Генеральна угода №10.11.02 від 09.11.2010 діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань, а Генеральна угода №15.02.14 від 13.03.2015 - до 31.12.2017. У відповідності до п. 6.2, 6.3 Генеральних угод, їх може бути достроково розірвано за згодою сторін або за рішенням господарського суду у встановлених законом випадках. Дострокове розірвання угоди оформлюється двостороннім актом з обовязковим зазначенням причин розірвання та порядку взаєморозрахунків пропорційно виконаним роботам. В п. 6.4 Генеральних угод визначено, що одностороння відмова від угод не допускається.

У листі від 03.11.2015 (т.2, а.с.64) ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до ПрАТ «Інюрполіс» із пропозицією припинити дію додаткових угод №1, 3, 9, 11 до Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010 із всіма змінами та доповненнями з 10.11.2015, у листі від 03.12.2015 (т.2, а.с.65) - із пропозицією припинити з 04.12.2015 дію додаткової угоди №2 до Генеральної угоди №15.02.14 від 13.03.2015.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, стосовно самих Генеральних угод, а також додаткової угоди №8 до Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010, відповідних пропозицій щодо їх розірвання ПАТ АБ «Укргазбанк» не надавав.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що правовідносини сторін за Генеральними угодами (та додатковими угодами до них) припинилися з листопада 2015 року враховуючи, що у листопаді 2015 року ПАТ АБ «Укргазбанк» лише звернувся із пропозицією стосовно розірвання кількох додаткових угод, однак вказану пропозицію не було прийнято ПрАТ «Інюрполіс».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами в ході апеляційного провадження, згоди обох сторін на розірвання Генеральних та додаткових угод досягнуто не було, відповідно, двостороннього акту з зазначенням причин розірвання та порядку взаєморозрахунків пропорційно виконаним роботам сторонами не складалося.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Доказів звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" до суду з відповідним позовом про розірвання Генеральних угод в порядку вищенаведених приписів п. 6.2 вказаних угод матеріали справи також не містять.

У судовому засіданні 27.07.2017 представниками сторін підтверджено, що на час здійснення даного апеляційного провадження вказані угоди не розірвано ні за згодою сторін, ні в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посилання ПАТ АБ «Укргазбанк» на відкликання довіреностей як на підставу для розірвання правовідносин із ПрАТ «Інюрполіс», а також висновок місцевого господарського суду про припинення взаємовідносин сторін за Генеральними угодами з листопада 2015 року не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та укладених сторонами угод.

Відповідно, твердження ПАТ АБ «Укргазбанк» та висновок суду першої інстанції про те, що лист ПАТ АБ "Укргазбанк" від 03.02.2016 за вих. № 117/1036/2016 є мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у вказаному листі ПАТ АБ «Укргазбанк», в обґрунтування відмови оплатити отримані від ПрАТ «Інюрполіс» послуги, посилається не на обєктивні обставини, що могли б бути підставою для відмови від оплати (наявність недоліків, неналежну якість наданих послуг тощо), а виключно на свої листи від 03.11.2015 та від 03.12.2015, що містять формулювання «відпала необхідність в отриманні юридичних послуг» і, як було встановлено вище, свідчать про намір ПАТ АБ «Укргазбанк» розірвати укладені з ПрАТ «Інюрполіс» угоди в односторонньому порядку, у спосіб, не передбачений чинним законодавством та умовами відповідних угод.

За таких обставин, відмова ПАТ АБ «Укргазбанк» від оплати наданих ПрАТ «Інюрполіс» не може бути розцінена як мотивована.

У підпункті 2.2.8 пункту 2.2 обох Генеральних угод (що, як встановлено в ході апеляційного провадження є чинними і не розірвані ні за згодою сторін, ні в судовому порядку) сторонами визначено, що у випадку немотивованої відмови від підписання та повернення акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг роботи та послуги вважаються виконаними виконавцем належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що юридичні роботи та юридичні послуги, виконані ПрАТ «Інюрполіс» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» період з 21.10.2015 по 04.01.2016, підлягають оплаті, у звязку з чим оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову підлягає скасуванню з огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, зокрема - стосовно припинення спірних правовідносин між сторонами у листопаді 2015 року, тоді як насправді такого припинення не відбулося.

Стосовно змісту позовних вимог, проти задоволення яких заперечує ПАТ АБ «Укргазбанк», колегія суддів зазначає наступне.

