Постанова № 6792591, 16.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

МЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року                                         Справа № Б-50/81-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя В.О. Фоміна, суддя Т.В. Гончар, суддя Т.В. Кравець,

при секретарі – Горбачовій О.А.,

за участю представників сторін:

кредитори –представника ДПІ у Московському районі –Аулова О.М. за довіреністю № 958/9/10-035 від 19.02.2009р.,

боржника - не прибув,

арбітражного керуючого - Макаричев В.В. за ліцензією Серія АВ № 158398 від 20.11.2006р., Колядинський Р.М. за довіреністю від 05.11.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. 3283Х /2-5) ДПІ у Московському районі м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 року по справі № Б-50/81-09

за заявою ПП «Будівельна фірма «Ліга-Люкс», м. Луганськ

до ТОВ Торговий Дім «РОСРЕСУРС», м. Харків

про визнання банкрутом,-

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2009 року по справі № Б-50/81-09 вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова в сумі 222598,50 грн. відхилено

ДПІ у Московському районі м. Харкова в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеної ухвали та прийняття нової, якою задовольнити апеляційну скаргу та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги в сумі 222598,50 грн., обґрунтовуючи скаргу тим, що нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( далі - Закон ) не встановлено обмежень щодо включення до грошових вимог органами Державної податкової служби лише сум податкових зобов'язань боржника, які визнані податковим боргом. Зазначені у заяві № 3483/9/10-025 від 20.08.2009 р. грошові вимоги до ТОВ Торговий Дім «РОСРЕСУРС»у сумі 222 598,50 грн., були заявлені ДПІ у Московському районі м. Харкова ні як податковий борг, а як заборгованість, визначена згідно податкових повідомлень - рішень № 0000172302/0 від 03.02.2009р., № 0000162302/0 від 03.02.2009р., якими встановлено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання в загальному розмірі 222 598,50грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки вказані податкові повідомлення - рішення були прийняті ДПІ у Московському районі м. Харкова до порушення господарським судом справи № Б-50/81-09 про банкрутство ТОВ Торговий Дім «РОСРЕСУРС», то і податкові зобов'язання боржника, встановлені зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями також виникли до порушення справи про банкрутство.

Кредитор - ТОВ «Метінвест-Україна»подав заяву, в якій просив розглянути скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова по суті без його присутності, в зв’язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 року по справі № Б-50/81-09 законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої доводи обґрунтовує тим, що ТОВ «ТД «РОСРЕСУРС» заборгованість перед податковою інспекцією не визнавав, оскільки п. п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( далі –Закон №2181 ) визначено, що податковий борг - це податкове зобов'язання самостійно узгоджене платниками податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк. У відповідності до ч. 2 п. 5.2.4 ст. 5 вищевказаного Закону України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Таким рішенням є Постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-37810/08/2070, яким скасовані повідомлення - рішення.

Крім того повідомлення - рішення та акт перевірки не є виконавчими та іншими документами на підставі яких здійснюється списання коштів з рахунку боржника. Вони є лише актами не нормативного характеру до того ж не узгодженими та визнані у судовому порядку не чинними. Тому на даний час у боржника немає податкового боргу, а у ДПІ підстав для звернення у якості кредитора.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу також вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 року по справі № Б-50/81-09 законною та обґрунтованою з таких же, як наведені ліквідатором, мотивів.

Представники кредиторів та інші учасники процесу в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення та відбитки на зворотній стороні ухвали від 02.11.2009р. Про причини неприбуття представники кредиторів та інші учасники процесу суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття представників кредиторів та інших учасники процесу у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення присутніх учасників провадження у справі та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення з нижченаведених підстав.

Після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у газеті «Голос України»№139 від 29.07.2009р ДПІ у Московському районі м. Харкова звернулася до господарського суду з грошовими вимогами до боржника - ТОВ Торговий Дім «РОСРЕСУРС», м. Харків в сумі 222598,50 грн.

Свої вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова обґрунтовувала тим, що станом на 15.06.2009 р. боржник має заборгованість перед бюджетом в сумі 222598,50 грн., яка складається з податку на додану вартість в сумі 198642,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих податковою інспекцією згідно податкового повідомлення-рішення № 0000172302/0 від 03.02.2009 р. та податку на прибуток приватних підприємств в сумі основного боргу 15971 грн. та штрафних санкцій в сумі 7985,50 грн., нарахованих податковою інспекцією згідно податкового повідомлення-рішення № 0000162302/0 від 03.02.2009 р. Вказані податкові повідомлення –рішення були прийняті ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі акту про результати планової виїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 138/230/31940799 від 14.01.2009 р. та отримані головним бухгалтером 03.02.2009 р. та 02.04.2009 р., але виявлена податковою інспекцією заборгованість у розмірі 222598,50 грн. боржником не визнана.

