Ухвала суду № 67909100, 20.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/7175/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/7175/17 Слідчий суддя в 1 інст. Бойко О.Ю.

Провадження № 11-сс/778/735/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.ст. 170-173 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Фоміна В.А., Білоконева В.М.,

при секретарі Вертепній Ю.Г.,

за участю прокурора Мірзоян Т.В.,

представника адвоката ОСОБА_2,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Топаз техно» - в особі представника адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2017,

якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна.

Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Топаз техно» (код ЄДРПОУ 40722614) рахунок №2600531303401 (українська гривня), відкритий 11.04.2017; які відкриті в ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» (МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, в частині видатку коштів, з обов'язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.

Згідно з ухвалою слідчого судді, до суду надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017080000000154 від 21.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.264 КК України. Мотивуючи свої вимоги тим, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяють особам, які здійснюють впровадження протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження та незаконне заволодіння бюджетними коштами, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах. Встановлено, що ряд підприємств, які є підконтрольними особам, що діють за сприянням службових осіб ДФС України у Запорізькій області з метою не сплати обов'язкових податкових платежів, створили схему за допомогою якої до бюджету Запорізької області не сплачуються податки та не надходять грошові кошти до державного бюджету в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено ряд підприємств залучених до протиправного фінансового механізму, які використовують рахунки відкриті в ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» (МФО 305749, код ЄДРПОУ, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3) для переведення коштів з безготівкової форми в готівку та подальшого їх привласнення і легалізації, а саме: ТОВ «Топаз техно» (код ЄДРПОУ 40722614) рахунок №2600531303401 (українська гривня), відкритий 11.04.2017.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначив про те, що з метою забезпечення можливої конфіскації, слід накласти арешт.

В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_2, яка є представником ТОВ «Топаз техно», посилаючись на порушення слідчим суддею вимог матеріального і процесуального права просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, про накладення арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «Топаз техно». Скаржник вказує, що оспорювана ухвала слідчого судді була прийнята з порушенням вимог процесуального права, оскільки як в клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді про накладення арешту відсутні правові підстави для його накладення, відсутні докази які б доказували на вчинення злочину конкретною особою, не встановлено розмір майнової шкоди та розумність і співмірність обмеження у праві користування та розпорядження майном підприємства негативно впливає на його платоспроможність, виконання взятих на себе договірних зобовязань, сплати податків, обмежує права власників щодо отримання прибутку від діяльності підприємства.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення, доводи апеляційної скарги; адвоката ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги; прокурора, яка вважала ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обовязок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст.171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, розумність співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту клопотання випливало, що досудовим розслідуванням було встановлено, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області зловживаючи своїм службовим становищем сприяють особам, які здійснюють впровадження протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження та незаконне заволодіння бюджетними коштами, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах. До протиправного фінансового механізму - для переведення коштів з безготівкової форми в готівку, яка в подальшому привласнюється і легалізується, також має відношення ТОВ «Топаз техно».

На переконання колегії суддів орган досудового розслідування звертаючись з клопотанням про арешт майна і фактично посилаючись в ньому на те, що ТОВ «Топаз техно» є причетним до протиправного фінансового механізму - переведення коштів з безготівкової форми в готівку, яка в подальшому привласнюється і легалізується, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя свою позицію взагалі не аргументував, а лише процитувавши в ухвалі положення процесуального закону, які регулюють визначення поняття, порядок і підстави такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст.364 КК України. У фабулі витягу з кримінального провадження було зазначено, що посадові особи правоохоронних органів Запорізької та інших областей зловживають своїм посадовим становищем, чим завдають державному бюджету України та бюджету Запорізької області збитків в особливо великих розмірах. При цьому відомостей про особу, якій повідомлено про підозру, матеріали додані до клопотання не містять.

Не містять матеріали додані до клопотання відомостей про юридичну особу чи представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Окрім копії листа СБУ на адресу слідчого відділу прокуратури Запорізької області щодо виконання доручення від 13.05.2017 і витягу з кримінального провадження за ч.2 ст.364 КК України, до клопотання не надано жодного доказу на підставі якого можна було б дійти висновку, що ТОВ «Топаз техно» причетне до протиправних дій. Колегія суддів звертає увагу, що вказана копія листа належним чином не завірена, у суду не має можливості встановити на підставі яких ОРЗ здобута інформація викладена в ньому, перевірити дійсність цієї інформації.

В клопотанні слідчого було зазначено, що арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, необхідно було накласти з метою забезпечення можливої конфіскації, що не передбачено диспозицією ч.2 ст.170 КПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1, 2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Топаз техно», що відкриті в ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тому існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою збереження речових доказів спростовуються.

Матеріалами клопотанням, з огляду на ту кваліфікацію кримінального правопорушення в рамках якого подане клопотання слідчого, не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Топаз техно», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, відтак на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст.96-2 КК України.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Топаз техно», і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв'язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ «Топаз техно», та виконання самим товариством своїх договірних зобов'язань перед іншими суб'єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Топаз техно», як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в цій частині як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Топаз техно» - в особі представника адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2017, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Топаз техно» (код ЄДРПОУ 40722614) рахунок №2600531303401 (українська гривня), відкритий 11.04.2017; які відкриті в ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» (МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, в частині видатку коштів, з обов'язковим зазначенням дати та часу ознайомлення з ухвалою, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, повідомляючи правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Топаз техно» (код ЄДРПОУ 40722614) рахунок №2600531303401 (українська гривня), відкритий 11.04.2017; які відкриті в ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» (МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5