Постанова № 6789347, 03.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2009                                                                                           № 25/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача                    Губарькова Н.Л. – за дов. від 12.01.2009

від відповідача          Маслей М.О. – за дов. № 14 від 11.03.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2009

у справі № 25/125 (суддя

за позовом                               Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

до                                                   ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія"

про                                                   стягнення 52234,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125 позовні вимоги Акціонерного товариства „Страхова компанія „Залізничні шляхи” до Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” задоволено повністю.

Як зазначено в абзаці другому резолютивної частини рішення, стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” на користь Акціонерного товариства „Страхова компанія „Залізничні шляхи” 52234,34 грн. та судові витрати в сумі 641,34 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо заборгованості за договором

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125, Закрите акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 45138,54 грн., в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим у зв’язку з тим, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідач зазначив, що з рахунку-фактури ТОВ „Баварія Моторс” №БМ-0000246 від 26.01.2009 підлягають виключенню зазначені відповідачем позиції на загальну суму 31428,56 грн., оскільки позивачем не надано доказів як самої необхідності, так і факту заміни вказаних спірних складових. Отже, сума перестрахового відшкодування, належна до сплати АТ „Страхова компанія „Залізничні шляхи”, визнається відповідачем частково в сумі 45138,54 грн., а саме: згідно Ковер-ноти № 409-08/ЕКО від 22.09.2008 за пошкодження автомобіля BMW 730 І д.н.з. ВІ 2002ВА – в розмірі 21942,84 грн. (затверджено страховим актом № 1104-08ЕКО/16/20 від 25.02.2009); згідно Ковер-ноти № 443-08/ЕКО від 08.01.2009 за пошкодження автомобіля HONDA Pilot д.н.з. ВІ6001ВВ – в розмірі 23195,70 грн. (затверджено страховим актом №1104-08ЕКО/18/22 від 03.03.2009).

Відповідачем надано заяву про приєднання контррозрахунку до матеріалів справи, в якому він зазначив, що на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 39654,83 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство „Страхова компанія „Залізничні шляхи” зазначив, що у резолютивній частині рішення зазначено, що позов задоволено повністю, але не вказано про стягнення заявлених позивачем вимог щодо 23,97 грн. пені, 1056,02 грн. інфляційних витрат, 359,62 грн. 3% річних, про що позивачем направлено заяву про винесення додаткового рішення. Позивач зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125 є законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу відповідача – без задоволення. Позивач зазначив, що відповідні рахунки, виписані ТОВ „Баварія Моторс” одержувачу послуг – ПП „Тиса-Нафтогаз”, акти виконаних робіт, укладені між ТОВ „Баварія Моторс” та ПП „Тиса-Нафтогаз”, акти прийому-передачі замінених запчастин, укладені між АТ СК „Залізничні шляхи” та ПП „Тиса-Нафтогаз” в порядку, передбаченому договором добровільного страхування наземного транспорту № 02/100 від 18.09.2008 є належними доказами у справі щодо страхової події, яка відбулась з автомобілем BMW 730 І д.р.н. ВІ 2002ВА.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Акціонерне товариство “Страхова компанія “Залізничні шляхи” (надалі – позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія” (надалі – відповідач) частини страхового відшкодування за договором про загальні умови факультативного перестрахування у розмірі 52234,34 грн.

В ході розгляду справи позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з відповідача 53673,95 грн., в тому числі 52234,34 грн. частки страхового відшкодування, 23,97 грн. пені, 1056,02 грн. інфляційних та 359,62 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість по Ковер - ноті № 443-08/ЕКО в сумі 23195,70 грн., та частково за Ковер - нотою № 409-08/ЕКО на суму 21942,84 грн., проти іншої частини за цим Ковер-нотою заперечував, посилаючись на надмірну оплату позивачем ремонтних робіт пошкоджень застрахованого автомобілю, які не були необхідними.