ПАТ АБ «Укргазбанк» посилається на те, що ПрАТ «Інюрполіс» зобовязалося надавати йому юридичні послуги щодо стягнення заборгованості з контрагентів-боржників (ТОВ «Плесецький гранітний кар'єр», ТОВ «Фінансова лізингова компанія», ТОВ «ОСОБА_8 енергія світу». ПрАТ «Київміськбуд-1 ім ОСОБА_9», ТОВ «Нафтогаз-Інвест», ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал»), в той же час, ПрАТ «Інюрполіс» зазначав у наданих банку актах виконаних робіт зовсім інші послуги по зовсім інших контрагентах, на які банк не уповноважував ПрАТ «Інюрполіс», в договорах вони не обумовлені, отже, на думку банку, вимоги щодо їх оплати є безпідставними.

Зокрема, вказані заперечення стосуються робіт:

за актом № 1 від 04.01.2016 по додатковій угоді № 9 до Генеральної угоди №10.11.02 від 09.11.2010: 23.10.2015 - підготовка адвокатського запиту щодо рішення суду про припинення іпотеки (виконавець старший юрист Поддимай А.Б.); 23.10.2015 - 26.10.2016 - підготовка заяви про порушення кримінального провадження, підготовка звернення до Міністерства юстиції України, щодо перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_10, підготовка звернення щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_10;

за актом № 3 від 04.01.2016 по додатковій угоді № 1 до Генеральної угоди № 10.11.02 від 09.11.2010, предметом якої було визначено стягнення заборгованості з ТОВ «Плесецький гранітний кар'єр» за кредитним договором № 58-V від 10.10.2008, однак ПрАТ «Інюрполіс» в даний акт включило послуги, пов'язані з супроводженням справи за позовом ТОВ «Контракт 2007» до банку про стягнення орендних платежів, подання скарги на приватного нотаріуса, яких додаткова угода № 1 не містить;

за актом № 4 від 04.01.2016 по додатковій угоді № 11 до Генеральної угоди № 10.11.02 від 09.11.2010, предметом якої було визначено стягнення заборгованості з ТОВ «Нафтогаз-Інвест» за кредитним договором № 117 від 20.06.2007 та ОСОБА_4 за кредитним договором № 20 від 26.12.2007, однак ПрАТ «Інюрполіс», включило до даного акту послуги щодо подачі позовів до фізичних осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших фізичних осіб;

за актом № 6 від 04.01.2016 по додатковій угоді № 3 до Генеральної угоди № 10.11.02 від 09.11.2010, предметом якої було стягнення заборгованості з ТОВ «Фінансова лізингова компанія» за всіма кредитними договорами укладеними з Банком та звернення стягнення на предмети застави, в тому числі на майнові вимоги до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», в той же час у даний акт включені послуги старшого юриста Старікова Є.О. на представництво інтересів банку по справах за позовом ТОВ «Підйомні машини» до банку про визнання договорів застави припиненими по справах № 910/18492/15, 910/8846/14, 910/19812/15.

Стосовно вказаних заперечень колегія суддів зазначає, що виходячи із суті зобов'язань за Генеральними угодами та додатковими угодами до них, останні укладались на досягнення результату (фактичного погашення заборгованості) без обмеження строками виконання робіт та лише певним переліком заходів, які має здійснити виконавець. Оскільки процедура стягнення проблемних активів є тривалою за часом та значною за обсягом необхідних робіт, послуги надавались не в межах короткочасних завдань замовника на окремі дії для виконавця а за загальним завданням, що визначалося при підписанні кожної додаткової угоди за Генеральними угодами. За таких обставин, у межах виконання загальних завдань зі стягнення коштів за кредитними договорами ПрАТ «Інюрполіс» вчинявся комплекс дій (у тому числі з подання скарг на дії приватних нотаріусів, подання позовів про звернення стягнення на предмет іпотеки до фізичних осіб - власників квартир у будинку, що виступав предметом іпотеки, участь у справах про визнання договорів застави припиненими тощо).

Зокрема, відповідно до п.1 додаткової угоди №1 до Генеральної угоди №10.11.02 (т.1, а.с.112) виконавець зобовязався надати замовникові юридичні послуги та виконати юридичні роботи по представництву інтересів замовника в ході стягнення заборгованості за кредитним договором №58-V від 10.10.2008, який укладено між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Плесецький гранітний кар'єр», в тому числі - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави або іншого майна). Як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, (зокрема, з рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2012 у справі №33/119) ТОВ «Контракт 2007» як поручитель за кредитним договором №58-V від 10.10.2008 набуло статусу іпотекодавця за вказаним кредитним договором. Таким чином, справи за участю ТОВ «Контракт 2007», які стосуються майна, переданого в іпотеку (про визнання недійсними договорів щодо відчуження предмету іпотеки на користь офшорних компаній, про визнання протиправними дій приватних нотаріусів тощо) є безпосередньо повязаними із завданням, отриманим ПрАТ «Інюрполіс» від ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, виконання якого забезпечено даною іпотекою.

Зазначене також стосується і судових справ за участю ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших фізичних осіб, які набули правового статусу іпотекодавців у звязку з придбанням квартир у будинку, що виступав предметом іпотеки за договором іпотеки №16/08Б від 09.06.2008 (т.8, а.с.140), укладеним на забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором №20 від 26.12.2007 (набуття вказаними особами квартир у власність підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, т.8, а.с.157 230). Оскільки додатковою угодою №11 до Генеральної угоди №10.11.02 (т.1, а.с.151) передбачено представництво виконавцем інтересів замовника щодо примусового стягнення боргу за кредитним договором №20 від 26.12.2007, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №16/08Б від 09.06.2008, колегія суддів вважає, що участь працівників ПрАТ «Інюрполіс» у справах за позовами банку до зазначених фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювалася в межах поставлених замовником завдань.

Тобто вищевказані послуги ПрАТ «Інюрполіс» безпосередньо повязані з завданнями, визначеними у кожній з угод, укладених із ПАТ АБ «Укргазбанк», а відтак підлягають оплаті замовником.

Окрім того, колегія суддів враховує, що, як вбачається з наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт за попередні періоди за відповідними Генеральними угодами, а саме, з лютого по серпень 2015 року (т.2, а.с. 132 214), ПАТ АБ «Укргазбанк» приймалися та оплачувалися аналогічні роботи, виконані ПрАТ «Інюрполіс». Тому посилання банку на порушення ПрАТ «Інюрполіс» п. 2.1.3. Генеральних угод, згідно з якими виконавець зобовязався при виконанні юридичних робіт та наданні юридичних послуг погоджувати з замовником (банком) проекти підготовлених документів, правову позицію та стратегію ведення справ в суді, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки фактично відповідна стратегія була погоджена, а щодо погодження проектів підготовлених документів то, як вбачається зі змісту вказаного пункту, сторонами не було передбачено такого погодження саме в письмовій формі, у звязку з чим відсутність відповідних письмових документів не свідчить про непогодження зазначених проектів замовником.

ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначає також, що вартість послуг, визначена виконавцем у спірних актах, є навмисно суттєво завищеною, оскільки виконавцем в багатьох випадках вказувався значний час участі представника в розгляді справи (близько трьох годин), тоді як насправді, на думку ПАТ АБ «Укргазбанк», розгляд справи (зокрема, у Київському апеляційному господарському суді) не може тривати понад 15 30 хвилин. Колегія суддів вважає дані твердження такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» не надано спростування щодо фактичної тривалості розгляду кожної із справ, в яких брали участь працівники ПрАТ «Інюрполіс».

Окрім того, за твердженням ПАТ АБ «Укргазбанк», до завищення вартості послуг призвело також виконання їх працівниками із більш високими погодинними ставками (на що банк не давав своєї згоди). Однак, як вбачається з матеріалів справи, вартість послуг за кожним із завдань погоджувалася сторонами у відповідних додаткових угодах, у яких також було вказано погодинні ставки залежно від статусу особи, яка залучається до надання послуг (старший партнер, партнер, старший юрист, юрист, молодший юрист, помічник юриста). При цьому сторонами не було конкретизовано, до яких саме видів робіт залучаються які із працівників, і не передбачено обовязковості узгодження виконавцем даного питання із замовником, натомість воно було повністю залишено на розсуд виконавця про що, зокрема, свідчить підписання банком аналогічних актів здачі-приймання виконаних робіт у попередні періоди за цими ж угодами.

В ході судового розгляду справи ПАТ АБ «Укргазбанк» також посилався на те, що за Генеральними угодами №1 та №2, якими не визначено строку оплати юридичних послуг, а встановлено, що вказані послуги сплачуються протягом пяти робочих днів з дати зарахування коштів на рахунок банку в якості погашення заборгованості боржників, ПрАТ «Інюрполіс» не виконано своїх зобовязань, оскільки надходжень грошових коштів від погашення боргу за кредитними договорами не відбулось, у звязку з чим ПрАТ «Інюрполіс» не мало правових підстав направляти банку акти та виставляти рахунки на оплату, а банк не набув обовязку їх сплачувати.

