Постанова № 6792395, 11.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2009 р. Справа № 15/130-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі - Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача - Корякіної Т.І. (довіреність № 01-62юр/5911 від 29.07.2009 р.)

відповідача 1. –не з’явився

відповідача 2. –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (вх. № 2276Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року по справі № 15/130-09

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків,

до 1. Військової частини А-3306, м. Харків,

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків,

про стягнення 9582,63 грн., -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області та після зміни позовних вимог просив суд стягнути з 1-го відповідача (ВЧ А-3306) на користь АК “Харківобленерго” нарахування по: - індексу інфляції –761,44 грн. та 3 % річних –134,06 грн., за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн., стягнути з 2-го відповідача (квартирно-експлуатаційного відділу) на користь АК “Харківобленерго” нарахування по: - заборгованості за компенсацію перетікання реактивної енергії (КРЕ) в сумі 1511,11грн. (що складається з: тарифної складової –1259,26 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 251,85 грн.),- пені –766,66 грн., - індексу інфляції –619,92 грн. та 3 % річних –102,24 грн., а також віднести на відповідачів витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої вимоги обгрунтовував несвоєчасним виконанням відповідачами договірних зобов’язань.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2009 р. по справі № 15/130-09 (суддя Лаврова Л.С.) стягнуто з 2-го відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь АК “Харківобленерго” нарахування по: заборгованості за компенсацію перетікання реактивної енергії в сумі 1511,11 грн., пені - 76,67грн., індексу інфляції - 619,92 грн. та 3% річних - 102,24 грн.; нарахування по: індексу інфляції -761,44 грн. та 3% річних - 134,06 грн.; нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн. В частині стягнення пені в сумі 689,99 грн. відмовлено. Рішення мотивовано обгрунтованістю позовних вимог про стягнення всіх нарахувань з 2-го відповідача.

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова порушує питання про скасування зазначеного рішення в частині стягнення з 2-го відповідача: нарахування пені -76,67грн., індексу інфляції -619,92 грн. та 3% річних -102,24 грн.; нарахування по індексу інфляції - 761,44 грн. та 3% річних -134,06 грн.; нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн. та прийняття нового рішення, яким відмовити в позові Акціонерної компанії “Харківобленерго” до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення коштів в сумі: нарахування пені - 76,67грн., індексу інфляції - 619,92 грн. та 3% річних - 102,24 грн.; нарахування по індексу інфляції -761,44 грн. та 3% річних - 134,06 грн.; нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн. Вимоги обґрунтовані безпідставним стягненням з 2-го відповідача нарахувань за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, індексу інфляції - 761,44 грн. і 3% річних -134,06 грн. та неможливістю сплатити штрафні санкції, в зв’язку з тим, що їх сплата не включена до кошторису.

Акціонерна компанія “Харківобленерго” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, при цьому посилаючись на помилковість стягнення з 2-го відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова нарахувань по індексу інфляції -761,44 грн., 3% річних - 134,06 грн.; та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн., які мають бути стягнуті з 1-го відповідача (ВЧ А-3306).

Військова частина А-3306 у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, посилаючись на відсутність фінансування військової частини з державного бюджету на видатки та здійснення всіх платежів КЕВ, як платником за договором та якому виділяються відповідні бюджетні кошти для здійснення видатків на оплату спожитої ВЧ А-3306 електроенергії.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 24.09.2009р. позивачем 26.10.2009р. були надані розрахунки нарахувань відповідно до умов договорів, як підстав позову.

В судовому засіданні 27.10.2009р. оголошувалась перерва до 05.11.2009р. о 12:40 год.

Дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів вважає що апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-ІV) та “Правил користування електричною енергією” затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі “Правила”), Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

Підставою виникнення зобов’язань відповідачів перед Акціонерною компанією “Харківобленерго” є договори та додаткові угоди, укладені між Акціонерною компанією “Харківобленерго” з Військовою частиною А –3306 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції 01.11.1996 року між Акціонерною компанією “Харківобленерго” та Військовою частиною А–3306 було укладено договір на постачання електричної енергії непромисловим споживачам № С-3507 на строк до 31.12.1997 року і вважався щорічно продовженим.

До вказаного договору між Акціонерною компанією “Харківобленерго” (позивач), Військовою частиною А –3306 (1-й відповідач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (2-й відповідач) були укладені додаткові угоди від 04.01.2006р. та від 14.02.2006р., п. 1 яких передбачає в п. 4.5 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії «Порядок розрахунків»слова «Споживач»замінити на «Платник».

