Ухвала суду № 6797369, 28.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 р.Справа № 2-а-4548/08/2070

          Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - М’ягкий Є.В. , Макаренко Я.М.

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представник відповідача: Чернова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2009р. по справі № 2-а-4548/08/2070

за позовом Авіаційного комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт Харків"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

за участю Прокуратури Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

          03 квітня 2009 року позивач, Авіаційне комунальне підприємство "Міжнародний Аеропорт Харків", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова повідомлення-рішення №0001351600/0 від 20.11.2007 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2009 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова №0001351600/0 від 20 листопада 2007 року.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Наявність у покупця виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2007 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Авіаційного комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Харків” з питання достовірності нарахування відшкодування ПДВ з бюджету на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2006 року.

Підприємством були надані декларації за листопад 2006 року, де бюджетне відшкодування –143602, 00 грн., та за грудень 2006 року –71998, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” –відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету.

За результатами перевірки був складений акт №3564/16-013/25469821 від 20.11.2007 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0001351600/0 від 20.11.2007 р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на 215600,00 гривень.

Суд першої інстанцій дійшов до висновку, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування за листопад - грудень 2006 р. відповідно до п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п. п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5. ст. 7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Тім-Трейд”, є постачальником позивача.

У листопаді та грудні 2006 року позивач здійснив оплату поставлених ТОВ “Тім-Трейд” нафтопродуктів за договором №28-02/11 від 28.02.2006 року, що підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями, копії які були залучені до матеріалів справи.

В ході господарських операцій постачальником позивача ТОВ “Тім-Трейд” були виписані податкові накладні, які оформлені згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування та докази здійснення фактичної оплати товару, в тому числі і податку на додану вартість в ціні в розмірі 215600,00 грн. товару.

Закон України "Про податок на додану вартість" регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 вказаного закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає залежності права на бюджетне відшкодування та розміру сум бюджетного відшкодування платника податку від змісту декларації з податку на додану вартість постачальника такого платника податку.

Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Вищезазначеним законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом першої інстанції встановлено, що позивач оплатив отримані товари, додаткових вимог щодо права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, у разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2009р. по справі№2-а-4548/09/2070- без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий           (підпис)                              Н.В. Шевцова

                    Судді:                              (підпис)                     Я.М.Макаренко

(підпис) Є.В.М’ягкий

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                      Н.В. Шевцова          

Повний текст ухвали буде складено 05.10.2009 року