03.11.2009 у судовому засіданні відповідач подав заяву про приєднання контррозрахунку до матеріалів справи, відповідно до якої просив стягнути з нього на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 39654,83 грн., в решті позовних вимог - відмовити, а також зазначив, що проти розрахунку пені у сумі 23,97 грн. не заперечує, щодо розміру індексу інфляції та 3% річних подав свій розрахунок.

08 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 05/01/2008 (надалі – Договір факультативного перестрахування), предметом якого є загальні умови факультативного перестрахування ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії) відповідно до чинного законодавства України, а також права і обов’язки сторін, які приймають участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер - нотою умовах ризику виконання усіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (п. 1.1 Договору факультативного перестрахування).

У відповідності до п. 2.1 Договору факультативного перестрахування пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом надання Перестраховику проекту конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником та завіреного печаткою, що надсилається Перестраховику за допомогою факсимільного, поштового зв’язку або електронною поштою.

31.12.2008 між позивачем та Воронковим Андрієм Анатолійовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 02/141 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі – Договір страхування-1). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб Хонда - Пілот, державний номерний знак ВІ 6001 ВВ.

08.01.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер - Нот) № 443-08/ЕКО, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (50000,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування - 1.

20.01.2009 сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

На підставі страхового акту № 48/09-90/09 від 05.02.2009 та страхового акту № 48/1/09-90/09 від 09.04.2009 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 146288,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1796 від 26.02.2009 на суму 17000,00 грн., № 1749 від 05.02.2009 на суму 50000,00 грн., № 295 від 16.02.2009 на суму 35000,00 грн., № 12 від 26.02.2009 на суму 22000,00 грн., № 1919 від 10.04.2009 на суму 22288,25 грн. (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи).

21.01.2009 позивач листом № 26/П повідомив відповідача про настання страхового випадку, та направив листи № 123/П від 06.02.2009 та № 102/П від 02.03.2009 з комплектом документів, в яких зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 23195,70 грн.

19.09.2008 між позивачем та ПП „Тиса-Нафтогаз” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 02/100 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб BMW, державний номерний знак ВІ 2002 ВА.

22.09.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування (Ковер - Нот) № 409-08/ЕКО, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (70000,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

21.01.2009 сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

26.01.2009 позивач листом № 56/П повідомив відповідача про настання страхового випадку.

Позивачем на підставі заяви № 98 від 26 січня 2009 року, згідно рахунка-фактури ТОВ “Баварія Моторс” № 0000246 від 26 січня 2009 року було складено страховий акт № 40/09-98/09 від 02 лютого 2009 року та виплачено страхове відшкодування платіжним дорученням № 10 від 03 лютого 2009 року - 50 000 грн., платіжним дорученням № 294 від 12 лютого 2009 року - 30 000 грн., платіжним дорученням № 1779 від 19 лютого 2009 року - 30 000 грн., платіжним дорученням № 58 від 03 березня 2009 року - 42 414, 41 грн., всього виплачено страхувальнику 153 414, 41 грн.

02 лютого 2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву-вимогу № 96/П щодо виплати страхового відшкодування за Ковер-Нотом № 409-08/ЕКО в розмірі - 26 819, 72 грн. Надалі, 25 лютого 2009 року листом № 95/П позивачем було повідомлено відповідачу, що до з'ясування обставин щодо заміни рульового механізму на автомобілі BMW 730 І, державний реєстраційний номер ВІ 2002 ВА, позивач зменшує розмір витребуваного у відповідача перестрахового відшкодування на вартість заміни даної деталі і робить відповідний перерахунок. Однак після отримання Технічного висновку ТОВ “Баварія Моторс”, в якому на підставі норм технічної документації заводу - виробника BMW AG (Германія), було зазначено, що заміна рульового механізму з гідропосилювачем обов'язкова, позивач направив лист № 504/П від 12 березня 2009 року, про уточнення своїх вимог до відповідача, вказавши, що сума, яка підлягає відшкодуванню складає - 26 819, 72 грн.