15.08.2007 року між позивачем (Постачальником) та 1-м відповідачем (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії № 2-3507С. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділів 6,7 Договору, а 1-й відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору, щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою, згідно додатку № 9, своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1-го числа місяця до 1-го числа наступного місяця. Відповідно до п.5 додатку №2 1-й відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку було передбачено, що 1-й відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

23.01.2008р. АК “Харківобленерго” (постачальник) з Військовою частиною А –3306 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 2-3507С, якою внесені зміни до існуючого договору, а саме, п. 4.1 додатку № 2 до договору виклали в наступній редакції: «Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії з ПДВ, здійснюється Платником… …підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку».

Пункт 4.2 того ж додатку № 2 до договору викладено в редакції, згідно якої «Плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції,… перераховуються Платником на поточний рахунок Постачальника в термін 15 операційних днів після отримання Платником, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

В п. 4.5 додатку № 2 до договору слова «Споживач»замінено на «Платник».

Тобто, відповідно до умов вищевказаної додаткової угоди, 2-й відповідач, здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

До того ж Додатковою угодою від 31.12.2008р. до договору № 2-3507С від 15.08.2007р. укладеною позивачем з відповідачами пункти 4.1, 4.2, 4.5 викладені в такій же редакції, що і попередня додаткова угода від 23.01.2008р. до Договору крім зміни строку перерахування Платником платежів на рахунок Постачальника, а саме в термін 10 операційних днів після отримання споживачем, рахунку, акту звіряння взаєморозрахунків або акту виконаних робіт.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що договірні зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок Закону та Договору, що 2-й відповідач оплату за використану електричну енергію робив несвоєчасно, чим порушував п. 6.1 «Правил користування електричною енергією»затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 ( із змінами та доповненнями ) та п. 1 ст. 275 ГК України, згідно з якими споживач зобов’язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів в передбачені договором строки, тому дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині нарахувань індексу інфляції в сумі 761,44грн., 3% річних в сумі 134,06 грн. та стягнення таких нарахувань з 2-го відповідача, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вищезазначених договорів позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та в період з січня 2007р. по березень 2009 р. поставив 1-му відповідачу (споживачу) електроенергію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, але споживач оплату вартості використаної електричної енергії здійснював не вчасно, чим порушив п. 2.2.5. Договору, п. 6.1. «Правил користування електричною енергією»затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 (із змінами та доповненнями від 11.12.2003р.№ 10305, від 17.10.2005р. № 910 та 22.112006р. № 1497 ) та п. 1 ст. 275 ГК України, згідно з якими споживач зобов’язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії до чинних тарифів.

Згідно до п.4.2.5 Договору та п.6 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3% річних, індексу інфляції.

В зв’язку з цим, позивачем за період з січня 2007р. по січень 2008р. станом на 01.04.2009р. Військовій частині А-3306 (1-й відповідач), як споживачу за договором відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано: 761,44 грн. індексу інфляції ( 334.58грн за січень 2007р.-липень 2007р. та 426.86грн. за серпень2007р.-січень2008р.) та 134,06 грн. 3% річних ( 76.98грн.за березень 2007р.-липень2007р.та 57,08грн. за серпень 2007р.-грудень 2007р. ) і які заявлені АК “Харківобленерго” до стягнення з 1-го відповідача.

Оскільки відповідальність за порушення грошового зобов’язання, ( внесення платежів з порушенням термінів розрахункового періоду), передбачена ст. 625 ЦК України, виникла за час прострочення до моменту укладання додаткової угоди, тобто до 23.01.2008р. колегія суддів вважає вимоги АК “Харківобленерго” в цій частині позову, заявлені до споживача, тобто 1-го відповідача обґрунтовано і не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо нарахувань 2-му відповідачу - індексу інфляції - 761,44 грн. та 3% річних - 134,06 грн., оскільки ці нарахування повинен сплачувати 1-й відповідач, як споживач.

Тому рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню, позов задоволенню та стягненню з Військової частини А -3306 на користь позивача нарахувань індексу інфляції –761,44 грн. та 3% річних –134,06 грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно розрахунку суми боргу за спожиту електроенергію у липні 2008 року 1-м відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини на 3970 кВт./г. Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам” від 16 червня 2005 року № 473 (далі “Порядок”) встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає –енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком № 1 до договору як договірні величини.

