Ухвала суду № 6798220, 13.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 р.Справа № АС 4/221-08/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Сумський овочевий комбінат" на постанову Господарський суд Сумської областi від 19.02.2009р. по справі№АС 4/221-08/5021

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі

до Закритого акціонерного товариства "Сумський овочевий комбінат"

про стягнення 7 644 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Сумської області від 19.02.2009 року задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі до Закритого акціонерного товариства "Сумський овочевий комбінат" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Сумський овочевий комбінат» (м.Суми, вул. Білопільський шлях, 33, код 31930183) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми (40002, м.Суми, вул.Шкільна, 17, код 22977089) 1 004 грн. 32 коп. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2008р. по 24.11.2008 р.

Відповідач, не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. В обгрунтування вимог апеляційної скраги посилається на те, що справа розглянута за відсутності представника відповідача, чим порушено норми процесуального права, а саме: ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скраги, зазначає про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Просить залишити постанову господарського суду Сумської області від 19.02.2009 року без змін, як таку, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Закрите акціонерне товариство "Сумський овочевий комбінат" зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статей 14 та 15 Закону України від 09.08.2003 р. № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон - 1058) відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено ст.ст. 19,20 Закону-105 8 та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону - 1058, страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400 та розділом 4 Інструкції - 21-1.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у випадках, якщо страхувальники несвоєчасно або в не повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Частина 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно із вимогами ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену суму недоїмки, пені та фінансової санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансової санкції. Тобто, кошти, що надходять від платника зараховуються у зазначеному порядку незалежно від визначення страхувальником цільового призначення цих коштів.

Відповідно до поданого відповідачем звіту за жовтень 2008 року, ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 17 979 грн. 79 коп.

Як вбачається з позовної заяви, станом на 28.11.2008р. прострочена заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за період з 01.11.2008р. по 24.11.2008р. складала 7 644 грн. 75 коп.

Згідно поданої позивачем до суду першої інстанції заяви про уточнення позовних вимог, відповідачем станом на 18.02.2009р. частково сплачено борг на загальну суму 6 640 грн. 43 коп.

Таким чином, борг відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2008р. по 24.11.2008р. складає 1 004 грн. 32 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 1 004 грн. 32 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2008 року.

Доказів сплати боргу в сумі 1 004 грн. 32 коп. відповідач не надав, не навів жодних доказів та аргументованих доводів на підтвердження відсутності заборгованості зі сплати боргу страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, тому борг підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається лише на те, що не був присутнім в судовому засіданні. По суті ж прийнятої постанови гсподарським судом Сумської області від 19.02.2009 року ніяких доводів та заперечень на навів.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія судів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, оскільки обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сумський овочевий комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 19.02.2009р. по справі№АС 4/221-08/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2009 р.