Зважаючи на те, що під час здійснення відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля були виявлені додаткові пошкодження, вартість усунення яких не була включена до попереднього розрахунку частки перестрахового відшкодування, після отримання позивачем акту виконаних робіт № 204 від 03 березня 2009 року, акту виконаних робіт № 218 від 11 березня 2009 року (згідно яких вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля склала - 185 185,19 грн.) 24 березня 2009 року позивачем було складено страховий акт № 40/1/09-98/09, розмір страхового відшкодування по якому було визначено з врахуванням отриманих акту виконаних робіт № 204 від 03 березня 2009 року, акту виконаних робіт № 218 від 11 березня 2009 року. Так страхове відшкодування по акту № 40/1/09-98/09 було нараховане в розмірі - 32 770,78 грн. та виплачено страхувальнику платіжним дорученням № 1872 від 25 березня 2009 року. Про вказані обставини позивачем було повідомлено відповідача листом № 520/П від 25 березня 2009 року та надано уточнення суми перестрахового відшкодування.

30 березня 2009 року на адресу позивача надійшов лист № 65 від 26 березня 2009 року ТОВ “Баварія Моторс”, в якому з посиланням на технічні вимоги заводу - виробника, йшла мова про необхідність здійснення відновлювального ремонту тих запчастин автомобіля BMW 730 І, державний номер ВІ 2002 ВА, вартість ремонту яких була виключена з розміру страхового відшкодування, визначеного страховою компанією на підставі страхового акта № 40/1/09-98/09 від 24.03.2009 року. У зв’язку з цим позивач 03 квітня 2009 року склав страховий акт № 40/2/09-98/09 та платіжним дорученням № 1905 від 03 квітня 2009 року здійснив доплату страхового відшкодування на суму - 5 756, 41 грн., про що було повідомлено відповідача листом № 536/П від 02 квітня 2009 року, в якому також містилась вимога про доплату частки страхового відшкодування, яка підлягає сплаті саме відповідачем на суму - 867, 51 грн.

Всього по страховому випадку з автомобілем BMW 730 І, державний номер ВІ 2002 ВА позивачем на підставі страхових актів № 40/09-98/09 від 02.02.2009, № 40/1/09-98/09 від 24.03.2009 та № 40/2/09-98/09 від 03.04.2009 було виплачене страхове відшкодування страхувальнику за Договором страхування № 02/100 в загальному розмірі 191941,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно із нормами п. 8.4 Договору факультативного перестрахування сторони визначили розмір касового збитку, який складає 50000,00 грн., при перевищення якого Перестраховик зобов’язаний сплатити свою частку відповідальності протягом 5 календарних днів після одержання документів, визначених в п. 8.1 Договору факультативного перестрахування, незалежно від оплати Перестрахувальником власної частки відповідальності.

Відповідач своїх обов’язків у строк, встановлений Договором факультативного перестрахування не виконав. Як зазначив позивач, заборгованість відповідача перед позивачем складала 52 234,34 грн. (21942,84 грн. по Ковер - ноту № 409-08/ЕКО + 23195,70 грн. по Ківер-ноту № 443-08/ЕКО).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти наявності заборгованості по сплаті його частки страхового відшкодування по Ковер-ноті № 443-08/ЕКО на суму 23195,70 грн.