Відхиляючи оскаржуваною ухвалою від 28.09.2009 року вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова в сумі 222 598,50 грн. суд першої інстанції виходив з того, що з моменту прийняття судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, як вбачається з положень Закону №2181, порядок процедури узгодження податкового зобов’язання залишається у сфері регулювання вказаного Закону, оскільки підприємство-боржник після порушення провадження у справі про банкрутство під час застосування стадії розпорядження майном боржника продовжує здійснювати свою господарську діяльність, а Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»взагалі не містить норм, які визначали б правила узгодження податкових зобов’язань платників податків після початку процедури банкрутства.

Податковий же борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Однак на час розгляду вимог ДПІ спірне податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом і відображене у податкових повідомленнях–рішеннях № 0000172302/0 від 03.02.2009р., № 0000162302/0 від 03.02.2009р. є неузгодженим, у зв’язку з чим вимоги ДПІ у Московському районі у розмірі 222598,50 грн. не є безспірними, тому суд дійшов висновку, що вимоги задоволенню не підлягають.

З такими висновками господарського суду Харківської області по даній справі погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Так статтею 1 Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

З матеріалів справи вбачається, що боржник, не погодившись з рішенням ДПІ у Московському районі, звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000172302/0 від 03.02.2009р., № 0000162302/0 від 03.02.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 р. у справі № 2а-37810/08/2070 податкові повідомлення-рішення № 0000172302/0 від 03.02.2009 р. та № 0000162302/0 від 03.02.2009 р. визнані недійсними та на даний час вказана постанова оскаржується в Харківському апеляційному адміністративному суді.

Як вірно вказує суд першої інстанції, відповідно до п.7.8 ст. 7 Закону №2181 з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»без застосування норм цього Закону.

З положень Закону №2181 вбачається, що цим законом регулюються питання здійснення контролю за платниками податків з боку контролюючих органів, порядку надання податкової декларації платником податку та визначення суми податкових зобов’язань, порядку узгодження сум податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів тощо.

Отже порядок процедури узгодження податкового зобов’язання залишається у сфері регулювання вказаного Закону, оскільки підприємство-боржник після порушення провадження у справі про банкрутство під час застосування стадії розпорядження майном боржника продовжує здійснювати свою господарську діяльність, а Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»взагалі не містить норм, які визначали б правила узгодження податкових зобов’язань платників податків після початку процедури банкрутства.

Таким чином, з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до п.7.8 ст.7 Закону №2181, визначається саме порядок сплати узгодженого податкового зобов’язання або погашення податкового боргу.

Податковий борг (недоїмка), згідно пункту 1.3 Закону №2181–це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Отже, податковим боргом, заходи щодо погашення якого уповноважені здійснювати органи Державної податкової служби, є лише узгоджене податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення.

Податковим повідомленням згідно статті 1 цього ж Закону України вважається письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Саме у день отримання платником податків податкового повідомлення -рішення, податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим, крім випадків ініціювання платником податків процедур адміністративного або судового оскарження ( пункт 5.2.1 ст. 5 Закону України № 2181М.

Частиною 2 п.5.2.4 ст. 5 Закону №2181 визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого орган податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Беручи до уваги, що на даний час спірне податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом і відображене у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000172302/0 від 03.02.2009р., № 0000162302/0 від 03.02.2009р. є неузгодженим, а відтак у боржника відсутній податковий борг перед бюджетом та грошові вимоги ДПІ у Московському районі у розмірі 222598,50 грн. є невизнаними, у зв’язку з чим не є безспірними, висновок суду першої інстанції про заявлення їх передчасно та такими, що підлягають відхиленню колегія суддів апеляційної інстанції вважає цілком правомірним.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р. по справі № Б-50/81-09 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для її скасування відсутні, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції залишається без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

КеруючисьЗаконом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 99, ст. 101, п. 1 ст.103, ст. 105, ст. 106 ГПК України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.09.2009 р. по справі № Б-50/81-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О. Фоміна.

Суддя Т.В. Гончар.

Суддя Т.В. Кравець.

Повний текст постанови підписано 13.11.2009 р.