Ухвала суду № 67909942, 19.07.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5140/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту,

в с т а н о в и в :

18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту.

Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору у зв’язку із скрутним матеріальним становищем та відсутністю можливості сплатити судовий збір.

Вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду фізичною особою або фізичною особою – підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі або звільнити її від сплати судового збору.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10) зазначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У зв’язку з вищенаведеним, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки нею не надано належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З огляду на наведене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного вище недоліку – для сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 82, 119, 121 ЦПК України,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на квартиру та зняття з неї арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.