Ухвала суду № 6797396, 24.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 р.Справа № АС 9/86/5018

          Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - М’ягкий Є.В. , Макаренко Я.М.

секретаря судового засідання Карнаух А.В.

представник позивача: Кучерник С.П.

представник відповідача: Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. по справі№АС 9/86/5018

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево»

до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання нечинним податкового –повідомлення рішення, -,

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево»(надалі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнанно нечинним податкове повідомлення –рішення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0000112301/0 від 06.04.2007 року за яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 371875,00 грн. за січень 2007 року.

Постановою господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. позовні вимоги задоволено. Визнанно нечинним податкове повідомлення –рішення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0000112301/0 від 06.04.2007 року за яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 371875,00 грн за січень 2007 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево»з питань достовірності нарахувань бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2006 року та січень 2007 року.

Результати даної перевірки відображено в акті перевірки № 389/23-33129165 від 30 березня 2007 року, в якому працівниками податкової служби констатовано завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму в 371 875,00 грн.

За матеріалами перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000112301/0 від 06.04.2007р. про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 371 875,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо визнання нечинним податкове повідомлення –рішення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0000112301/0 від 06.04.2007 року за яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 371875,00 грн. за січень 2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивач самостійно виявив помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, та зазначив їх у складі податкової декларації у наступному податковому періоді, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В письмових поясненнях відповідач від 27.01.2009р. №482/10/10-018, зазначив, що за результатами перевірки було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року в сумі 371875,00 грн., у зв'язку з тим, ТОВ «Агрофірма Куйбишево»в декларацію за грудень 2006 року в порушення пп.4.4. п.4 вище зазначеного Порядку та п. 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до податкового кредиту безпідставно включені суми поставки товарів, які були отримані протягом 9 –ти місяців 2006 року на загальну суму 342 188,00 грн. Зазначений висновок відповідача є за межами положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки в формуванні кредитної часті оподаткування ПДВ беруть участь лише суми податку на додану вартість складовою суми поставки товарів, а не сама сума поставки товарів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку, на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок передбачено нормами п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в якому визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Зазначений закон передбачає, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі додаткової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Вимоги щодо складання та подання податкових декларацій з податку на додану вартість викладені у Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054.

При цьому законом не обмежується право платника податків в одній податковій декларації зазначити помилки, які були виявлені в декількох періодах.

Таким чином саме на виконання зазначеної норми, позивач подаючи податкову звітність в січні 2007 року, відобразивши самостійно виявлені помилки попередніх звітних періодів

Крім того, колегія суддів зазначає, що Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не може бути розширено або звужено норми закону. А тому норми наказу №166 від 30.05.1997р. не можуть обмежувати норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", і зокрема пп.4 п. 4 його п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2006 р. та січень 2007 р. виправили помилки, які мали місце в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

За таких підстав, колегія суддів, вважає, обґрунтованими висновки суду, що податкове повідомлення-рішення від №0000112301/0 від 06.04.2007року , відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову визнання нечинним зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки дії відповідача не ґрунтуються на положеннях закону та не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. по справі№АС 9/86/5018- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                     Н.В. Шевцова

Судді:                                                                                 Я.М. Макаренко

                                                                                Є.В. М’ягкий

Повний текст виготовлено 29.09.2009 року.