Ухвала суду № 6793536, 05.02.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05.02.2009 Справа № 22-а-1313/08

Попередня справа № 2-29/6311-2008А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Лядової Т.Р.,

суддів           Дугаренко О.В. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Хіштілова М.М.

за участю:

сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02.09.08 у справі № 2-29/6311-2008А

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" (вул. Години, 2в, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02.09.2008 у справі №2-29/63 П-2008А задоволений позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керч»до Державної податкової Інспекції у м.Керч про скасування

податкового повідомлення-рішення.

Постановлено: скасувати податкове повідомлення-рішення ДШ у м.Керч № 0002501502\3 від 15.05.2008 на суму 230203грн.59коп.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція у м.Керч звернулась з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що узгоджене податкове зобов'язання по наданих податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2005р. були сплачені позивачем з порушенням п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", у зв'язку з чим, штрафні санкції застосовані до позивача правомірно і обґрунтовано.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду М.Севастополя від 17.10.2008р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Керч.

Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.І0.2008р. розгляд справи призначений на 05.02.2009 рік, 11.00 годин.

Представник Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керч»у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, у своїх запереченнях, направлених на адресу суду, просить апеляційну скаргу ДПІ в м.Керч залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник ДПІ в м.Керч у судове засідання також не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м.Керч задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у м. Керч 12.11.2007р. проведена невиїзна документальна перевірка Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керч»з питань своєчасної

сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт №1911\15-2\19195199 від 13.11.2007, в якому зазначено порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002501502\3 від 17.05.2008р., відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 230203,59 грн. (50% від 460407,18 грн.)

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем узгоджені податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за 1-й квартал 2005р. у загальній сумі 460307грн., при цьому сума податку визначена платником самостійно, а донарахування податку контролюючим органом не проводилося.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Пункт 17.1.7 п.17.1 ст.17 вищезазначеного закону передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% суми податкового боргу у випадку погашення боргу.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки відповідачем використовувалися данні комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи „ТАКС" та податкові декларації, при цьому первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідачем не використовувалися.

Разом з тим, платежі, які були здійснені позивачем у загальній сумі 105000 грн. за період з 25.02.2005 по 28.04.2005р.р. платіжними дорученнями №296 від 25.02.2005, №633 від 08.04.2005р., №533 від 24.03.2005р., №683 від 27.04.2005р., №698 від 28.04.2005р. (а.с.їЗ-16) були зараховані відповідачем у рахунок сплати податкового боргу у вигляді основного боргу та пені за минулий час.

З вищевказаних платіжних документів вбачається, що позивач здійснював платежі з податку на прибуток за перший квартал 2005 року.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене

платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. З Закону України N 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового богу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону N 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3-3 ст. 16 Закону N 2181 визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону N2181 дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п16.3.3 ст.16 Закону N 2181 податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідник сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. З Закону N 2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону N 2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, а також той факт, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1ч.1ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 02.09.08 у справі № 2-29/6311-2008А за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналІзацІйного господарства м.Керч" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя          підпис                              Т.Р.Лядова

Судді           підпис                               О.В.Дугаренко підпис                               О.В.Кучерук З оригіналом згідно Помічник судді                                                             К.В.Краєвська