Щодо суми відшкодування за Ковер-нотою № 409-08/ЕКО від 22.09.2008, то позивач заперечує зазначену позивачем суму, в частині вартості заміни вузлів і деталей згідно акту приймання-передачі, складених між позивачем та страхувальником ПП „Тиса-Нафтогаз” оскільки

Посилання відповідача на неправомірність відшкодування позивачем вартості ремонтних робіт пошкоджень автомобіля BMW 730 І, державний номер ВІ 2002 ВА, які на думку відповідача, не були обов’язковими (заміна амортизаційної лівої стійки, рульового механізму, ричагу лівого), не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зазначений висновок зроблений компетентною організацією, а фактичне здійснення цих робіт підтверджується наявними в матеріалах справи Актами виконаних ремонтних робіт, а, як зазначено в Ковер-ноті № 409-08/ЕКО, розмір страхового збитку страховиком, керуючись актами виконаних робіт з спеціалізованою СТО для даної марки ДТЗ та дилерами. Умови страхування (пункт 4 ) – згідно договору добровільного страхування засобів транспорту № 02/100 від 19.09.2008, в якому зазначено, що розмір страхового збитку страховиком , керуючись актами виконаних робіт з спеціалізованою СТО для даної марки ДТЗ та дилерами.

Тобто, заперечення відповідача щодо виключення позицій 3, 9, 11, 53, 58, 131 з рахунку-фактури ТОВ «Баварія Моторс» № БМ-0000246 від 26.01.2009 на загальну суму 31428,56 грн., які не включено в Протокол огляду, є безпідставними, оскільки, згідно пункту 6.7. Ковер-Ноти № 409-08/ЕКО розмір страхового збитку сплачується страховиком, керуючись актами виконаних робіт з спеціалізованої СТО для даної марки ДТЗ та дилерами.

Так позивачем було визначено розмір страхового відшкодування на підставі актів виконаних робіт ТОВ «Баварія Моторс».

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій банківських виписок з особового рахунку відповідача, останнім 08.04.2009 та 22.04.2009 були здійснені оплати по Ковер-ноту № 409-08/ЕКО від 22.09.2009 на загальну суму 4942,84 грн.

За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4942,84 грн. заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки на день звернення позивача до суду (позовну заяву вих. № 82/ЮЗ від 24.04.2009 було подано позивачем до Господарського суду міста Києва від 27.04.2009) не існувало порушення його права в цій частині оплат по Ковер-ноту № 409-08/ЕКО від 22.09.2009.

Державне мито за подачу позовної заяви в частині стягнення з відповідача 4942,84 грн. заборгованості слід покласти на позивача.

Що стосується позовних вимог у суму 1195,70 грн. по Ковер-ноту № 443-08/ЕКО від 08.01.2008, то останні були плачені відповідачем 02.06.2009, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача, а тому провадження в частині позовних вимог у суму 1195,70 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Витрати по сплаті державного мита в цій частині слід покласти на відповідача, оскільки позивач правомірно звернувся до суду за стягненням 1195,70 грн. у складі ціни позову, а відповідач здійснив оплату на цю суму під час розгляду спору у суді першої інстанції.

Заявлені позивачем до стягнення 23,97 грн. пені розраховані відповідно до умов договору, не суперечать чинному законодавству України, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні витрати підлягають задоволенню, згідно наданого розрахунку відповідача, не спростованого позивачем, а саме у сумі 166,11 грн. 3% річних та 464,75 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні в частині стягнення основного боргу та штрафних санкцій. Апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 1-1 статті 80, статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 25/125 скасувати частково.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, рахунок 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», м. Києва, МФО 300670, код 30729278) на користь Акціонерного товариства „Страхова компанія „Залізничні шляхи” (36000, м. Полтава, вул. Шевченка) 39000 (тридцять дев’ять тисяч) грн. основного боргу, 23 (двадцять три) грн. 97 коп. пені, 166 (сто шістдесят шість) грн. 11 коп. 3 % річних, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 75 коп. індексу інфляції, 408 (чотириста вісім) грн. 51 коп. державного мита та 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного товариства „Страхова компанія „Залізничні шляхи” (36000, м. Полтава, вул.Шевченка,3, рахунок 265016794 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489, код 22523595) на користь Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, рахунок 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», м. Києва, МФО 300670, код 30729278) 28 (двадцять вісім) грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Провадження у справі № 25/125 в частині стягнення з відповідача 1195,70 грн. припинити.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 25/125 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді