Рішення № 67909990, 27.06.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2735/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 червня 2017року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ПІЦИК О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «Кредобанк» звернулось в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1573,16 грн. та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 26.01.2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3603317, згідно якого відповідач отримав кредит – 998,91 грн. Згідно п. 1.16 договору, відповідач зобов’язується сплачувати 30,00 % річних за користування кредитом. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань боржник сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 1.14, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення. Відповідач не виконує зобов’язання за договором. Станом на 10.04.2017 р. загальна заборгованість відповідача за договором становить 1 573,16 грн., з яких: 998,91 грн. – неповернута сума кредиту, 214,56 грн. – прострочені відсотки, 36,40 грн. – прострочена сума комісії, 48,29 грн. – нараховані відсотки, 275,00 грн. – пеня.

В судове засідання представник позивача не з’явився. Скерував заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.

Зі згоди представника позивача, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ст.197 ЦПК України у зв’язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.01.2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3603317, згідно якого відповідач отримав кредит – 998,91 грн. Згідно п. 1.16 договору, відповідач зобов’язується сплачувати 30,00 % річних за користування кредитом. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань боржник сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 1.14, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення. Відповідач не виконує зобов’язання за договором . ПАТ «Кредо Банк» повністю виконало зобов’язання за договором, що підтверджується довідкою про рух коштів.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов’язання або односторонню зміну його умов.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 610,612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Крім цього боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, у разі відсутності домовленості сторін – проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач не виконував зобов’язання за договором.

Згідно наданого банком розрахунку станом на 10.04.2017 р. загальна заборгованість відповідача за договором становить 1 573,16 грн., з яких: 998,91 грн. – неповернута сума кредиту, 214,56 грн. – прострочені відсотки, 36,40 грн. – прострочена сума комісії, 48,29 грн. – нараховані відсотки, 275,00 грн. – пеня.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відтак, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за неповернуту суму кредиту, нараховані відсотки, прострочені відсотки та пеню слід задовольнити. У задоволенні вимог про стягнення простроченої суми комісії за адміністрування кредиту відмовити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до часткового задоволення.

У зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.8, 10, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, в користь ПАТ «Кредобанк» за Договором про встановлення ліміту кредитування №3603317 від 26.01.2016р. - 998,91грн. неповернутого кредиту, 214,56грн. прострочених відсотків, 48,9грн. нарахованих відсотків, 275,00грн. пені та 1600,00 грн. судового збору.

В задоволенні вимоги про стягнення комісії – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.