Постанова № 68013959, 25.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Справа № 904/4329/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017у справі№ 904/4329/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр"про стягнення заборгованості,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр"провідстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016,за участю представників: від позивача Михайлова В.В.від відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2017 у справі № 904/4329/15 (суддя Петренко І.В.) задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (далі - ТОВ "Любимівський кар'єр") від 17.03.2017 № 17/03/1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у даній справі. Відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 на шість місяців, а саме до 24.09.2017; у решті відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 (колегія суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий, Дармін М.О., Іванов О.Г.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2017 у справі № 904/4329/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі № 904/4329/15, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані судові акти.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Гольцової Л.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.07.2017 о 10 год. 40 хв.

24.07.2017 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про відкладення розгляду справи на іншу дату. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем ведуться переговори з приводу укладення мирової угоди щодо погашення наявної перед позивачем заборгованості.

Також, 24.07.2017 до Вищого господарського суду України надійшло електронною поштою клопотання ТОВ "Любимівський кар'єр" про відкладення розгляду справи через неможливість відповідача забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання сторін про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2017 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що зазначені клопотання задоволенню не підлягають.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016, задоволено частково позовні вимоги ПАТ "ВТБ Банк". Стягнуто з ТОВ "Любимівський кар'єр" на користь ПАТ "ВТБ Банк" - прострочену заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015 у розмірі 6 376 996,67 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 134 761 212,54 грн.; строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 (включно), яка становить 40 919,06 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 864 717,74 грн.; прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015 у розмірі 711 884,81 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 15 043 831,00 грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 737 139,91 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) і становить 3 314 619,45 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 долар США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.; судовий збір у розмірі 71 114,15 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ від 20.12.2016.

ТОВ "Любимівський кар'єр" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 17.03.2017 № 17/03/1 про відстрочку виконання рішення у справі № 904/4329/15, у якій просило суд відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 на строк 24 календарних місяці.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, ТОВ "Любимівський кар'єр" послалося на те, що воно находиться у скрутному фінансовому становищі, обумовленому, зокрема, тим, що велика кількість контрагентів (підприємства будівельної та промислової галузей) перебувають у процесі значної стагнації, через що спостерігається брак замовлень продукції відповідача та заборгованість за раніше придбану продукцію. Як вказав заявник, підприємство має велику кредиторську заборгованість, яка складає 24 655 644,00 грн., і виконання рішення господарського суду на даний час є неможливим та призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам підприємства, облікова кількість яких на підприємстві становить 132 чоловіка. Також, відповідач зазначив, що відповідно до балансу ТОВ "Любимівський кар'єр" за 2016 рік та звіту про фінансові результати ТОВ "Любимівський кар'єр" за 2016 рік, задекларовані лише збитки підприємства. Крім того, заявник зауважив, що одночасне звернення стягнення на все майно за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у даній справі призведе до невідворотної зупинки підприємства, заморожування боргу, та, як наслідок збанкрутіння підприємства, що врешті-решт зробить взагалі неможливим виконання рішення суду. У той же час, відповідач вказав, що надання відстрочки виконання рішення суду надасть можливість працювати підприємству та акумулювати грошові кошти для розрахунків за рішенням суду задля його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право господарського суду певними обставинами, за наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пп. 7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з наданими відповідачем суду Балансом (ф. 1) ТОВ "Любимівський кар'єр" за 2016 рік, код рядка 1420, та Звітом про фінансові результати (ф. 2) ТОВ "Любимівський кар'єр" за 2016 рік, код рядка 2355, задекларовано збитки підприємства.

Відповідно до довідки, доданої до заяви про відстрочку виконання рішення суду, станом на 17.03.2017 загальний розмір кредиторської заборгованості відповідача становить 24 655 644,00 грн.

Також, згідно з довідкою, наданою відповідачем, підприємство відповідача щомісячно сплачує 438 000,00 грн. до місцевого та центрального бюджетів у вигляді податків, зборів та податку на землю.

Відповідачем також надано довідку, відповідно до якої станом на 27.09.2016 загальна кількість працівників ТОВ "Любимівський кар'єр" становить 132 особи.

На підставі поданих доказів місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності у відповідача коштів в обсягах, необхідних для повного та одночасного виконання судового рішення. При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, вилучення у відповідача наявних обігових грошових коштів зупинить діяльність підприємства, що підтверджує загрозу банкрутства, зважаючи на надані докази існування у відповідача значної кредиторської заборгованості й перед іншими, окрім позивача, особами.

Крім того, апеляційним господарським судом враховано доводи відповідача про те, що основним видом діяльності боржника - ТОВ "Любимівський кар'єр" є видобування піску та гравію (що підтверджується оглянутими в судовому засіданні дозволами на видобування на Любимівському та Чаплинському родовищах), видобування яких здебільшого має сезонний характер, як і попит на нього.

Поряд з цим, розглядаючи питання щодо відстрочки виконання рішення суду, господарські суди попередніх інстанцій врахували також матеріальні інтереси позивача (стягувача).

Як наслідок, господарські суди дійшли висновків про те, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду сприятиме як реальному його виконанню для позивача, так і запобігатиме настанню негативних наслідків для відповідача, чим буде дотримано баланс інтересів сторін.

Водночас, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розумним строком відстрочки виконання рішення суду є шість місяців.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що позивачем не подано доказів того, що надання судом першої інстанції відповідачу відстрочки виконання судового рішення на шість місяців буде мати негативні наслідки для стягувача.

Розглядаючи питання щодо відстрочки виконання рішення суду, господарські суди попередніх інстанцій врахували доводи обох сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, скрутне фінансове становище відповідача, яке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, наявну загрозу його банкрутства.

З огляду на те, що процесуальний закон не наводить навіть приблизного переліку обставин, за наявності яких може бути надано відстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання, як і визначення періоду, на який можливо відстрочити виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин, колегія суддів вважає, що оскільки суди двох інстанцій зазначені обставини з'ясували, з дотриманням наведених вимог оцінили доводи сторін та докази, подані на підтвердження цих доводів, і визнали за можливе надати відповідачу відстрочку виконання судового рішення на шість місяців, підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що переоцінка обставин, які суди враховували, надаючи відповідачу відстрочку виконання судового рішення, виходить за межі касаційної інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2017 у справі № 904/4329/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Л.А. Гольцова

С.Р. Шевчук