Проте банком не надано суду першої та апеляційної інстанції жодного доказу на підтвердження вищенаведених посилань, а також не пояснено, чому в разі ненадходження відповідних коштів ним не було направлено ПрАТ «Інюрполіс» мотивовану відмову від підписання актів із зазначенням про дані обставини.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що виконання робіт та надання послуг, зазначених в актах № 1 6 (т.1, а.с.52 69) підтверджено ПрАТ «Інюрполіс» не в повному обсязі.

Так, до матеріалів справи не надано доказів участі працівників ПрАТ Інюрполіс у судових засіданнях 09.12.2015 у справі № 643/19240/13-ц за позовом АБ Укргазбанк до ОСОБА_18 про звернення стягнення на предмет іпотеки та 21.12.2015 у справі № 643/19763/13-ц за позовом АБ Укргазбанк до ОСОБА_19 про звернення стягнення на предмет іпотеки (акт №4, суми 3327,50 грн. та 2117,50 грн.). Також, як вбачається з копій ухвали від 23.11.2015 та постанови від 07.12.2015 Вищого господарського суду України у справі № 32/759-17/282 (т.2, а.с. 83, 84), працівники ПрАТ «Інюрполіс» не брали участі в судових засіданнях у вказаній справі (акт №5, суми 4620,00 грн. та 2695,00 грн.). Загальний розмір вищевказаних вимог становить12760,00 грн. Як було встановлено вище, в ході нового розгляду справи ПрАТ «Інюрполіс» визнало відсутність документального підтвердження вимог на вказану суму, у звязку з чим зменшило суму позовних вимог та просило стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» 219649,10 грн.

Однак, дослідивши матеріали справи в ході даного апеляційного провадження, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги на суму 219649,10 грн., підтримані ПрАТ «Інюрполіс» при новому розгляді справи в суді першої інстанції, також не повною мірою підтверджуються її матеріалами та відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень.

Щодо акту №1 за додатковою угодою № 9 на суму 9955,00 грн., колегія суддів зазначає, що виконання перелічених у ньому робіт підтверджується в повному обсязі.

Щодо акту № 2 (т.1, а.с.63) за додатковою угодою № 2 на суму 23045,00 грн. колегія суддів зазначає, що ПрАТ «Інюрполіс» не доведено виконання наступних пунктів:

- 10.11.2015 представництво інтересів Замовника в судовому засіданні Апеляційного суду м. Києва по справі №752/3451/13-ц за позовом ВАТ «ЕЗЗШ» до Замовника, ОСОБА_20, ОСОБА_21, треті особи Міністерство фінансів України, Національний банк України про визнання недійним кредитного договору та стягнення збитків. Вартість робіт 5005,00 грн. (виконавець старший юрист Старіков Є.О.). В матеріалах справи відсутні докази стосовно виконання цього пункту акту. В Єдиному реєстрі судових рішень також відсутні будь-які процесуальні документи у цій справі від 10.11.2015. Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 та рішення Апеляційного суду м.Києва від 08.12.2015, на які посилалося ПрАТ «Інюрполіс» (т.4, а.с.127, 129), на думку колегії суддів, такими доказами не є.

- 22.12.2015 представництво інтересів Замовника в Харківському апеляційному господарському суді при розгляді справи №922/4211/14 про банкрутство ВАТ «ЕЗЗШ». Вартість робіт 1815,00 грн. (виконавець юрист Замікула Б.С.). В матеріалах справи наявна ухвала Харківського апеляційного господарського суду по вказаній справі від 22.12.2015 (т.2, а.с.80), в якій зазначено, що від ПАТ АБ «Укргазбанк» участь у справі брав інший представник, а саме, ОСОБА_22 (працівник банку).

Загальна сума не підтверджених вимог за актом №2 становить 6820,00 грн., отже, за вказаним актом колегія суддів вважає підтвердженою суму вимог 16225,00 грн.

Щодо акту № 3 (т.1, а.с.57) за додатковою угодою № 1 на суму 47093,20 грн. - колегія суддів зазначає, що виконання перелічених у ньому робіт підтверджується в повному обсязі.

Щодо акту № 4 (т.1, а.с.52) за додатковою угодою № 11 на суму 105332,70 грн., колегія суддів зазначає, що ПрАТ «Інюрполіс» не доведено виконання наступних пунктів:

- 11.11.2015 представництво інтересів замовника у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ та участь у судовому засіданні по розгляду касаційної скарги ОСОБА_11 у справі №643/21674/13-ц за позовом Замовника до ОСОБА_11 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вартість робіт 4358,20 грн. (виконавець старший юрист Поддимай А.Б.). В матеріалах справи відсутні докази виконання цього пункту акту. В Єдиному державному реєстрі судових рішень також відсутні будь-які процесуальні документи у вказаній справі за 11.11.2015. У наданих суду поясненнях від 05.07.2017 ПрАТ «Інюрполіс» зазначено, що при новому розгляді справи ним не підтримується вимога щодо стягнення коштів за цим пунктом акту.