Між сторонами, відповідно до п.4.2 «Правил», п. 5.1 Договору від 15.08.2007, п. 7 «Порядку», визначені договірні величини споживання електричної енергії і потужності на 2008 рік та споживачем оформлений Додаток № 1 до Договору (копія в матеріалах справи), відповідно до якого на липень 2008 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 65000 кВт/г.

Протягом поточного розрахункового періоду Споживач, згідно до пункту 4.4 «Правил» та п. 5.2 Договору має право звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Однак протягом вказаного періоду (з1числа місяця до такого ж числа наступного місяця) коригування договірної величини споживання електричної енергії, не було здійснено, оскільки Споживач мав заборгованість за спожиту електроенергію за попередні розрахункові періоди та не оплатив додатково заявлених обсягів на момент звернення за корегуванням, відповідно до ч.3 п.5.2 Договору. В зв’язку з чим договірна величина електроспоживання на липень 2008 року залишилася на рівні узгодженому Додатком № 1 до Договору, тобто 65000 кВт/г.

Відповідно до звіту про використану електричну енергію за липень 2008 року, величина фактично спожитої електричної енергії відповідачем у липні 2008 року з урахуванням платних витрат та коефіцієнту трансформації склала 68970 кВт/г.

Таким чином, 1-й відповідач у липні 2008 року перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 3970 кВт/г., а саме:

(68970 кВт/г. (фактично спожита е/е) –65000 кВт/г. (договірна величина) = 3970 кВт/г (перевищення договірної величини);

Позивачем відповідно до вимог п. 6.14 «Правил»складено повідомлення № 9699 від 11.08.2008 р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, яка за липень 2008 року склала:

3970 кВт/г (перевищення договірної величини) * 0,491 (тариф) * 2 = 1949,27 грн. (сума перевищення договірних величин споживання е/е).

У січні 2009 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини на 6394 кВт./г.

На січень 2009 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 90000 кВт/г.

Коригування договірної величини відповідачем не проводилось з тх же причин, в зв’язку з чим договірна величина електроспоживання на січень 2009 рік залишилася на рівні узгодженому Додатком № 1 до Договору, тобто 90000 кВт/г.

Відповідно до звіту про використану електричну енергію за січень 2009 року, величина фактично спожитої електричної енергії відповідачем у січні 2009 року з урахуванням платних витрат та коефіцієнту трансформації склала 96394 кВт/г.

Таким чином, відповідач у січні 2009 року перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 6394 кВт/г., а саме:

(96394 кВт/г. (фактично спожита е/е) –90000 кВт/г. (договірна величина) = 6394 кВт/г (перевищення договірної величини);

Позивачем повідомленням № 452 від 11.02.2009р. по підсумкам розрахункового періоду, споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, яка за січень 2009 року склала: 6394 кВт/г (перевищення договірної величини) * 0,5845999751 (тариф) * 2 = 3737,93 грн. (сума перевищення договірних величин споживання е/е).

Стягуючи оскаржуваним рішенням з 2-го відповідача нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога є також обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

З висновком суду першої інстанції щодо стягнення 5687,20 грн. з 2-го відповідача не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.

Позивачем відповідно до умов Договору №2-3507С від 15.08.2007р заявлено до стягнення 5687,20 (1949,27 +3737,93 ) грн. нарахувань за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за липень 2008р та січень 2009р. з 1-го відповідача

Як вже встановлено вище, згідно з п. 1 додаткової угоди від 23.01.2008р. та від 31.12.2008р. до договору про постачання електричної енергії № 2-3507С, внесені зміни до існуючого договору, а саме, п. 4.1 додатку № 2 до договору викладений в наступній редакції: «…підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється Споживачем на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку».

Оскільки суми перевищення договірних величин споживання електричної енергії виникли в розрахунковий період після укладання додаткових угод, тобто після 23.01.2008р. та 31.12.2008р відповідно, колегія суддів вважає вимоги АК “Харківобленерго” в цій частині позову, заявлені обґрунтовано до споживача, тобто 1-го відповідача.

Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, позов задоволенню та стягненню з 1-го відповідача - Військової частини А -3306 на користь позивача 5687,20 грн. нарахувань за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Позивачем також заявлено до стягнення з 2-го відповідача 1259,26 грн. заборгованості по КРЕ ( реактивній енергії ) та податку на додану вартість (ПДВ на КРЕ) 251,85 грн. відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”, нарахованої станом на 01.04.2009р. у відповідності з “Методикою розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами.

Стягуючи з 2-го відповідача на користь позивача заборгованість за компенсацію перетікання реактивної енергії (КРЕ) в сумі 1511,11 грн.( тарифна складова -1259,26 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 251,85 грн. ) суд першої інстанції виходив з умов (п.2) додаткової угоди від 23.01.2008р. відповідно якої плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції перераховуються Платником, тобто Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та обґрунтованості позовних вимог АК “Харківобленерго”, тому дійшов висновку про їх задоволення.

Так відповідно Правил користування електричною енергією - плата за перетікання реактивної електроенергії це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до Додатку № 4-а до Договору “Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії” Споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача.

Направлені відповідачу рахунки на оплату заборгованості за компенсацію втрат від перетоків реактивної енергії на час розгляду справи не сплачені, наявна у споживача заборгованість станом на 01.04.2009р. складає 1511,11 грн.

Тому рішення в цій частині вимог правомірне та залишається без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині стягнення з 2-го відповідача 619,92 грн. інфляційних та 102,24 грн. 3% річних витрат , суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки у відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому визнав такі вимоги підлягаючими задоволенню. З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Як вже зазначалося вище п.4.2.5 Договору та п.6 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" передбачає у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі пені, 3% річних, індексу інфляції.

В зв’язку з цим, позивачем нараховано Квартирно-експлуатаційному відділу (2-й відповідач ): 619,92 грн. індексу інфляції за період з квітня 2008р по березень 2009р. та 102,24 грн. 3% річних за період з березня 2008р по березень 2009р і які заявлені АК “Харківобленерго” до стягнення з 2-го відповідача.

Виходячи з умов (п.2) додаткової угоди від 23.01.2008р. та 31.12.08р. відповідно якої плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції перераховуються Платником, тобто Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та часу прострочення виконання зобов’язання боржником після укладання вказаних додаткових угод, тобто після 23.01.2008р. колегія суддів вважає вимоги АК “Харківобленерго” в цій частині позову, заявлені до Платника, тобто 2-го відповідача обґрунтовано.

Тому рішення суду в цій частині вимог залишається без змін ,

Згідно з п. 4.2.1 договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Господарський суд Харківської області виходив з того, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період з жовтня 2008р. по березень 2009р. в сумі 766,66грн., який відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Але, враховуючи, звернення 15 червня 2009 р. 2-го Відповідача із клопотанням про зменшення суми пені на 90 відсотків у зв’язку із тяжким фінансовим становищем, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з 2-го Відповідача підлягає сума пені в розмірі 76,67 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції оскільки розрахунок штрафних санкцій відповідає вимогам, ст. 232 ГК України щодо порядку їх застосування, а розмір санкцій згідно ст.. 233 ГК України суд може зменшити взявши до уваги майновий стан боржника та інші інтереси сторін .

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку залишити рішення в частині стягнення пені в розмірі 76,67 грн. без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова також зазначив, що КЕВ м. Харкова не повинен сплачувати штрафні санкції, у зв'язку з тим, що їх сплата не включена до кошторису. Тому, нарахування пені - 76,67 грн., індексу інфляції - 619,92 грн. та 3 % х - 102,24 грн. він вважає безпідставними.

Однак, твердження заявника апеляційної скарги щодо неможливості сплати індексу інфляції та 3 % х через те, що їх сплата не включена до кошторису не можуть вважатися поважними, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а виконання зобов’язання забезпечується пенею на підставі договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року по справі № 15/130-09 прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, в зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101,102, ч.2 ст.103, п. 1 та п. 3 ч.1 ст. 104, ст.105 ГПК України, колегія суддів одностайно-

постановила:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року по справі № 15/130-09 в частині стягнення з 2-го відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” нарахувань по індексу інфляції -761,44 грн., 3% річних -134,06 грн., нарахувань за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з 1-го відповідача Військової частини А-3306 (адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, 5, п\р 35217029000451 УДК в Х/о, МФО 851011, код 07931813) на користь АК “Харківобленерго” (адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- нарахування по: - індексу інфляції –761,44 грн., та 3 % річних –134,06 грн. - п/р 260053011272 Перша Харківська філія АКБ “Базис”, МФО 351599, код 00131954;

-          нарахування за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 5687,20 грн., - п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року по справі № 15/130-09 залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписано 09 листопада 2009 року