- 19.11.2015 відвідування Московського районного суду м. Харкова з метою участі у справі №643/9302/13 за позовом Банку до ОСОБА_14 Вартість робіт 3025,00 грн. (виконавець юрист Замніус А.Ю.). В матеріалах справи відсутні докази виконання цього пункту акта. Також в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які процесуальні документи по зазначеній справі за 19.11.2015). У наданих суду поясненнях від 05.07.2017 ПрАТ «Інюрполіс» зазначено, що при новому розгляді справи ним не підтримується вимога щодо стягнення коштів за цим пунктом акту.

- 22.12.2015 представництво інтересів замовника в судовому засіданні в Московському районному суді м. Харкова у справі №643/10533/13-ц за позовом Замовника до ОСОБА_23, ОСОБА_24 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вартість робіт 3630,00 грн. (виконавець юрист Олійник К.Ю.). В матеріалах справи відсутні докази виконання цього пункту акта. Також в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які процесуальні документи по зазначеній справі за 22.12.2015. У наданих суду поясненнях від 05.07.2017 ПрАТ «Інюрполіс» зазначено, що при новому розгляді справи ним не підтримується вимога щодо стягнення коштів за цим пунктом акту.

- 27.11.2015 відвідування Апеляційного суду Харківської області та отримання копії рішення у справі №643/9788/13-ц за позовом Замовника ОСОБА_12 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вартість робіт 2722,50 грн. (виконавець юрист Сиромолотов О.Г.). В матеріалах справи відсутні докази виконання цього пункту акту. У наданих суду поясненнях від 05.07.2017 ПрАТ «Інюрполіс» зазначено, що при новому розгляді справи ним не підтримується вимога щодо стягнення коштів за цим пунктом акту.

Окрім того, як було встановлено вище, ПрАТ «Інюрполіс» в ході нового розгляду справи не підтримало вимоги за цим актом на суми 3327,50 грн. та 2117,50 грн., відтак загальна сума не підтверджених вимог за актом №4 становить 19180,70 грн. Отже, за вказаним актом колегія суддів вважає підтвердженою суму вимог 86152,00 грн.

Щодо акту № 5 (т.1, а.с. 65) за додатковою угодою № 8 на суму 7315,00 грн., то, як було встановлено вище, ПрАТ «Інюрполіс» в ході нового розгляду справи не підтримало вимоги за цим актом.

Щодо акту № 6 (т.1, а.с. 67) за додатковою угодою № 3 на суму 39668,20 грн., колегія суддів зазначає, що ПрАТ «Інюрполіс» не доведено виконання наступного пункту:

- 03.12.2015 представництво інтересів Замовника в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/18492/15 за позовом ТОВ «Підйомні машини» до АБ «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова лізингова група», третя особа ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про визнання договору застави припиненим. Вартість робіт 4111,80 грн. (виконавець старший юрист Старіков Є.О.). ПрАТ «Інюрполіс» посилається на ухвалу від 03.12.2015 у вказаній справі (т.4, а.с.127), однак із даної ухвали, якою було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 03.12.2015, не вбачається участі старшого юриста Старікова Є.О. (або іншого працівника ПрАТ «Інюрполіс») у судовому засіданні 03.12.2015.

Сума не підтверджених вимог за актом №6 становить 4111,80 грн., отже, за вказаним актом колегія суддів вважає підтвердженою суму вимог 35556,40 грн.

Підсумовуючи вищенаведені розрахунки, колегія суддів зазначає, що, як було встановлено в ході даного апеляційного провадження, із заявленої ПАТ «Інюрполіс» в ході нового розгляду справи суми вимог 219649,10 грн. не знайшли документального підтвердження вимоги на суму 24667,50 грн. Відповідно, решта суми, а саме, 194981,60 грн., обґрунтованість розрахунку якої підтверджується матеріалами справи, підлягає стягненню з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ПрАТ «Інюрполіс».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення зустрічного позову, у звязку з чим оскаржуване рішення має бути скасовано, а апеляційна скарга ПрАТ «Інюрполіс», відповідно, підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 2 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 у справі №922/371/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДР 23697280) на користь Приватного акціонерного товариства «Інюрполіс» (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 14-А, код ЄДР 22651695) заборгованість у розмірі 194981,60 грн., витрати зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у сумі 2924,72 грн., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3217,20 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови складено 31.07.17

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.